- •Особливості методики розвитку спритності у футболістів 8-10 років
- •Актуальність роботи.
- •1. 1. Проведений аналіз сучасної науково-методичної літератури.
- •3. Основні методи удосконалення спритності.
- •3. Вправи для розвитку спритності.
- •3.1. Фізичні вправи на удосконалення спритності та покращення результатів «човникового бігу» 4х9 м.
- •4. Методи вимірювання спритності.
- •2.4. Нормативи оцінки спритності 8-10 років за державним тестом.
1. 1. Проведений аналіз сучасної науково-методичної літератури.
На думку вчених Романенко В.А., Митчик О.П. спритність є базовою основою для розвитку інших фізичних якостей. Вона тісто пов’язана з руховими навичками.
Е.А.Фурманов, А.С.Захаров, С.П.Малютин вивчали здібності до навчання різним, складним за координацією рухам у дітей підлітків, таким як біг на 27 метрів, ведення м’яча, слаломний біг, обведення кругів, демонстрація здібності переключати та розподіляти увагу. Було встановлено, що у віковому інтервалі 8 – 10 років у хлопчиків іде нерівномірний процес розвитку здібностей до навчання складним руховим діям. Реалізація однієї ж програми привела до різних результатів в окремих вікових групах. Швидкість простого бігу мала найбільший темп приросту (по С.Броді) – 8,3% - у хлопчиків у віці 8 років. Цей же показник у слаломному бігу у них виріс на 8,8% при веденні м’яча – на 15,5%, а при обведенні кругів – на 38,9%.
Бакіко І. пояснює необхідність розвитку спритності як одного з найважливіших аспектів фізичної підготовки у віці 8-10 років, де основною вимогою розширення так званого рухового досвіду. У міру успішного рішення ситуативних задач, слід прагнути до нової, оригінальнішої рухової структури, що виконується в ускладнених ситуаціях, які пред'являються в мінливих умовах, а також обмежених для виконання тимчасових відрізках, а значить необхідно як можна швидше реагувати на різні зміни в процесі гри, що потребують великої спритності в учня [4].
В.М.Платонов вважає, що фізичні вправи для вдосконалення спритності мають використовуватися на кожному занятті та органічно поєднуватися з рештою змісту тренувальної програми.
Все це безперервно пропоноване в учбовому процесі, викликає позитивні зрушення функціональних можливостей (як рухової, так і управляючої системи) і, отже, є основною базою розвитку спритності. Враховуючи те, що вимоги до індивідуальних дій, як в обороні, так і в атаці підвищуються (простір, час виконання і протидія суперника), нові схеми і комбінації неодмінно повинні наситити зміст тренувального процесу.
Згідно даних наукової роботи Н.Ковальчук, Н.Мацкевич, 2010 рік , які проводили тестування за методикою Л.П.Сергієнка отримані наступні результати досліджень контрольної (16 учнів) та експериментальної (16 учнів) груп дітей віком 8-10 років.
Заняття в контрольних групах проходили без змін.
У заняття для підлітків експериментальних груп уведено різноманітні вправи для розвитку спритності: човниковий біг, рухливі ігри, вправи основної гімнастики.
Початкове тестування футболістів показало, що рівень спритності КГ–1 та ЕГ–1 є середнім (таблиця 2). Середньостатистичні результати учнів ЕГ–1 на початку експерименту майже не відрізняються від показників КГ–1.
Таблиця 2
Порівняльна характеристика показників спритності в процесі експерименту у футболістів 8-10 років.
Тести |
Початок експерименту |
Кінець експерименту |
Абсолютний приріст |
Достовірність різниці (Р) |
|||||||
КГ-1 |
ЕГ-1 |
КГ-1 |
ЕГ-1 |
||||||||
n=16
|
бали |
n=16
|
бали |
n=16
|
бали |
n=16
|
бали |
КГ-1 |
ЕГ-1 |
||
Тест №1* |
11,6±0,8 |
3 |
11,5±0,8 |
3 |
11,1±0,02 |
4 |
10,6±0,01 |
5 |
-0.5 |
-0.9 |
< 0,05* |
Тест №2* |
1,62±0,25 |
2 |
1,63±0,48 |
2 |
1,51±0,2 |
3 |
1,02±0,04 |
4 |
-0.11 |
-0.61 |
< 0,05* |
Тест №3* |
3,54±0,4 |
2 |
3,56±0,3 |
2 |
3,45±0,4 |
3 |
3,02±0,4 |
4 |
-0.09 |
-0.54 |
< 0,05* |
Тест №1. Човниковий біг 4х9 м.
Тест №2.Біг обличчям уперед та спиною вперед на дистанції 15 (різниця в часі).
Тест №3. Біг 3х10 м. лицем уперед і спиною вперед з оббіганням стійок (різниця в часі).
* КГ-1-0.233 с; ЕГ-1-0,683 с
Після завершення експерименту тестування з човникового бігу 4 х 9 м показало, що результати футболістів і експериментальної групи, і контрольної групи покращилося. Середній показник футболістів КГ-1 складає 11,1±0,01 і відповідає оцінці «добре», а у футболістів ЕГ-2 результат покращився до оцінки «відмінно» і складає 10,6±0,01.
У футболістів КГ-1 результат покращився в середньому на 0.5 с, тоді як у футболістів ЕГ-2 він покращився на 0.9 с. В обох группах результати перевищують зазначені нормативи відповідно до рівня фізичної підготовленості.
2. Дані кваліфікаційної роботи можна використати для проведення тестування оцінки спритності у футболістів 8-10 років у вересні-листопаді в ДЮСШ в двох групах: експериментальній та контрольній по Ковальчук, Н.Мацкевич .
