Маса 1000 насінин

Завдання.

3. Оволодіти навичками визначення маси 1000 насінин сільськогосподарських культур.

4. Визначити масу 1000 насінин жита, гречки і гороху.

Технічні засоби та матеріали до них

1. Розбірні дошки

2. Пінцети

3. Вага

Загальні відомості

Від маси 1000 насінин і запасів поживних речовин в ендоспермі злакових або сім’ядолях бобових залежить розвиток сходів рослин. Озимі і ярі хліба та інші культури (соняшник, соя, горох), висіяні високоякісним насінням, дають за інших рівних умов по 3 - 5 ц/га приросту врожаю. Такі посіви густі, мають добре розвинену листкову поверхню, рослини на них менше уражуються хворобами. Від маси насіння, його якості і репродукції залежить врожайність культури.

Ефективним заходом підвищення врожайності культур є калібрування насіння, сівба більших його фракцій. Калібрування, підвищуючи вирівняність насіння, ефективне при одночасному здійсненні комплексу заходів. Щоб мати якісне насіння з високою врожайністю на насінних площах, слід зменшувати норму висіву і густоту рослин на 15 - 20%.

Хід роботи

Робота полягає у відбиранні, зважуванні та обчислюванні маси 1000 насінин. Для цього використовують пробу насіння основної культури після аналізування її чистоти. З неї відбирають підряд дві проби по 500 насінин і зважують кожну. Розбіжність між ними не повинна перевищувати 3% від середньоарифметичного.

Якщо фактична розбіжність перебуває у межах допустимого, аналіз вважають достовірним. За його результат вважають суму мас двох проб, заокруглену до першого десяткового знака, а для дрібнонасінних культур (маса 1000 насінин менше 10г) результат заокруглюють до другого знака.

У разі, коли фактична розбіжність перевищує допустиму, беруть третю пробу. Кінцевий результат обчислюють за тими двома пробами, фактичні розбіжності між якими перебувають у допустимих межах. У разі, коли значення всіх проб виходить за межі допустимих відхилень, середньоарифметичне вираховують з усіх проб.

Вологість насіння

Завдання.

1. Оволодіти навичками визначення вологості насіння сільськогосподарських культур.

2. Визначити вологість насіння жита, кукурудзи і сої.

Технічні засоби та матеріали до них

1. Розбірні дошки

2. Пінцети

3. Вага

4. Бюкси

5. Сушильна шафа

Загальні відомості

Вологість насіння – кількість гігроскопічної вологи у насінні, виражена у відсотках від його загальної ваги. Зберігання посівного матеріалу значною мірою залежить від його вологості.

Залежно від вологонасиченості повітря на сховищі насіння здатне поглинати воду чи віддавати її у навколишнє середовище. Якщо відносна вологість і температура повітря залишаються постійними, між насінням і повітрям настає стан гігроскопічної рівноваги, встановлюється рівноважна вологість. У час тривалого зберігання насіння відносна вологість повітря не має перевищувати 70%; підвищення її до 75% (критична вологість) викликає інтенсивне дихання насіння, велику витрату поживних речовин, виділення енергії як тепла (самозігрівання насіння), можливе набухання, проростання насіння та активний розвиток мікроорганізмів. Підвищення в сховищі температури повітря при постійної його вологості зменшує вологість насіння, а зниження – збільшує. Показники рівноважної вологості всіх зернових культур близькі і вони становлять при 70%-ій відносній вологості повітря в середньому 14 - 15%, у олійних культур вони значно нижчі (для соняшника – 10,0, для льону – 8,5, рицини – 7,5%), оскільки жири у насінні цих культур не пов'язують воду.

Державними стандартами на сортові і посівні якості насіння встановлено граничну вологість насіння для різних культур, перевищення якої не допускається. Так, вологість кондиційного насіння зернових культур (пшениці, жита, ячменю і вівса) не має перевищувати 15- 15,5%; рису – 14 %, проса – 13,5 - 15%, гречки, гороху – 14 - 15,5%.

Насіння сільськогосподарських культур після збирання потрібно досушувати, залежно від особливостей культури та вологості насіння. Чим вища вологість насіння, тим меншою має бути температура сушіння. Слід зазначити, що температура повітря при сушінні має бути не вище 45°С. Досвід показує, що зерно, зібране при підвищеній вологості, важко піддається сушінню. Вологе насіння погано зберігається, швидко зігрівається, псується. Підвищення вологості насіння навіть на 2% порівняно із стандартними значеннями зменшує його посівні якості. Таке насіння, як правило, використовують на продовольчі та фуражні цілі.

Мікроорганізми, які впливають на посівні і врожайні якості насіння, поділяють на дві групи: мікроорганізми, що уражують насіння під час вирощування, і мікроорганізми, які розвиваються під час зберігання. Сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів при зберіганні зерна складаються при підвищених вологості й температурі. У вологій неочищеній масі вони розвиваються швидко, внаслідок чого температура зернової маси підвищується, що призводить до самозігрівання зерна. Тому після обмолочування обов'язкове очищення зерна з метою зниження його вологості.

Хід роботи

Аналізування проводять за повітряно-тепловим методом на робочій пробі, виділеній із другої середньої проби. Щоб отримати об’єктивні дані, потрібно дотримуватись таких умов:

• вживати заходів зі збереження водонепроникності пакування;

• аналізування розпочинати не пізніше, як за дві доби після отримання середньої проби (у зимовий період перед аналізуванням її витримують за кімнатної температури не менше 2 годин);

• звести до мінімуму тривалість контакту середньої, робочої проб та наважок із довкіллям.

Перед початком аналізування бюкси зачищають і прожарюють у сушильній шафі протягом 1 години за температури 130±2⁰С. Бюкси з кришками зважують.

Середню пробу перед виділенням робочої проби ретельно перемішують.

Розмір робочих проб:

45-50г – для крупнонасінних культур;

20-25г – для дрібнонасінних культур (за винятком тих, у яких маса середньої проби не перевищує 50г).

Робочу пробу ділять на дві субпроби. Одну з них використовують для аналізування, другу зберігають у скляночці з притертою накривкою на випадок повторення аналізу.

З субпроби відважують для висушування дві наважки по 4-5г за умов використання бюксів з діаметром до 8см та по 9-10г – для бюксів більшого діаметру.

Сушіння матеріалу проводять у сушильних шафах.

Прийоми попередньої підготовки насіння до висушування та час сушіння насіння різних культур неоднакові. Насіння зернових і зернобобових культур попередньо розмелюють на лабораторному млині та висушують при 130⁰С протягом 40 хв. Насіння багаторічних олійних, ефіроолійних і овочевих культур висушують цілими. При вологості насіння зернових і зернобобових культур більш 20% цей показник визначають після попереднього підсушування у сушильній шафі впродовж 30 хв. при 105⁰С.

Результати аналізу заносять у робочі бланки (таблиця 2).

Таблиця2

Аналізування вологості насіння

Попереднє підсушування		Порожній бюкс		Маса бюкса з наважкою, г		Маса наважки, г		Втрата вологи		Вологість,%
№ бюкса	Маса субпроби після підсушування	№	маса, г	До висушування	Після висушування	До висушування	Після висушування	г	%

Вологість (W) обчислюють у відсотках до одного десяткового знака за формулою:

W=	m2- m3	×100
	m2- m1

Де: m₁ – маса порожнього бюкса (з накривкою), г;

m₂– маса бюкса з наважкою до сушіння, г;

m₃– маса бюкса з наважкою після сушіння, г.

У разі двоступеневого сушіння обчислюють втрату вологи (%) на кожному етапі (W₁ і W₂) так, як описано вище. Первинний вміст вологи обчислюють за формулою:

W=	W1+ W2×	W1× W2
		100

Де: W₁ – результат підсушування

W₂– результат сушіння.

Вологість насіння за допомогою вологоміра встановлюють також із двома пробами (в відповідності до інструкції для користування прибором).