План роботи

1. Вивчити метод посіву мікроорганізмів для вивчення МАФАМ.

2. Вивчити метод посіву мікроорганізмів для визначення бактерій групи кишкової палички.

3. Вивчити метод посіву мікроорганізмів для визначення дріжджів і пліснявих грибів.

4. Вивчити види вирослих грибів за допомогою препарату «роздавлена крапля».

Хід роботи

Завдання №1 Посів мікроорганізмів на поживне середовище агар з дріжджовим екстрактом і глюкозою.

Цей посів дає можливість визначити кількість мезофільних аеробних і факультативно – анаеробних мікроорганізмів, що містяться в кондитерських виробах, а саме в цукерках, печиві, карамелі, мармеладі або зефірі.

Всі посіви проводяться стерильним інструментом з додержанням правил асептики і в стерильні поживні середовища.

Для проведення посіву готують основні розведення 1:10; береться 10г наважки дослідного продукту (цукерки, карамель, печиво, мармелад), ретельно подрібнюють в ступці, переносять в мірну колбу 100см³ і додають до мітки пептонно – сольовим розчином, ретельно перемішують, збовтують .

Одержують основне розведення (10^-1). Для одержання другого розведення із основного розведення стерильною піпеткою відбирають 1 см³ продукту, переносять у пробірку і додають туди 9 см³ пептонно - сольового розчину. Одержують розведення 1:100 (10^-2) і т.д.

Із розведень 10 ^-1 і 10^-2 відбирають по 1см³ дослідного розчину і вливають в чашки Петрі під агар з дріжджовим екстрактом і глюкозою з температурою не вище 40-45^оС.

Посіви підписують дають їм засохнути, і поміщують в термостат. Інкубують мікроорганізми при температури 30+-1^оС протягом 72 годин. Потім підраховують кількість вирослих колоній і по формулі 5.1 визначають КОЕ. Роблять висновок відповідно мікробіологічним показників про мікрофлору кондитерських виробів.

Завдання №2. Посів мікроорганізмів на середовище Кесслер і Ендо.

Цей посів дає можливість визначити в кондитерських виробах наявність бактерій групи кишкової палички.

Для посіву беруть по 1см3 розведень 10-1 і 10-2 і всівають в пробірки з середовищем Кесслер з поплавками.

Посіви переносять в термостат і інкубують при температурі 37+-1^оС протягом 48 годин з обов’язковим переглядом посівів через 24 години інкубації. Із пробірок з наявністю газу (поплавок підіймається), проводять пересівання на діференціально – діагностичне середовище Ендо. Для цього беруть 1см³ дослідного матеріалу із пробірки з середовищем Кесслер і пересівають під середовище Ендо для вивчення бактерій групи кишкової палички.

Посіви інкубують в термостат при температурі 37+-1^оС протягом 18 – 24 годин. Якщо виросли колонії червоного, з металевим блиском, рожево-червоного, блідо-рожевого кольору, то роблять висновок про наявність БГКП (коліформні бактерії) в даному об’ємі продукту. Якщо ні, то в даному об’ємі продукту БГКП відсутні, тобто виробу відповідають «Медико-біологічним вимогам і санітарним нормам», встановленим Міністерством охорони здоров’я України.

Завдання №3. Посів мікроорганізмів на поживне середовище Пептонно – глюкозний агар (середовище Сабуро).

Це середовище застосовується для культивування дріжджів і пліснявих. Для проведення аналізу беруть по 1см³ розведень 10^-1 і 10^-2 і засівають в чашку Петрі в середовище Сабуро. Дають середовищу застигнути, підписують і поміщують в термостат при температурі 24+- 1^оС протягом 120 годин(5 діб). Підраховують кількість вирослих характерних колоній і по формулі 5.1 визначають їх кількість, а потім роблять висновок про відповідність санітарним нормам і медико-біологічним вимогам.

Вирослі дріжджі на поверхні щільного середовища дають плоскі або випуклі колонії білого або кремового кольору.

В глибині агару – чечевице подібні колонії пліснявих грибів; на поверхні щільного середовища плісняві гриби утворюють пухнасті колонії від сіро-білого до сіро-зеленого або коричнево-червоного кольорів.

Завдання №4. Визначити вид вирослих мікроорганізмів за допомогою забарвлення по Граму.

1. Приготувати фіксований мазок.

Для цього на чисте предметне скло петлею нанести краплю стерильної води. Запалити спиртівку і в полум’ї прокалити петлею. Потім петлею захопити невелику кількість дослідного матеріалу і внести в краплю води. Круговими рухами розтерти мазок до однорідної консистенції таким чином, щоб діаметр його склав приблизно 2 см. Потім мазок зафіксувати. Мазки повинні бути тонкими, з рівномірно розподіленим по поверхні мазка клітками, без скупчень.

2. На фіксований мазок через фільтрувальний папір нанести карболовий роз чин

Ген ціанового фіолетового, видержати 2 хв. Зняти папір, але не промивати водою.

3. На мазок нанести розчин Люголя, видержати до повного почорніння мазка. Залишки

Люголя струсити, але не промивати водою.

4. На мазок налити 1-2 краплі 96% етилового спирту, витримати 30 секунд. Злити спирт і промити препарат легкою струєю стерильної води.

5. На мазок нанести розчин фуксину, витримати 1-2 хв. Барвник змити, препарат промити водою. Висушити мазок, промокаючи фільтрувальним папером залишки води.

Нанести імерсійну олію і мікроскопувати з об’єктивом 90*

В полі зору мікроскопу:

Г+ бактерії синьо-фіолетового кольору

Г- бактерії знебарвлені або блідо-рожевого кольору.

Оформити протокол лабораторної роботи по встановленій формі.