Особливості кон'юнктивітів у собак і котів

У собак і котів поширені своєрідні ураження кон'юнктиви, властиві в основному, лише цим родам тварин. Найчастіше зустрічаються фолікуляр­ний (вузликуватий), гландулярний (гіперплазія поверхневої слізної залози), а також змішана форма - фолікулярно-гландулярний кон'юнктивіт.

Фолікулярний (вузликовий) кон'юнктивіт

Це хронічний процес, виникає внаслідок впливу подразнюючого фактору(алергену) або мляво перебігаючого захворювання (тріхіаз, ектропіон).

В основі ураження лежить гіперплазія фолікулів (лімфоїдних вузликів) кон'юнктиви бульбарної поверхні третьої повіки.

Симптоми. Хвороба може тривати декілька місяців, суп­роводжуючись незначною сльозотечею, гіперемією кон'­юнктиви, свербежем. Чіткою оз­накою ураження є характерний симптом кон'юнктиви третьої повіки з боку очного яблука, яка набуває вигляду половинки ягоди малини, що зумовлено сильною гіперемією і вираже­ною гіперплазією

Діагноз ставиться на підставі характерних симптомів і даних імуно-флюоресцентного дослідження або інших вірусологічних методів. Здебіль­шого обмежуються постановкою клінічного діагнозу, для чого анатомічним пінцетом захоплюють верхівку третьої повіки, дещо витягують і вивертають її (умова огляду стану повіки).

Лікування. Найчастіше на фоні застосування поверхнево-інстиляційної анестезії (0,5% дикаїн, 3% новокаїн, 2% тримекаїн тощо) видаляють гіперплазовані фолікули скарифікацією (ложкою Фолькмана, кюреткою, скальпелем тощо). Доцільно також додатково використовувати закладання противірусних мазей (теброфенової, зовіракс та ін.); раціональними є ін'єкції інтерфероногенних препа­ратів (полудан та ін).

Гландулярний (залозистий) коню'нктивіт

Хворіють переважно сліпонароджувані тварини - собаки, коти.

Етіологія, патогенез і симптоми.

Це своєрiдна форма кон'юнктивiту, що полягає в пролiферацiї залозистої тканини, головним чином поверхневої сльозної залози третьої повiки. При цьому виявляється збiльшення в розмiрi її верхiвкової частини. Розрощення залозистої тканини відбувається шляхом брунькування ацінусів.

Причиною захворювання на гландулярний кон’юнктивіт може бути інфікування аденовірусами. В.Б.Борисевич (1996) розглядає гландулярний кон’юнктивіт як своєрідну кон’юнктивальну аденовірусну інфекцію.Геном вірусу включається у генетичний апарат гландулоцитів поверхневої слізної залози третьої повіки (glandula lacrimalis superficialis palpedrae tertiae), що супроводжується бурхливою проліфера­цією гландулоцитів і аденомерів. Протягом 1-2 діб залоза збільшується в 50-80 разів унаслідок гландулопроліферативного процесу, зініційованого інтенсивним розмноженням аденовірусу Це супроводжується бульбашкоподібним випинанням верхівки третьої повіки з очної щілини .Одночасно вірус уражує епітелій кон'юнктиви, що призводить до виникнення катарального кон'юнктивіту. Спостерігається гіперемія кон'юнктиви третьої повіки.

Діагноз ставлять на підставі дуже характерних клінічних ознак.

Лікування. Після місцевого знеболення проводять висікання гіперплазованої залозистої тканини на внутрішній поверхні верхівки третьої повіки, максимально оберігаючи від пошкодження хрящ та слизову обо­лонку третьої повіки. Оперативне лікування доцільно доповнювати субкон'юнктивальними ін’єкціями синтетичного інтерфероногену «полудан» тощо (противовірусна терапія), інтерферон-альфа (25-50 МЕ/мл в фіз.розчині, по 1 краплі декілька разів в день в кожне око щоденно). Можно застосувати інтерферон системно (30 МЕ/день протягом тижня, потім перерва тиждень, потім повторити курс.