Рис.43

Вигляди. Назви основних вигляди. Для виглядів, що отримуються на основних площинах проекцій встановлені наступні назви: 1 — вигляд спереду (головний вигляд); 2 — вигляду зверху; 3 — вигляд зліва; 4 - вигляд справа; 5 — вигляд знизу; 6 — вигляд ззаду.

Розрізи.

Розрізи розділяють залежно від положення січної площини на горизонтальні, вертикальні і похилі, від числа січних площин — на прості (при одній січній плоскости) і складні (при декількох січних площинах), а також на місцеві (або часткові) і розгорнені.

Прості розрізи. Залежно від положення січної площини щодо горизонтальної площини проекцій прості розрізи розділяють на: горизонтальні — січна площина паралельна горизонтальній площині проекцій (див., наприклад, розріз А—А на рис, 43);

Рис. 44

Рис.45

Вертикальний розріз називають фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій, і профільним, якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій

Фронтальним і профільним розрізам, як правило, додають положення, відповідне прийнятому для даного предмету на головному зображенні.

Горизонтальні, фронтальні і профільні розрізи можуть бути розташовані на місці відповідних основних видів. Розрізи називають поздовжніми, якщо січні площини направлені уздовж довжини або висоти предмету, і поперечними, якщо січні площини направлені перпендикулярно довжині або висоті предмету. У випадку, якщо площина розрізу направлена уздовж осі або довгої сторони таких елементів, як тонкі стінки типу ребер жорсткості, спиці маховиків, шківів і т. п., то їх показують не заштрихованими.

Суть завдання на аркуші 3 полягає в тому щоб виконати комплексне креслення моделі по двох завданих зображеннях з побудовою необхідних простих розрізів та нанесенням розмірів.

Розглянемо на прикладі.

Запропоновано дві проекції моделі - фронтальна і горизонтальна. Необхідно побудувати профільну проекцію моделі. Проаналізуємо зовнішню та внутрішню будову моделі. Вона складається з двох частин - основи у вигляді чотирьохгранної призми (висота основи - Ь, ширина основи - т), на якій стоїть чотирьохгранна призма з двома похилими гранями, ширина якої співпадає з шириною основи. Повна висота моделі - с . Основа має два вирізи - ліворуч та праворуч шириною ё. На фронтальній проекції вони зображені лініями невидимого контуру - штриховими. В середній частині модель має наскрізний отвір циліндричної форми діаметром к. На фронтальній проекції він зображений лініями невидимого контуру - штриховими.

Рис .46

Побудову профільної проекції здійснюємо методом переносу розмірів по висоті з фронтальної проекції, а по ширині з горизонтальної проекції. Для цього спочатку визначають місце розташування профільної проекції, проводять вісь симетрії та наносять контур габаритного прямокутника профільної проекції. Розмір с ( висота моделі) з фронтальної проекції і розмір т (ширина моделі) з горизонтальної проекції використовують для побудови габаритного прямокутника. Основою моделі є паралелепіпед шириною т (вже побудованою), а висотою b, яку будують на профільній проекції беручі її з фронтальної проекції.

Рис.47

Рис. 48

Основа моделі має два вирізи: ліворуч та праворуч. На фронтальній проекції вони зображені лінією невидимого контуру, а на горизонтальній контурною лінією. Для їх побудови на профільній проекції необхідно виміряти від осьової лінії половину відстані d на горизонтальній проекції і відкласти на нижній основі профільної проекції моделі ліворуч та праворуч від осьової лінії. Від побудованих точок вгору проводять паралельно осі симетрії дві лінії на висоту основи моделі.

Рис. 49

Модель має циліндричний наскрізний отвір. На фронтальній проекції він зображений двома лініями невидимого контуру паралельними до осі симетрії (твірні циліндру), а на горизонтальній - у вигляді кола. На профільній проекції цей отвір зображується аналогічно до фронтальної проекції, тобто двома твірними паралельними до осі симетрії. Проведемо їх на відстані к\2 ліворуч та праворуч від неї.

Після побудови третього вигляду для виявлення внутрішньої будови моделі необхідно побудувати розріз. Спочатку вибирають площину розрізу - горизонтальну, фронтальну або профільну. Вибір плоUUщиUUни залежить від розташування невидимих елементів. Для даної моделі очевидно, що такою площиною буде фронтальна площина, яка розріже модель вздовж( Рис. 44).Якщо модель має вісі симетрії, то січні площини співпадатимуть з ними. Стінки моделі, які умовно розрізала проведена площина заштриховують тонкими суцільними лініями під кутом 45° до горизонтальних ліній основного напису. Інтервал між лініями штриховки дорівнює 1,5…2 мм. На Рис 44. показано повний розріз. При виконанні повного розрізу частково втрачається інформація про його зовнішню будову. Такі розрізи рекомендується виконувати якщо модель не симетрична. У нашому прикладі модель симетрична. Щоб зберегти зовнішній вигляд предмету на симетричних зображеннях розріз показують до вісі симетрії, тобто половину його, з другого боку від вісі симетрії зображують предмет нерозрізаним, не показуючи лініями невидимого контуру його внутрішню будову.

Рис.51

Загальні положення.

Рис. 52

За призначенням різьби поділяють на кріпильні, ходові та спеціальні. Циліндричну різьбу характеризують такі параметри:

Зовнішній діаметр, який дорівнює діаметру умовного циліндра, що містить вершини зовнішньої різьби або западини внутрішньої різьби.

1. Внутрішній діаметр.

2. Середній діаметр різьби — це діаметр умовного циліндра, вздовж твірних якого, ширина виступу профілю дорівнює ширині западини.

Крок різьби — це виміряна паралельно осі різьби відстань між відповідними точками двох сусідніх витків.

3. Хід різьби — це виміряна паралельно осі різьби відстань між відповідними.

точками на одній гвинтовій поверхні за один оберт профілю. Хід різьби дорівнює відстані переміщення гайки за один повний оберт.

Класифікація і параметри різьби. Різьбою називають один або кілька рівномірно розміщених гвинтових виступів сталого перерізу, утворених на боковій поверхні прямого кругового циліндра або прямого кругового конуса.

Зовнішні різьби виконують нарізанням гвинтових поверхонь на циліндричних або конічних стрижнях. Внутрішні різьби виконують нарізанням гвинтових поверхонь у циліндричних або конічних отворах.

Довжина різьби - це довжина ділянки деталі, де нарізана різьба. На кресленнях звичайно зображують тільки ділянку з повним профілем. Якщо є проточка, то її ширину включають у довжину різьби.

Залежно від напряму гвинтової лінії різьби поділяють на праві та ліві. У техніці застосовують в основному праві різьби.

За числом ходів, тобто за кількістю напрямних гвинтових ліній, різьби бувають одно- та багатоходовими.

Залежно від виду профілю розрізняють такі різьби: трикутну - метричну з кутом при вершині 60° (рис. 51, а) або дюймову з кутом 55°; трапецеїдальну (рис. 51, б), зокрема, упорну, круглу, прямокутну (рис. 51, в, г), та ін.

Рисунок 53

Різьбу, показану як невидиму, зображують аналогічно поданій на рис. 52, д. Позначення циліндричної різьби стосується зовнішнього діаметра і виконується за стандартом. Приклади нанесення розмірів різьби показані на рис. 52, а ,б.