Увага! Граматична компетенція

Правильно Неправильно

Будьмо знайомі Будемо знайомі

Дозвольте відреко- Давайте знайомитися

мендуватися Дозвольте представитися

_____________________________________________________________________

Порада, пропозиція

Порада – «пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада».

Я дуже раджу Вам...;

Я пропоную Вам...;

Я би радив Вам...;

Дозвольте порадити Вам...;

Може б, Вам...;

Вам слід (варто)...

Адресат має на пропозицію відповідно відреагувати, обов’язковими мають бути слова подяки:

Я Вам щиро вдячний (щиро дякую) за пораду! Я нею неодмінно скористаю-ся.

Я не зможу скористатися з Вашої пропозиції (поради), але я щиро дякую за неї!

Дякую за пораду (пропозицію)! Я мушу добре її обміркувати (по­думати над нею)!

Згода

Згода – «позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь, вияв бажання щось ро-бити».

Добре!

Будь ласка!

Прошу!

Згоден!

Погоджуюся!

Мушу погодитися!

Доведеться погодитися!

Авжеж; авжеж, що так!

Гаразд;

Звичайно;

Ви маєте рацію;

Безперечно;

Поза всяким сумнівом. Я ж так і знала!

І я такої ж думки;

Очевидно, це саме так;

Так воно і є;

З приємністю (із задоволенням).

Відмова

Відмова – «відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і тощо»². Певна річ, ви не завжди можете задовольнити прохання, прийняти ту чи іншу пропозицію і тому змушені відмовити. Відмова має бути коректною, доб-розичливою й переконливою. А щоб пом’якшити тон відмови, на початку речення треба вживати слова: на жаль, шкода, дуже шкода, на превеликий жаль, щиро жалкую, ви­бачте, мені дуже прикро, перепрошую.

На жаль, ніяк не можу погодитися;

Шкода, але про це не може бути й мови;

Даруйте, але я змушений Вам (тобі) відмовити;

Дуже шкода, але я не погоджуюсь;

Я б дуже хотів (Мені дуже хотілося б), але...;

Перепрошую, мені треба подумати (мушу порадитися, я маю спочатку це обміркувати).

Мудра порада

Всіляко варто уникати прямої відмови, вживаючи слова Ні! Ні, я не пого-джуюсь! Звичайно, ні! Краще скористатися делікатною формою непря­мої відмови (останній приклад).

Розрада

Розрада – «те, що приносить заспокоєння в торі, печалі». Лексико-граматичним засобом вираження розради є дієслово у формі наказового способу однини або мно-жини:

Не переживай (те)!

Не хвилюйся (теся)!

Заспокойся (тесь)!

Не журись (іться)!

Опануйте себе!

Не бери (іть) собі це так близько до серця!

Викинь (те) це з голови!

Не думай (те) про це!

Не звертай (те) на це уваги!

Сподівайся (теся) на краще!

Для висловлення розради можна послуговуватися й іншими грама­тичними конструкціями:

Не варто про це думати!

Це все дрібниці!

Всяке буває.

Це не твоя (Ваша) провина.

Все буде добре (гаразд).

Ти (Ви) маєш (єте) сподіватися на краще.

Співчуття

Співчуття - «чуйне ставлення до людини в її переживаннях, страж­даннях, нещасті, горі».

Прийми (іть) моє глибоке (щире) співчуття;

Дозволь (те) висловити тобі (Вам) моє щире співчуття;

Я розумію твоє (Ваше) горе;

Я поділяю твій (Ваш) смуток.

Я горюю разом із тобою (Вами).

Висловлювання співчуття зазвичай супроводжується потиском руки, а жін-ки (за умови близького знайомства з адресатом) обнімають і цілують його (її).