- •Розділ 1 теоретичні аспекти антикризового фінансового управління
- •1.1 Поняття про кризу в діяльності підприємства
- •Фактори фінансової кризи на підприємстві
- •Фактори, що зумовлюють різні види кризи
- •1.2 Особливості антикризового управління на підприємстві
- •1.3 Антикризова стратегія та її складові
- •Розділ 2 аналітично-розрахункова частина на прикладі підприємства «укртекстиль»
- •2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
- •2.1.1 Аналіз внутрішнього середовища (фінансово-економічний аналіз) підприємства «Укртекстиль»
- •Класифікація виробничих запасів пат «Укртекстиль»
- •Основні показники діяльності пат «Укртекстиль»
- •2.1.2 Swot-аналіз підприємства «Укртекстиль»
- •2.2 Реалізація обраної антикризової стратегії на підприємстві
- •Розділ 3 напрями вдосконалення антикризової стратегії на підприємстві «укртекстиль»
- •Основні механізми фінансової стабілізації підприємства, що відповідають основним етапам її здійснення
- •Висновки
- •Додатки список використаних джерел
Основні механізми фінансової стабілізації підприємства, що відповідають основним етапам її здійснення
Ще одним способом забезпечення ефективності антикризової стратегії є введення до організаційної структури ПАТ «Укртекстиль» антикризових центрів, на яких будуть покладені функції своєчасного виявлення потенційних загроз виникнення кризи та вжиття оперативних і довгострокових заходів по їх усуненню і недопущенню. Антикризовий центр має узгоджувати отримані пропозиції, розробляє антикризовий план, в якому передбачені планові показники, методи якими вони мають досягатись, фінансові ресурси на їх здійснення, прогнози розвитку негативних чинників, відповідальні особи та терміни звітування.
Антикризові заходи, передбачені стратегією ПАТ «Укртекстиль», повинні враховувати ряд напрямів, серед яких: кадрова політика; управління витратами; оптимізація оподаткування; максимізація прибутку тощо.
Реалізація антикризової стратегії ПАТ «Укртекстиль» має бути підпорядкована загальному антикризовому плану розвитку та плану здійснюватися через систему бюджетування, яка визначає короткострокові завдання в межах виробленої стратегії. Бюджетування сприяє уникненню анархії, узгодженню дій та інтересів працівників підприємства.
Висновки
В процесі проведення дослідження було проаналізовано вітчизняні та зарубіжні джерела в сфері фінансового управління підприємством в умовах кризи, що дозволило розглянути антикризове фінансове управління підприємством як економічну систему. Антикризове управління відрізняється від традиційного фінансовими ресурсами, має свою специфіку, яка пов’язана з суттєвими змінами в умовах діяльності підприємств. На відміну від традиційного управління на перший план в антикризовому управлінні виходить непередбачуваність у діях, відсутність чіткого розподілу функцій між учасниками на тривалий період. Практика показує, що кризові явища, що мають місце на вітчизняних підприємствах, неоднакові не тільки за своїми причинами та наслідками, але й за своєю суттю. За масштабами проявлення існують загальні (системні) та локальні кризи. Якщо кризові явища охоплюють всі життєдайні елементи (системи), то стан такої економічної системи визначається як системна криза. У разі виникнення кризових явищ у результаті загострення окремих суперечностей системи мають місце локальні кризи. Визначення сутності та особливостей розвитку конкретного кризового явища є першим кроком на шляху розробки його антикризової стратегії.
З’ясовано сутність та основні складові антикризової стратегії суб’єктів господарської діяльності. Правильно сформована і вибрана антикризова стратегія дозволить не тільки уникнути багатьох кризових ситуацій, але й згладити їх протікання в організації. Фактично вона представляє собою план дій на відповідний період часу, який дозволяє в максимальному ступені уникнути небезпечних ситуацій і направити підприємство на шлях зростання і зміцнення позицій на ринку. Основною метою антикризової стратегії на підприємствах як виробничої, так і споживчої галузі національної економіки повинно стати вирішення суперечностей і неузгодженості, які виникають між цілями підприємства, наявними можливостями (зазвичай обмеженими) та впливом (зазвичай негативним) внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств.
Було виконано аналітично-розрахункову частину роботи щодо організаційно-економічної характеристики підприємства на прикладі публічного акціонерного товариства «Укртекстиль». ПАТ «Укртекстиль» – пiдприємство по реалiзацiї промислових та продовольчих товарiв, яке має власнi складськi примiщення загальною площею 3000м2, частина яких здається в оренду, а прибутки використовуються на придбання товарiв i ремонт та реконструкцiю основних засобiв. Товариство працює як єдиний суб'єкт господарювання, дочiрних пiдприємств, фiлiй, чи iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв не має.
У процесі дослідження внутрішнього середовища підприємства з’ясовано, що протягом останнiх 5 рокiв суттєве збiльшення чи зменщення активiв ПАТ «Укртекстиль» вiдбувалося тiльки за рахунок продажу чи введення в експплуатацiю основних засобiв. Станом на кiнець 2012 р. за даними бухгалтерського облiку пiдприємство мало на балансi основнi засоби та нематерiальнi активи на суму 1064 тис. грн. Істотних придбань та iнвестицiй в найближчому майбутньому пiдприємство не планує.
Здійснено SWOT-аналіз ПАТ «Укртекстиль». ПАТ «Укртекстиль» є підприємством, що провадить свою діяльність в умовах жорсткої конкуренції. Підприємство має сильні та слабкі сторони, проблемні аспекти розвитку, що гальмують його і знижують загальну ефективність його діяльності. Основною можливістю розвитку є диверсифікація товарів і послуг.
Охарактеризовано особливості реалізації антикризової стратегії на досліджуваному підприємстві та визначено основні напрями вдосконалення антикризової стратегії на ПАТ «Укртекстиль». Для того, щоб система антикризового управління не просто функціонувала, а функціонувала ефективно, вона повинна містити такі складові: дослідження фінансового стану підприємства з метою попереднього визначення ознак його кризового розвитку, що можуть призвести до банкрутства; визначення масштабів кризового стану підприємства; вивчення основних факторів кризового стану підприємства; вибір основних механізмів управління підприємством при загрозі банкрутства, впровадження внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства.
