- •Теоретичні відомості
- •Мал. 1. Лабораторний скляний посуд:
- •Мал. 2. Знімання краплі рідини з шийки посудини
- •Мал. 3. Так треба ставити пробку, відкривши посудину з реактивом дини з шийки посудини
- •Мал. 4. Розбризкування рідини під час наливання в посудину Мал. 4. Так треба нюхати речовини
- •Теоретичні відомості
- •При необережному поводженні хромова суміш може спричинити сильні опіки. Перша допомога - промити це місце великою кількістю води, потім - розчином питної соди.
- •Теоретичні відомості
- •Мал. 9. Термостат
- •Мал. 10. Центрифуга
- •Мал. 11. Фільтрування під вакуумом:
- •Мал. 12. Прилад для перегонки рідини:
- •Теоретичні відомості
- •Мал. 13. Аптечні терези
- •Вмикають терези в освітлювальну мережу.
- •Теоретичні відомості Калібрування вимірювального посуду
- •Перевірка місткості мірної колби
- •Перевірка місткості піпетки
- •Калібрування бюреток
- •Дотримуйтесь одного й того самого способу виливання рідини під час роботи з піпеткою!
- •Теоретичні відомості Визначення густини розчинів
- •Мал. 17. Прилади для визначення густини різних рідин:
- •Теоретичні відомості Дисперсні системи. Розчини
- •Теоретичні відомості Індикатори
- •Теоретичні відомості
- •Будова мікроскопа
- •Мал. 18. Будова мікроскопа:
- •Приготування препаратів для мікроскопування
- •Теоретичні відомості Інструментальні методи аналізу
- •Класифікація інструментальних методів
- •Правильність і відтворюваність інструментальних методів аналізу
- •Аналітичні прилади
- •Електрохімічні методи
- •Оптичні методи аналізу. Класифікація оптичних методів аналізу
- •Фотоелектроколориметрія
- •Мал. 20. Будова приладу фек-56 м:
- •Техніка роботи з приладом фек бб-м Підготовка приладу до роботи
- •Правила роботи з приладом
- •Мал. 21. Калібрувальний
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
Теоретичні відомості Калібрування вимірювального посуду
Місткість вимірювальних посудин не завжди точно відповідає напису біля відповідної позначки. Тому необхідно перевірити їхню справжню місткість. Таку перевірку називають калібруванням.
Як відомо, за одиницю маси об'єму прийнято справжній літр, тобто об'єм, який займає 1 кг чистої води за температури 4°С, зваженої в безповітряному просторі. Під час перевірки вимірювального посуду зважують воду за температури 20°С і на повітрі. Тому після зважування мають бути внесені відповідні поправки: на зміну густини води і місткості самого вимірювального посуду із зміною температури та на втрату маси тіла в повітрі. Природно, що такі розрахунки потребують часу і це пов'язано з певними труднощами. Тому під час калібрування мірного посуду користуються таблицями, в яких указано, скільки дистильованої води певної температури треба відважити в повітрі за нормального атмосферного тиску (760 мм), щоб ця вода зайняла об'єм, що його займає 1 л води за температури 20°С.
Якщо барометричний тиск нижчий від нормального, то на кожний міліметр різниці додають поправку. Якщо барометричний тиск вищий за нормальний, то поправку слід відняти.
Перевірка місткості мірної колби
Абсолютно чисту суху колбу зважують разом з пробкою на технічних терезах з максимальним навантаженням масою 2 кг і чутливістю 0,01 г. Наповнивши колбу до позначки дистильованою водою, обтирають внутрішню частину її шийки (вище від позначки) фільтрувальним папером, а потім її закривають пробкою, старанно витирають ззовні і знову зважують. Різниця в масі відповідає масі води в даному об'ємі колби. Це визначення повторюють три рази. Для визначення об'єму колби одержану середню масу води ділять на масу 1 мл води за даної температури.
Припустимо, що за температури 22 °С маса води в мірній колбі місткістю 200 мл дорівнює 200,10 г. З таблиці видно, що 1 мл води за даної температури дорівнює 0,996802 г. Отже, об'єм колби дорівнює:
200,10 = 200,73 мл.
0,996802
Для перевірки об'ємів великих мірних колб (наприклад, місткістю 1 л) Л. А. Міндальов рекомендує такий спосіб. Наважку (р) до 100 г якої-небудь речовини, що не містить кристалізаційної води (КNО3, NaС1 та ін.), зважують на аналітичних терезах і старанно переносять через лійку в перевірювану мірну колбу (Vx). Речовину розчиняють, розбавляють водою до позначки і добре перемішують. Потім 50-100 мл одержаного розчину переносять точною піпеткою у заздалегідь зважений бюкс або фаянсову чашку і випарюють на водяній бані досуха. Тоді залишок речовини висушують у сушильній шафі до сталої маси і зважують на аналітичних терезах.
Позначаючи через р масу речовини в об'ємі V розчину, розраховують об'єм перевірюваної колби за рівнянням:
Vx = pV
P
Точність перевірки залежить насамперед від точності вимірювання об'єму V і від точності зважування р. Оскільки звичайна точність вимірювання піпеток становить близько 0,02 мл, то треба брати піпетку не меншу як 100 мл. Піпетка має бути максимально чистою, рідину з неї слід випускати одним і тим самим способом і протягом одного й того самого часу.
