Прапор Богдана Хмельницького “Абданк” (1655, Варшава, Львів).

У фондах Музею Армії в Стокгольмі зберігається прапор Богдана Хмельницького. Як припускають історики цей прапор був втрачений козаками Хмельницького в битві з поляками при Берестечку в 1651 році; під час окупації шведами території Польщі (1655) козацький прапор імовірно виявився серед трофеїв. Прапор являє собою коричневе полотнище з укосом (по збережених акварелях його первісні кольори - червоно-жовтогарячий), у центрі на білому тлі зображені золоті хрест, шестикінечні зірки, срібний півмісяць і літери"Б.Х.Г.Е.К.МЛО.В.З." (Богдан Хмельницький - гетьман його королівської милості Війська Запорізького).

Окремі курені, полки, паланки також мали свої прапори, при чому всіляких квітів і малюнків. Звичайно прапори несли релігійну символіку.

C cередини XVI століття своєрідним гербом Запорізького козацтва став козак з мушкетом. Печатка з таким зображенням була подарована польським королем Стефаном Баторієм гетьманові в 1576 році. На прапорах козак звичайно зображувався на жовтому тлі, одяг козака - червоних кольорів.

 

Козак з мушкетом зображувався як на головних полкових прапорах - корогвах, так і на прапорах, сотенних корогвах і значках. Ордер гетьмана К.Разумовского від 18 вересня 1755 року регламентував вид полкових і сотенних прапорів. На одній стороні повинен був розміщатися козак з мушкетом, а на звороті полковий або сотенний герб. В 1758 році при виготовленні блакитних сотенних прапорів для Ніжинського полку замість сотенного герба (якого ймовірно не було) минулого використані літери найменування сотні в декоративному обрамленні.

Для морських походів запорожці використали білу корогву зі Святим Миколою.

Велика корогва для морських походів Прапор Війська Запорозького знаходиться у фондах Львівського історичного музею

 

У Державному Ермітажу в Санкт-Петербурзі (Росія) зберігається прапор Запорізького війська, що представляє собою червоне полотнище, на лицьовій стороні якого зображений двоглавий орел із зірками, "Рятівник, що благословляє козаків на лайку, із сімнадцятьма зірками навкруги його" й "архангел Михайло з вогненним мечем у правій руці". По облямівці прапора - напис: "Цей прапор у війська імператорської величності низове зроблено коштом піхоти воюючого того ж війська по Чорному морю також по ріках Дніпру й Дунаю". Під орлом трищогловий військовий корабель.

Такою ж складною як і історія України ХVІ-ХVІІІ століть була й доля козацьких прапорів. Частина з них після невдалих битв козацького війська опинилась в руках противника. Але переважна більшість козацьких прапорів функціонувала до ліквідації Росією в ІІ половині ХVІІІ століття Запорізької Січі, гетьманщини та козацьких полків. Росією ж вони були вилучені.

Ще на початку ХХ століття в російських музеях знаходилось кілька десятків козацьких прапорів. Згодом у 30-ті роки вони зникли невідомо куди. Саме тому і не збереглося в українських музеях значних козацьких прапорів.

ЦІКАВО:  На прапорах козаків зображено шестикінечну зірку – це не жидівська зірка Давида, а в давнину шестикінечна зірка асоціювалася в першу чергу з магією, а також з гербами й емблемами окремих сімейств і громад. Починаючи із глибокої стародавності гексаграмма була популярна в культурах багатьох народів, можливо, завдяки своїй симетрії. «Трикутник з вершиною, спрямованої вниз, символізує жіночий початок, а з вершиною, спрямованої нагору - чоловіче. Сполучення таких трикутників - символ єднання й гармонії. В алхімії два трикутники символізують вогонь і воду, а разом втілюють єдність протилежностей...»

 

А козацтво, само по собі і виникло як таємна організація українських ніндзь – косаків, характерників.   Читати детальніше

 Переглянути більше прапорів у фотоальбомі

 

КОРОГВА – СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

Корогва – це прапор. За призначенням вони поділялися на:

 гетьманські – були державними прапорами України

 січові – символом війська Запорізького, а полкові – бойовими прапорами козацького війська.

Під час походів прапор завжди майорів на чолі війська. Під час битв біля корогви точилася запекла боротьба, бо втрата прапора для козаків означала поразку. Корогва була одним з найшанованіших козацьких клейнодів. Корогва, як і всі інші клейноди була обов‘язковим атрибутом усіх козацьких ритуалів. У бою та під час найбільших урочистостей гетьманська корогва свідчила про присутність гетьмана. Після винесення корогви із січової церкви починали скликати і проводили раду козацьку. Під час похорону гетьмана за труною несли схилену корогву.

Почесними охоронцями корогви були генеральні, військові, полкові, курінні та сотенні хорунжі.

Корогва входила до складу клейнодів, тобто атрибутів влади козацької старшини, які після відродження в середині ХУІІ століття української державності стали державними символами.

До середини ХVІІ століття клейноди виступали як символ влади козацької старшини. Вони були спільними для городових і запорізьких козаків. У походах вони перебували при козацькому війську, а в мирний час зберігалися у військовій скарбниці.

З 1648 року гетьманські клейноди стають державними символами Гетьманщини. Новообраним гетьманом клейноди надсилались польським королям, турецьким султанам і російським царям.

 Корогва Домонтовської сотні Переяславського полку (1)

 і сотенна корогва Лубенського полку (2).

Функціонували козацькі клейноди до кінця ХVІІІ століття. А коли в 1775 році за наказом Катерини ІІ була знищена Запорозька Січ, втратили силу і регалії січової старшини. Після ліквідації російським урядом на початку 80-х років ХVІІІ століття козацьких полків були скасовані і клейноди полкової та сотенної старшини. Історична доля козацьких клейнодів була складною. Частиною з них після поразок козацького війська в 1651 році під Берестечком, під Черніговом та Києвом опинилась у ворожих руках і тепер вони, очевидно, знаходяться в запасниках польських музеїв. Але переважна більшість козацьких клейнод була захоплена Росією.

Продовжуючи розглядати корогву, як прапор, емблему держави, треба сказати, що такі прапори відомі в Україні з найдавніших часів, вони були державними символами. Знамена окремих князів стали емблемами їхніх князівств, а великокнязівський прапор – державною емблемою Київської Русі.