Мал. 20. Будова приладу фек-56 м:

а - вигляд спереду; б - вигляд ззаду. 1 - мікроамперметр; 2 - кор­пус освітлювача; З - ручка для закривання завіси; 4 - перемикач кю­вет; 5 - відліковий барабан; 6 - шкала відлікового барабана; 7 - ручка для встановлення нуля; 8 - ручка для регулювання чутливості мікро- амперметра; 9 - перемикач світлофільтрів.

На кожному ба­рабані нанесено дві шкали (б). Чорна шкала (шкала світлопропус- кання) показує інтенсивність світлового потоку, який проходить через діафрагму. Ця інтенсивність пропорційна ширині щілини. Червона шкала показує оптичну густину речовини, або ступінь поглинання ним світла, між величиною якої і концентрацією ре­човини в забарвленому розчині існує прямо пропорційна залеж­ність.

Шкала світлопропускання нанесена так, що 100 % світлопро- пускання відповідає максимальному відслоненню розсувної діа­фрагми, а 0 - повному її заслоненню. Нульова точка червоної шка­ли знаходиться на рівні позначки 100 % на чорній шкалі. Червона шкала нерівномірна.

У приладі є два кюветотримачі, які вставлені в каретки. У пра­вому кюветотримачі встановлюють дві кювети. Кювети в правому світловому пучку переміщуються повертанням ручки (4). У ліво­му кюветотримачі є гніздо тільки для однієї кювети.

До приладу додається 4 набори кювет. Кожен з них складаєть­ся із 7 пар кювет, у яких різні відстані між робочими гранями. Зав­дяки цьому можна досліджувати рідини в шарах різної товщини.

Закріплені в корпусі приладу два фотоелементи пов'язані з мікроамперметром (І), який розміщений на передній його стінці. Регулюється мікроамперметр за допомогою ручки чутливості (5).

Прилад вмикають в електромережу через стабілізатор, який забезпечує постійність напруги струму, що живить джерело світла. У корпусі стабілізатора вмонтовано випрямляч струму, який знижується трансформатором. Тумблер для перемикання ламп (лам­па розжарювання або ртутнокварцова) виведений з корпусу пра­воруч. На передній стінці корпусу знаходиться вимикач напруги електромережі.

Техніка роботи з приладом фек бб-м Підготовка приладу до роботи

2. Увімкнути прилад за 25-30 хв до початку роботи. Система повинна прогрітися, оскільки протягом першої години після вми­кання показання приладу недостатньо точні і постійні. Вмикають прилад за допомогою ручки на стабілізаторі.

3. Завіса повинна бути заслоненою.

4. Обидва відлікові барабани (5) установити на нуль за черво­ною шкалою (100 % за шкалою світлопропускання - діафрагми повністю відкриті).

5. Установити "електичний нуль" приладу: ручкою (8) привес­ти стрілку мікроамперметра до нуля (при заслоненій шторці).

6. Покласти потрібний для даного визначення світлофільтр.

7. Взяти три кювети однакової робочої довжини. Вибір кювет залежить від інтенсивності забарвлення розчину. Темніші розчи­ни досліджують у шарі товщиною 1,3,5 мм, світліші - у шарі 10, 20, 30, 50 мм. Щоб отримати порівняльні результати досліджень за певною методикою, необхідно завжди користуватися кюветами однакової робочої довжини.

8. Дві кювети заповнити контрольним розчином (це розчин дос­ліджуваної речовини), а одну - досліджуваним розчином або за­виссю.

9. У лівий кюветотримач покласти кювету з контролем; у пра­вий: в одне гніздо - кювету з досліджуваним розчином, у друге - кювету з контролем.

10. На початку дослідження праворуч на шляху світла має бути кювета з досліджуваним розчином.

Визначення оптичної густини дослідзкуваної речовини

1. Відслонити завісу (стрілка мікроамперметра відхилиться до нуля).

2. Повернути стрілку мікроамперметра до нуля, повертаючи лівий барабан від себе.

3. Завісу заслонити.

4. Ручкою кюветотримача (4) перемістити кювети в правому кюветотримачі так, щоб у променях світла праворуч опинилась кювета з контролем.

5. Відслонити завісу (стрілка мікроамперметра знову відхилить­ся від нульового положення).

6. Повернути стрілку мікроамперметра до нуля, обертаючи пра­вий відліковий барабан від себе.

7. Завісу заслонити.

8. Взяти показання приладу за червоною шкалою (екстинкції) правого відлікового барабана.

9. Перевести показання приладу в кількість досліджуваної ре­човини за таблицею, за калібрувальною кривою або за допомогою перевідного коефіцієнта.