4. Стадійність перебігу птфс ( за а.Н. Веденським, 1986).

Для післятромбофлебітного синдрому характерна стадійність перебігу захворювання (А.Н. Веденський, 1986).

І стадію характеризує набряк ніг без явищ гіперпігментації шкірних покривів та індурації підшкірної клітковини. У таких хворих можна спостерігати ціаноз шкірних покривів в місці ураження. Після перебування пацієнтів у ліжку протягом ночі набряк зменшується, проте зовсім не зникає.

ІІ стадія перебігу захворювання характерна тим, що набряк у хворих зменшується, а після перебування їх у ліжку протягом доби зникає зовсім. Це треба пов’язувати з компенсаторним зростанням лімфотоку. Згодом виникають гіперпігментація шкірних покривів та індуративні зміни підшкірної клітковини.

На ІІІ стадії відбувається декомпенсація відтоку лімфи від кінцівки та трансформація венозного набряку в лімфо венозний. При цьому розвиваються явища «панцирного» фіброзу, що циркулярно охоплює нижню третину гомілки та стає перепоною для набряку цієї ділянки. У зв’язку з цим, залежно від протяжності патологічних змін у глибоких венах, набряки в таких пацієнтів виникають на ступнях, середній чи верхній третині гомілки або й вище.

5. Варіанти клінічного перебігу й ускладнення склеротичної та варикозної форм птфс.

Склеротична форма. Характерним для цієї форми є відсутність патологічно розширених вен кінцівки на стадії захворювання й помірне розширення приток магістральних підшкірних вен у зонах локалізації перфорантних вен у ІІ і ІІІ стадіях. Основні стовбури великої й малої підшкірних вен не мають ознак патологічного розширення. Індуративний процес у підшкірній клітковині й гіперпігментація шкіри гомілки більш виражені порівняно з іншими формами післятромбофлебітної хвороби. При склеротичній формі зустрічається «панцирний» фіброз клітковини, що локалізований у нижній третині гомілки.

Варикозна форма. У хворих шкіра ніг звичайного забарвлення, набряк гомілок виражений незначно, але підшкірні вени розширені й варикозно змінені. Їх локалізація звичайно вказує на рівень ураження магістральних вен. Так, для втягнення в процес клубово-стегнового сегмента характерними є розширення одночасно великої й малої підшкірних вен та недостатність комунікантних вен дистальних відділів гомілки. При повній оклюзії магістральних вен таза або обмеженій оклюзії клубової ділянки вени варикозне розширення поверхневих вен локалізоване в основному у верхній третині стегна й нижній частині передньої черевної стінки. При оклюзії ж дистальних відділів нижньої порожнистої вени варикозно змінені поверхневі вени можна виявити на обох ногах і боковій поверхні живота та грудної клітки.

6. Варіанти клінічного перебігу й ускладнення набряково-больової та виразкової форм птфс.

Набряково-больова форма. Вона розвивається відразу після гострих явищ тромбозу магістральних вен і характеризується болем, набряками та помірним ціанозом.

Біль має сегментарний характер, локалізується за ходом нервів, судинного пучка гомілки та стегна. Проте, коли хворі набувають горизонтального положення з піднятою кінцівкою, біль та відчуття тяжкості в ураженій кінцівці поступово зникають. Ступінь набряку знаходиться у прямій залежності від тяжкості гемодинамічних змін у магістральних венах. Так, при обмеженому ураженні стегнового й підколінного сегментів спостерігають помірне збільшення об’єму гомілки та невеликий набряк нижньої третини стегна. Разом із тим, поширення процесу на клубово-стегновий сегмент різко збільшує об’єм усієї кінцівки та спричиняє набряк сідниці. При повній або обмеженій оклюзії тазових вен також може виникнути дифузний набряк кінцівки. У випадках ураження дистальних відділів нижньої порожнистої вени спостерігають надзвичайно виражений набряк обох кінцівок аж до слоновості. При цій формі захворювання розширення підшкірних вен відсутнє.

При задовільному стані компенсації венозного відтоку набрякова форма захворювання інколи минає протягом декількох місяців. В окремих хворих компенсація настільки добре розвинена, що не виникає жодної видимої підстави для діагнозу післятромбофлебітної хвороби, хоча в глибоких венах наявна сегментарна облітерація.

Виразкова форма. У хворих із даною формою захворювання можна виявити всі вищеназвані симптоми, до того ж різко виражені. Набряки ноги навіть після перебування кінцівки в стані спокою повністю не зникають; збільшується ступінь і поширення виразкового розширення підшкірних вен, виникає пігментація шкіри й інфільтрація підшкірної клітковини з дифузним їх поширенням на всю нижню половину гомілки. Трофічні виразки, що формуються на медіальній поверхні нижньої третини гомілки, супроводжуються свербінням та трофічними змінами шкіри й підшкірної клітковини.