Знамена Чернігівського полку (1651 р.)
В бою для кожного козака сотенна корогва чи значок були такими ж важливими як і для воїнів часів Київської Русі їхні стяги. Втрата прапора для козаків, як і для їхніх предків, була рівнозначна поразці.
Серед різноманітних малюнків, які розміщувалися на козацьких прапорах, значне місце займали зображення святих. Часто на козацьких знаменах зображувалася Богородиця, яка була берегинею Війська Запорізького. Зустрічались на прапорах і зображення Господа Вседержителя, архістратига Михаїла. Крім того, на прапорах зображувалися хрести, зірки, півмісяці, шаблі, луки, стріли та інші елементи, що були характерні для тогочасного образотворчого і декоративного мистецтва.
Однією
з най унікальніших пам’яток є «Мисливська
корогва»невідомого
українського майстра ХVІІІ століття
козацької доби. Вона представляє собою
двосторонній олійний живопис на полотні,
що натягнуте на справжні оленячі роги.
З обох боків корогви зображені епізоди з життя святих. З однієї сторони полотна зображений Євстафій Плакида – римський полководець, якому, за легендою, під час полювання між рогів оленя, якого він переслідував, явився образ Христа. З другої сторони - Св. Домнікія, яка вважається уніатською святою та Св. Іаков, який відноситься до православ‘я. Цей парадокс свідчить про те, що українські народні художники в своїх творах поєднували уніатських і православних святих. Свідоцтвом цього є саме це зображення.
Святий Євстафійвважається покровителем мисливства. Очевидно, що ця корогва колись була обов‘язковим атрибутом для парадних виїздів на полювання.
Корогва потрапила до фондів кіровоградського музею в 1946 році з Львівського історичного музею як козацький прапор. Після реставрації в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України твір експонувався на Всесоюзній виставці “Реставрація музейних цінностей в СРСР” (Москва, 1984р.), де викликав велике зацікавлення фахівців та любителів мистецтва.
Дуже цікавим є той факт, що козаки використали різні прапори.
Серед Них Було Багато “Жалуваних”.