- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни уманський національний університет садівництва
- •Посівні якості насіння
- •Основні показники якості насіннєвого матеріалу
- •Чистота насіння
- •Схожість та енергія проростання насіння
- •Маса 1000 насінин
- •Вологість насіння
- •Додаток а норми чистоти насіння
- •Соняшник
- •Олійні, ефіроолійні та технічні культури
- •Кукурудза
- •Додаток б результат аналізу насіння
- •Список використаної літератури
Чистота насіння
Завдання.
Оволодіти навичками аналізування чистоти та відходу насіння сільськогосподарських культур.
Визначити чистоту насіння жита, ячменю і гороху.
Технічні засоби та матеріали до них
Розбірні дошки
Пінцети
Ваги
Решета
Загальні відомості
Для насінництва важливо мати насіннєвий матеріал з високими показниками сортової чистоти. Наприклад, для пшениці, згідно із стандартом, перша категорія сортової чистоти повинна становити 99,5%, друга 98%, третя 95%. У біологічному рослинництві великого значення набувають показники засміченості насіння бур'янами, ураженість його хворобами, наявність у ньому шкідників. Так, в 1 кг насіння найвищої якості має бути не більше 10 шт. насінин інших рослин, з них насіння бур'янів — не більш як 5 шт., другого класу — 40 шт., у тому числі бур'янів 20 шт. (додаток А). Такі суворі вимоги до вмісту насіння бур'янів цілком виправдані. Коефіцієнт розмноження бур'янів, як і хвороб та шкідників, високий, тому через короткий час вони надто засмічують посіви. Чим нижча репродукція, тим більша загроза механічної засміченості зерна, тому необхідно дотримуватись більш суворих правил щодо кількості репродукцій посівного матеріалу з насінням важковідокремлюваних культур. Так, насіння ячменю в пшениці і житі важко відокремити, тому що їх будова і розміри подібні. На всіх етапах виробництва насіння цьому питанню необхідно приділяти особливу увагу, щоб не допустити зниження якості насіння.
При розмноженні насіння різних репродукцій слід дотримуватись правила: сівбу починати з нижчих, а збирання насінних площ — з вищих репродукцій. Завдяки цьому не допускається змішування насіння навіть у межах одного сорту однієї культури між репродукціями.
Після сівби насіння однієї репродукції сівалку слід добре очистити і навіть незначну частину насіння вищої репродукції посіяти після закінчення сівби на ділянці нижчої репродукції. При переведенні комбайнів на обмолот іншого сорту та культури треба ретельно очистити всі агрегати комбайнів. При переході на обмолот іншого сорту чи іншої культури перший бункер намолоченого зерна доцільно використовувати не на насінницькі цілі, а на фуражні, товарні. Це не лише сприяє забезпеченню видової та сортової чистоти насіння, а й запобігає механічній засміченості його насінням бур'янів, ураженості хворобами та шкідниками.
До насіння основної культури відносять всі її різновиди та сорти. Сюди належать:
непошкоджене насіння (зернівки, сім’янки, боби тощо);
сім’янки та подібні їм плоди незалежно від вмісту справжніх насінин;
насінини (плоди), які у результаті механічного руйнування чи пошкодження втратили менше, ніж половину свого розміру, а також з мікротравмами;
зернівки злакових культур з квітковими лусками;
обрушені насінини, в яких втрачено половину і більше оболонки чи луски;
насіння, яке лишилось на підсівному решеті (табл. 1).
До насіння інших культур відносять насінини (плоди) та насіннєподібні структури ботанічних видів рослин, які не належать до основної культури, а саме: насіння культурних рослин і насіння бур’янів.
До відходу (домішки) відносять:
залишки насінин (плодів), що втратили половину та більше свого розміру;
насінини бобових та капустяних культур без насіннєвої оболонки;
порожні колоски, колоскові та квіткові луски, плівки, уламки стебел, листя тощо;
зігниле насіння, проросле насіння (корінці або росток становлять половину і більше довжини насінини, а у насіння округлої форми – половину і більше діаметру);
грибкові утвори (сажкові мішечки, грудочки, колосочки, ріжки, склероції та їхні уламки), гали нематоди;
грудочки ґрунту, камінці, пісок, екскременти, комахи тощо;
насіння, яке пройшло крізь підсівне решето (таблиця 1).
Хід роботи
Середню пробу висипають на гладку поверхню, ретельно перемішують, визначають стан насіння за кольором, блиском, запахом, наявністю плісняви та інших органолептичних ознак. Результат заносять у документ про якість насіння (додаток А). Якщо виявлено крупні домішки (грудки ґрунту, камінці, уламки стебел тощо), які не можуть розподілитись у середній пробі, їх виділяють і зважують до сотої частки грама.
Із насінням, обробленим шкідливими для здоров’я речовинами, працюють у витяговій шафі або використовують респіратори.
Аналізування проби окремих культур починають з просіювання робочої проби через решето (табл. 1).
Таблиця 1
Умови решітного аналізування насіння під час визначення чистоти
Культура |
Форма отворів |
Розмір отворів, мм |
Тривалість ручного просіювання, хв |
Примітка |
Пшениця, ячмінь, тритікале зернове |
Продов-гувата |
1,7×20 |
1 |
|
Жито, тритікале кормове |
1,5×20 |
1 |
|
|
Овес |
1,5×20 |
3 |
|
|
Рис за формою зерна: продовгувата, вузька, тонка
продовгувата, широка, округла |
1,5×20
1,7×20
|
3
3 |
|
|
Кукурудза (крім розлусої і самозапилених ліній) |
3,0×20 |
3 |
|
|
Кукурудза розлусна і самозапилені лінії |
2,5×20 |
3 |
|
|
Соняшник: сорти і гібриди; материнські форми гібридів; батьківські форми гібридів |
2,2×20 2,0×20 1,5×20 |
3 3 3 |
Різкі вертикальні струшування після кожної хвилини |
|
Коноплі |
2,0×20 |
3 |
|
|
Дрібнонасінні бобові трави |
квадратна |
0,5 |
3 |
Решето металоткане |
Аналізують робочу пробу, розділену на дві половини (субпроби). У кожній з них зважують складники. Допускають аналізування повної проби без поділу на субпроби, якщо насіння добре відсортоване і вирівняне за складниками.
Маси складників складають і суму порівнюють з початковою масою робочої проби. Якщо різниця між ними не перевищує 5%, результати аналізування вважають достовірними, якщо ж перевищує – аналізування проводять на повторно відібраній пробі. Вміст кожного складника обчислюють у відсотках з точністю до одного десяткового знака. Сума всіх складників повинна становити 100%. Відхилення від неї на 0,1% коригують за рахунок вмісту найбільшого зі складників. Відхилення більш ніж на 0,1% свідчить про похибку в аналізі або підрахунках.
Під час аналізування двох субпроб обчислення ведуть до другого відсоткового знака та сумують результати.
