Розділ 3 Шляхи розвитку діяльності торговців цінними паперами на фінансовому ринку

3.1. Зарубіжна практика діяльності торговців цінними паперами на фінансовому ринку

З урахуванням того, що політичні сили в США та в інших індустріальних країнах не надто різні, фінансове регулювання в Японії, Канаді та Європі має подібні риси до фінансового регулювання у Сполучених Штатах. Постачання інформацією поліпшується внаслідок вимоги до корпорацій, що випускають цінні папери, надавати інформацію про активи та пасиви, доходи, продаж акцій і через заборону продажу цінних паперів особам та установам, які володіють конфіденційною інформацією. Стабільність посередників гарантується ліцензуванням та періодичною інспекцією бухгалтерських книг фінансових посередників і через забезпечення страхування вкладів.

Ринок цінних паперів у США традиційно поділяється на біржовий і позабіржовий, або, як їх іноді називають, перший і другий ринки. Існують також поняття "третій ринок" (позабіржова торгівля цінними паперами, що мають лістинг на біржах) і "четвертий ринок" (торгівля безпосередньо між інституційними інвесторами. [65, с.433]

У зарубіжній та вітчизняній фінансовій науці є різні визначення цінних паперів. Наприклад, законодавство США не фіксує чіткого змісту цього поняття. До цінних паперів тут відносять акції, банкноти, казначейські білети, облігації, боргові зобов'язання, сертифікати трастів, інвестиційні контракти, депозитні сертифікати, опціони, будь-які свідоцтва інтересу чи участі, розписки, гарантії та ін. Чи відповідають певні права змісту поняття "цінні папери" визначається судом або Федеральною комісією з цінних паперів та бірж. [48, с.128]

Під євроакціями розуміються акції, які пропонуються для продажу одночасно на кількох національних фондових ринках.

У США поділ акцій такий же, як і в Україні, на прості і привілейовані.

Більшість привілейованих акцій мають властивість кумуляції дивідендів, що надає цим акціям підвищеної надійності. Підставою для такої привілеї є правило: дивіденди, котрі не були виплачені акціонерам протягом певного періоду, навіть протягом кількох років, вони накопичуються й нараховуються власникам привілейованих акцій. Вони отримають дохід у наступному році за пропущеним (пропущеними), і цей дохід складатиметься із суми дивідендів, нарахованих за всі пропущені роки, інакше кажучи, в одній виплаті акумулюються кілька дивідендів. Натомість власники некумулятивних привілейованих акцій втрачають свій дохід за будь-який час, протягом якого не оголошувалася виплата дивідендів. Некумулятивна акція не дає змоги приєднати невиплачені дивіденди до дивідендів наступних років. [54]

Під казначейськими цінними паперами США слід розуміти державні цінні папери, що емітує Міністерство фінансів США (Казначейство США) через діюче у його складі Бюро державного боргу. Їх можна класифікувати на чотири види:

– короткострокові казначейські векселі (Treasury Bills)

– середньострокові казначейські облігації (Treasury Notes)

–  довгострокові казначейські облігації (Treasury Bonds)

–  казначейські облігації, захищені від інфляції (Treasury Inflation-Protected Securities - TIPS).

Короткострокові казначейські векселі є дисконтними цінними паперами зі строком погашення до 1 року, що розміщуються за ціною нижчою, від номіналу, і з настанням строку погашення інвестор отримує номінальну вартість;

Середньострокові казначейські облігації – це процентні цінні папери із фіксованим терміном погашення у 2, 3, 5, 7 або 10 років та виплатою відсоткового доходу кожні півроку.

Довгострокові казначейські облігації - це процентні цінні папери із фіксованим терміном погашення понад 10 років та виплатою відсоткового доходу кожні півроку.[49]

Казначейські облігації, захищені від інфляції – облігації, чия номінальна вартість прив‘язана до індексу споживчих цін і змінюється залежно від напряму руху останнього. Вони, як правило, розміщуються строком на 5, 10 та 30 років.

Спільною ознакою для усіх казначейських цінних паперів США є їх високий кредитний рейтинг, наявність податкових пільг (звільнення від державного та місцевих податків на прибуток), високий рівень ліквідності та надійності за незначного рівня доходу. При цьому усі вони мають характер боргових інструментів і використовуються для фінансування державних боргів. При цьому мова не йде про цільовий характер емісії казначейських цінних паперів і спрямування залучених коштів на фінансування інвестиційних проектів. [75]

Серед інших інвестиційних інструментів слід назвати казначейські облігації з роздільної торгівлею основною сумою і купонами STRIPS і казначейські облігації, захищені від інфляції TIPS.

Стрипування – це процес поділу звичайній купонної облігації на складові: купони і номінал, тобто борговий цінний папір перетворюється на портфель безлічі короткострокових та однієї довгострокової облігації. Остання торгується і як окремі безкупонні боргові інструменти.

TIPS – основна сума і відсоткові платежі, які захищені від інфляції. Вони дають інвесторам гарантії того, що реальна купівельна здатність основний суми боргу підтримуватиметься з урахуванням темпів інфляції.TIPS випускаються по мінімальній ціні 1 000 дол. і можуть мати різні терміни погашення.[52]

Ощадні облігації.

Неринкові довгострокові іменні цінні папери Уряди США, продають лише фізичним особам. Переважна функція ощадних облігацій — державна підтримка національної системи заощаджень, надання, переважно резидентам США, можливості розміщення їх заощаджень у високонадійних цінних паперах з дохідністю, що перевищує, зазвичай, дохідність казначейських векселів, ставку банківських депозитів.

Ощадні облігації серії "ЇЇ" випускаються з терміном обігу 30 років і є дисконтними цінними паперами. Вона має різну номінальну вартість — від 50 до 10 тис. дол. США. Дохід за облігаціями серії "ЇЇ" нараховується кожні півроку й сплачується при погашенні чи достроковому викупі облігацій на вимогу інвестора. І тут вартість облігацій підвищується при кожному нарахуванні доходу.

Ощадні облігації серії "НН" розміщуються лише у обмін облігації серії "НН" чи окремих, раніше випущених серій ощадних облігацій. Зазначені облігації є купонними цінними паперами і розміщуються за номінальною вартістю. Купонний дохід нараховується й сплачується раз у півроку. Купонний дохід по ощадним облігаціях серії "НН" не є фіксованим і може змінюватися кожні 10 років після розміщення облігацій.

Номінальна вартість облігацій серії "НН" вища, ніж в ощадних облігаціях серії "ЇЇ", від 500 до 10 тис. дол. США.

Ощадні облігації серії "I" випускаються з терміном обігу 30 років і є купонними облігаціями, за номінальною вартістю. Вони має різну номінальну вартість — від 50 до 10 тис. дол. США. Основна особливість ощадних облігацій серії "I" — індексація доходів із них залежно від темпів зростання інфляції. Дохід за зазначеними облігаціями складається із двох частин — фіксованого купонного прибутку і змінного купонного доходу, відповідного індексу інфляції за 6 місяців, який публікується у Бюро Праці у травні й грудні кожного року. [53, с.176]

 Американські депозитарні розписки.

   Американська депозитарна розписка (АДР) являє собою сертифікат, випущений американським банком, що засвідчує право власника на відповідну кількість цінних паперів, депонованих на рахунку банку емітента розписки або його уповноваженого зберігача. Розписка може засвідчувати право на деяку цілу кількість акцій або частину акції. Зазначена відповідність підбирається таким чином, щоб ціна за одну розписку на момент реєстрації випуску становила суму близько 100 дол США найбільш часто цінні папери випускаються з номінальною вартістю в розмірі 1000 дол. Проте на ринку зустрічаються облігації з номіналом 10000, 500 і 100 дол. Цінні папери, вартість яких становить менше 1000 доларів, називають паперами "з низькою ціною". Відповідно цінні папери з вартістю понад 1000 дол називають "коштовними". Банки звичайно віддають перевагу паперу великого номіналу, оскільки по них зручніше платити відсотки. [50; 77]

Головним органом, що здійснює функції нагляду і регулювання американського ринку цінних паперів, є Комісія з цінних паперів і бірж США.

Комісія з цінних паперів і бірж щорічно здійснює від 400 до 500 правозастосувальних акцій, спрямованих проти приватних осіб і компаній, що порушили закони про цінні папери. Ці порушення зазвичай включають трейдинг інсайдерів (порушення довірчих відносин шляхом отримання прибутку з торгівлі цінними паперами, що здійснюється на базі інформації, яка невідома широкій громадськості); маніпуляції ринком (участь у трансакціях, що не мають іншого економічного виправдання, крім прагнення стимулювати рух ринку у вигідному для порушника напрямку); бухгалтерські зловживання (навмисне виключення з фінансових звітів важливої інформації чи пряме перекручування даних, що надаються); надання недостовірної інформації щодо цінних паперів і компаній, що їх емітують. 

В усіх цих випадках Комісія з цінних паперів і бірж володіє тільки повноваженнями цивільного правозастосувального органа, тобто сама по собі вона не має права накладати карні санкції на приватних чи юридичних осіб. Вона має право визначати розміри штрафів, вилучати прибуток, отриманий нелегальним шляхом, забороняти приватним особам і компаніям проводити операції з цінними паперами і накладати заборону на незаконні дії. У випадках, коли постає питання про карне переслідування, Комісія з цінних паперів і бірж об’єднує зусилля з міністерством юстиції США, Федеральним бюро розслідувань чи з прокуратурами штатів. [78]

Нью-Йоркська фондова біржа — головна фондова біржа США, найбільша фондова біржа у світі, друга у світі за кількістю зареєстрованих компаній. На біржі визначається всесвітньо відомий індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній, а також індекси NYSE Composite і NYSE ARCA Tech 100 Index. Загальна капіталізація компаній, акції яких торгуються на НЙФБ, на кінець 2013 р. склала $16,613 трлн. На біржі здійснюються операції з акціями та іншими цінними паперами. На біржі котируються цінні папери більш ніж 3 тисяч компаній.[56]

До торгівлі на НФБ допускаються тільки цінні папери, що пройшли лістинг. На відміну від бірж європейських країн тут немає так званих цінних паперів "другого" чи "третього" списку. Існують єдині вимоги для всіх цінних паперів, якими можна торгувати на НФБ. При цьому вимоги лістингу на НФБ найжорсткіші в порівнянні з іншими біржами США і всього світу.  На Нью-Йоркській біржі для проходження лістингу треба мати показники не нижче:

– Дохід до виплати податків за останній рік - $2,7 млн.

–Прибуток за 2 попередніх роки - $3,0 млн.

–Чиста вартість матеріальних активів - $18,0 млн.

–Кількість акцій у публічному володінні - на $1,1 млн.

–Курсова вартість акцій - $19,0 млн.

–Мінімальна кількість акціонерів, які володіють 100 акціями і більше, - не менше 2 000 осіб.

–Середньомісячний обсяг торгівлі акціями даного емітента повинен становити не менше $100 000 протягом останніх 6 місяців.[64]

Процедура лістингу на фондовій біржі в США. Емітент-нерезидент США, який задовольняє вимогам Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) або будь-який інший, може прийняти рішення про включення своїх цінних паперів до переліку цінних паперів, що торгуються на даній біржі.

    Відповідно до стандартів лістингу NYSE компанія-нерезидент США повинна мати, принаймні:

• 5000 власників 100 або більше акцій;

• не меньше 2500000 розміщених по відкритій підписці акцій в обігу з ринковою вартістю не менше 100 млн дол;

• чисті матеріальні активи – не менше 100 млн дол;

• балансовий прибуток – не менше 100 млн дол в сумі за останні три роки. При цьому мінімальний показник для будь-якого звітного року з цих трьох не повинен бути менше ніж 25 млн дол. [100]

За цінами на акції легко визначити, коли були найвищими попит та пропозиція на ринку. Ціни на акції на NYSE подані нижче у таблиці 3.1.

Табл. 3.1. Ціни на акції 2013 рік - 1 квартал 2014 року.[101]

Період	Максимальна ціна,$	Мінімальна ціна,$	Максимальна ціна, €	Мінімальна ціна, €
1 квартал 2013 року	31,25	26,24	23,21	19,99
2 квартал 2013 року	30,93	23,31	23,21	18,68
3 квартал 2013року	26,95	24,07	21,64	18,94
4 квартал 2013 року	33,38	22,25	25,21	17,44
1 квартал 2014 року	37,81	31,71	28,42	24,08

З таблиці видно, що максимальна ціна на NYSE була у 1 кварталі 2014 року і дорівнювала 37,81 $ або 28,42 €. Це означає, що у цей час попит на акції був найвищий. Мінімальна ціна ж була у 4 кварталі 2013 року, вона становила 22,25 $ або 17,44 €, отже, пропозиція була найвищою у 4 кварталі.

NYSE Euronext - група компаній, утворена в результаті злиття найбільшої в світі Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE) і Європейської біржі Euronext. Управляє фондовими біржами Нью-Йорка, Парижа, Амстердама, Брюсселя і Лісабона, а також Лондонської міжнародною біржею фінансових ф'ючерсів та опціонів (LIFFE).

Одні з найважливіших вимог на фондових біржах – вимоги до капіталу. Звіт про зміни у капіталі на NYSE Euronext показаний у таблиці 3.2.

Табл.3.2. Консолідований звіт про зміни у капіталі, накопичений сукупний дохід (збиток ) і погашення відсотків, млн. $ [68; 69; 70].

Акціонерний капітал NYSE Euronext.

Період	Прості акції	Номінальна вартість	Казначейські акції	Додатково внесений капітал	Нерозподі лений прибуток	Накопичений прибуток (збиток)	Відсотки	Загальний капітал	Погашені відсотки
На кінець 2012	276	3	416	8180	212	1183	48	6844	0
На кінець 2013	277	3	516	7982	518	1406	57	6638	295
На кінець 2014	278	3	968	7939	569	1198	24	6369	274

Як видно з таблиці незмінними величинами є номінальна вартість акцій та не сильно змінюється величина простих акцій, з 276 у 2010 році до 278 акцій у 2014 році. Набагато сильніше змінюється величина відсотків, яка зменшилась вдвічі у 2014 році порівняно з 2012 роком. Зменшується також додатково внесений капітал на 241млн. $. Різко змінюється кількість казначейських акцій на 552 акції у 2012 році в порівнянні з 2012 роком. Погашені відсотки зросли аж до 274 млн. $ у 2014 році порівняно з тим, що 2010 року вони зовсім не виплачувались.

Лондонська фондова біржа — перший організований ринок цінних паперів; одна з найбільших фондових бірж Європи.

 Законодавчо закріплений перелік цінних паперів у кожній країні має певний обсяг – він може бути широким або вузьким. Кожен національний ринок цінних паперів має свою термінологію і цінні папери з аналогічним статусом у різних країнах називають по-різному. На Європейських ринках цінних паперів короткотермінова державна облігація називається "драфт" (draft), а на ринках США – "білл" (bill). Вирішуючи статус грошового документа, треба використовувати термінологію законодавчо закріпленого переліку цінних паперів, а не ринкову термінологію.[60, с.220]

Отже, цінні папери, які торгуються на Лондонській фондовій біржі є:

1.Паї (акції) ETF (Біржового інвестиційного фонду ) які обертаються на біржі. Структура ETF повторює структуру обраного базового індексу. На відміну від індексного ПІФа, з акціями ETF можна виконувати всі ті ж самі операції, які доступні для звичайних акцій у біржовій торгівлі. У цьому перевага ETF перед ПІФ - операції по акціях ETF можуть відбуватися протягом усього торгового дня, і їх ціна змінюється в залежності від активності торговців. Фактично ETF є новим видом цінних паперів, що виконує роль сертифіката на портфель акцій.[57, с.110]

2.ETР – прості і прозорі цінні папери, які торгують на організованому ринку. ETР дозволяють інвесторам отримати товари, валюту і різноманіття інших базових активів без торгівлі ф'ючерсами або приймати фізичну поставку.

3.Акції іпотечного інвестиційного трасту. Іпотечні інвестиційні трасти Великобританії зобов'язані розподіляти принаймні 90% свого оподатковуваного доходу, за кожний звітний період, в руки інвесторів, де дохід визначається як дохід від оренди майна, а не дивідендів.[62, с.88]

4.Варранти - цінні папери, які дають його власникові право на купівлю деякої кількості акцій на певну майбутню дату за певною ціною. Зазвичай варранти використовуються при новій емісії цінних паперів. Варрант торгується як цінний папір, ціна якого відображає вартість його первинних цінних паперів.

Варранти придбали популярність серед біржових спекулянтів, тому що курс варранта на покупку акції, по якому він котирується на біржі, істотно нижче за курс самої акції, тому для збереження заданої позиції потрібно менше коштів.Термін дії варранта достатньо великий, можливий випуск безстрокового варранта.[58, с.264]

5.Роздрібні облігації. Цей новий нові заявки торговельних послуг пропонують доступ до ряду першокласних цінних паперів, наднаціональних і корпоративних облігацій і були розроблені у відповідь на високий попит з боку роздрібних інвесторів для доступу до вторинного ринку для інвестування в цінні папери з фіксованим доходом.[76, с.268]

6.Єврооблігація — це борговий цінний папір на пред’явника, що випускається позичальником (як правило, в іноземній валюті) для отримання довгострокової позики на євроринку. Дохід за єврооблігацією сплачується один раз на рік, а погашення відбувається наприкінці терміну одночасним платежем або протягом певного терміну із фонду погашення.

До основних особливостей цього фінансового інструменту можна віднести те, що:

–єврооблігації розміщуються, як правило, одночасно на фінансових ринках кількох країн.

–єврооблігації купуються інвесторами різних країн на базі котирування їх національних бірж.[59, с.116]

На Лондонській біржі обертаються різні типи облігацій:

1.Корпоративні облігації – це свідоцтво про надання їх власникам довгострокової позички корпорації, фірмі, підприємству, тобто це облігації, емітовані юридичними особами.

Залежно від характеру забезпечення облігації поділяються на заставні та беззаставні. Заставні емітуються під застави майна корпорації та цінних паперів. Заставна облігація – це юридичний документ, що підтверджує згоду корпорації заставити під свій борг землю, споруду та інше майно, яке їй належить і дає право кредитору на оволодіння заставленими активами у разі несплати боргу. 

За порядком оплати розрізняють облігації з правом дострокового відкликання та облігації без такого права (безвідкличні) – за аналогією із зворотними і беззворотними акціями.

Існують також облігації конвертовані та неконвертовані. Конвертовані облігації можна обміняти на прості акції тієї ж корпорації, коли це буде вигідно. Враховуючи цю пільгу, процент на конвертовані облігації установлюється нижчим, ніж на неконвертовані. Власники неконвертованих облігацій, з одного боку, одержують стале джерело доходу у вигляді процента, а з іншого боку, мають можливість (яку дають акції) примножити капітал.

2.Державні облігації – цінний папір, емітентом якого виступає держава в особі уряду чи уповноваженого ним органу, випускається для погашення дефіциту державного бюджету.

3.Локальні облігації – облігації, які випускають державні та регіональні органи влади по всій Великобританії та світу серед інших державних органів.

4.Багатосторонні облігації – боргові інструменти, які наднаціональні органи, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку випускають у Лондоні для міжнародної аудиторії.[63]

Найважливішими показниками на фондових біржах є об'єм торгівлі, кількість торговців, середня кількість угод та середній об'єм торгів. Динаміка цих показників на Лондонській біржі подана у таблиці 3.3.

Табл. 3.3. Динаміка показників торгів на Лондонській біржі 2010-2014 роки [71; 72; 73; 74].

Календариний місяць	Кількість торговців	Об'єм торгівлі	Кількість торгових днів	Середня кількість угод	Середній об'єм торгів
Лютий 2010	12 094 481	£102 396 319 351	20	604 724	£5 119 815 968
Лютий 2011	12 703 789	£100 442 168 626	20	635 189	£5 022 108 431
Лютий 2012	14 388 673	£93 075 606 615	21	685 175	£4 432 171 744
Лютий 2013	11 530 584	£79 850 157 630	20	576 529	£3 992 507 881
Лютий 2014	15 743 341	£105 807 918 700	20	787 167	£5 290 395 935

З таблиці 3.3. видно, що динаміка всіх показників прогресивна, кількість торговців за останні 5 років зросла на 3 млн. 600 тис., об'єм торгівлі на 3 млрд. 411 млн. £, середня кількість угод збільшилась на 182443 шт., середній об'єм торгів збільшився на 171 млн. £.

Рис. 3.1. Динаміка торговців на Лондонській фондовій біржі за останні 5 років [71; 72; 73; 74].

Приріст торговців з 2010 по 2012 рік становив 1 млн., але у 2013 стрімко знизився аж на 2 млн. і становив 12 млн., у 2014 році зростання набувало ще більших обертів ніж минулі роки і кількість торговців на кінець лютого 2014 року становила 16 млн.

Рис. 3.2. Динаміка об'єму торгівлі на Лондонській біржі у 2010-2014 роках [71; 72; 73; 74].

Графік показує спад об'єму торгівлі з лютого 2010 по лютий 2012 року. Оскільки з графіка 3.1. видно, що кількість торговців зростала, а об'єм знижувався, можна зробити висновок, що ціна угод стала нижчою. У лютому 2014 року ситуація знову покращилась, об'єм торгівлі зріс до 105 млрд. £.

Оскільки капіталізація компанії є одним із найвагоміших факторів для проходження на ринок, вона була взята за основу для виділення перших 15 лідерів на лондонській фондовій біржі (таблиця 3.4).

Табл.3.4. Компанії-лідери лондонської фондової біржі за показником капіталізації [74].

Компанія	Сектор	Галузь	Ринок	Капіталізація
ROYAL DUTCH SHELL	Нафта і газ	Нафта і газ	Основний ринок	144 764,51
JPMORGAN CHASE & CO	Банки	Банки	Основний ринок	132 902,03
TOYOTA MOTOR CORP	Автомобілі і комплектуючі	Автомобілі	Основний ринок	124 988,55
HSBC HLDGS	Банки	Банки	Основний ринок	117 590,67
GENERAL ELECTRIC CO.	Основна промисловість	Індустрія послуг	Основний ринок	115 936,08
BP	Нафта і газ	Нафта і газ	Основний ринок	93 601,68
TOTAL SA	Нафта і газ	Нафта і газ	Основний ринок	92 320,25
BANK OF AMERICA CORP	Банки	Банки	Основний ринок	87 775,17
SCHLUMBERGER	Обладнання для нафти, послуги і постачання	Обладнання для нафти та послуги	Основний ринок	80 128,11
GLAXOSMITHKLINE	Фармацевтика і біотехнологія	Фармацевтика	Основний ринок	79 523,35
VODAFONE GROUP	Мобільний зв'язок	Мобільний зв'язок	Основний ринок	71 868,19
SIEMENS AG	Електронне і електричне обладнання	Електронне обладнання	Основний ринок	69 932,86
INTERNATIONAL BUS MACH CORP	Програмне забезпечення і комп'ютерні послуги	Комп'ютерні послуги	Основний ринок	67 236,87
GLENCORE XSTRATA PLC	Видобуток	Важка промисловість	Основний ринок	63 954,85
BANCO SANTANDER SA	Банки	Банки	Основний ринок	62 751,39

Як показує таблиця провідними компаніями є транснаціональні компанії у різних галузях від видобувної до фармацевтичної. Філіали компаній розташовані по всьому світу, компанії належать таким країнам, як США, Великобританія, Німеччина та інші.