Аудіали і кінестетики

Психологічна характеристика

Відомо, що у людини є три основні модальності сприймання: аудіальна (слухова), візуальна (зорова) і кінестетична (тактильна). У будь-якої людини одна з цих модальностей є ведучою, такою що визначає доміниуючий спосіб отримання і переробки інформації. Навчання в школі зазвичай включає опору на всі три модальності (усні розповіді, наочні посібники, практичні роботи), що в цілому дозволяє засвоювати програму дітям всіх трьох груп.

Основні труднощі, що виникають під час ЗНО.

На відміну від традиційног іспита, що включає аудіальні та кінестетичні елементи (особливо якщо іспит проводиться усно), тестування має виключно візуальную форму. Це полегшує задачу для виізуалів, одночасно ускладнючи її для аудіалів і кінестетиків.

Стратегії підтримки

На етапі підготовки необхідно, щоб діти даних категорій усвідомили особливості свого навчального стилю, тобто змогли чітко сформулювати для себя, як саме вони ліпше всього засвоюють навчальний матеріал, і скористались цим знанням при повторені навчального матеріалу.

Під час проведення пробного тестування Аадиіли можуть скористатись мовою, тобто дуже тихо проговарювати заданання в голос. (Щоб це никому не заважало, слід подумати, в яке місце класу краще посадити таку дитину). У випадку труднощів можна розповісти їй про те, в чому міститься суть завдання. Таким учням не потрібна допомога в розв’язанні, їм потрібно просто допомогти зрозуміти суть завдання.

Кінестетики можуть допомогти собі простими рухами (наприклад, посоваи ногами під столом). Їм також можна дозволити якусь рухову активність.

Якщо під час проведення пробного іспита випускники отримають необхідну підтримку, вони будуть більш впевнено почуватись в ситуації реального іспита.

Матеріали просвітницької роботи для педагогів

Для педагогів-предметників важливо знати про можливі психологічні труднощах, які можуть виникнути у учнів.

Отже, тестуванняе має ряд особливостей, що спричиняють труднощі у випускників. Когнітивні труднощі

Це труднощі, пов’язані з особливостями переробки інформації, зі специфікою роботи з тестовими зааданнями. Разом з тим тестування передбачає формування особливих навичок:

• вміння виділяти істотні сторони в кожному запитанні і відділяти їх від другорядних;

• вміння оперувати фактами і положеннями, вирваними з загального контексту;

• вміння визначати для себя, які завдання і в якому співвідношенні учень буде їх викрнувати.

Вибір оптимальної стратегії може представляти деякі труднощі для учнів. На цей вибір чинить вплив велика кількість факторів.

Наприклад, це може залежати від рівня домагань учня. Невміння адекватно оцінювати свої можливості (завищений чи заниджений рівень домагань може призвести до вибору неефективної для себе стратегії (наприклад, спроба обов’язково, будь що виконати завдання группы С, не доробивши завдання групи А). Вибір стратегії, що не відповідає очікуваному і ймовірному результату, може бути обумовленим і тим, що у учня відсутня інформація про те, яким чином робота буде оцінюватися (тобто фактично про те, до якого результату призведуть ті чи інші стратегії).

Вибрана стратегія визначає також особливості планування і розподілу часу. Для того щоб упоратися з завданнями тестування, необхідно раціонально розподіляти час у відповідності з вибраною стратегією і складністю кожного завдання ( на завдання рівня А часу необхідно менше, ніж на завдання групи С). Невміння випускника планувати час призводить до того, що у учня виникає страх не встигнути, він нерациональ розподілить час і отримає результат, нижчий за очікуваний.

Таким чином, для подолання когнітивних труднощів необхідно рухатися в двох напрямках:

1. Засвоїти навички роботи з тестами;

2. Допомогти випускнику виробити індивідуальную стратегію діяльності.

Особистісні труднощі

Ці утруднення обумовлені::

1. Особливостями сприйняття учнем ситуації іспиту;

2. Його суб’єктивними реакціями і станом.

Перш за все стресовою є сама ситуація іспиту.

Стрес на іспиті пов'язаний з тим, що цяпроцедура прямо пов’язана з самооценкою підлітка: наскільки я дійсно розумний, наскільки можу справитися з пропонованими мені завданнями? Дефіцит часу значно підвищує тревогу учня, у нього з’являєтся страх «не встигнути».

Що посилює психологічні труднощі випускника?

Перш за все, це відсутність повної і чіткої інформації про процедуру ЗНО. При традиційній формі складання іспита учень може розраховувати на підтримку з боку дорослих, товаришів, вчителів. Всі вони, стикалися з іспитами на різних етапах життя і можуть поділитися досвідом. Тестування – це дещо зовсім інше не лише у досвіді учнів, але й в досвіді оточуючих його людей. Вони не можуть його притримати, оскільки у них такого не було. Відомо, що дефіцит інформації підвищує тривогу. В ситуації тестування фактично цей дефицит не може компенсувати ніхто: ані батьки, ані вчителі.

Традиційно ситуація іспита в школі багато в чому пом’якшується тим, що учнів оточують знайомі люди.

При складанні тесту випускники позбавлені такої підтримки. Там все чуже – люди, учні, приміщення. Прийнимають і оценюють результати незнайомі люди, що призводить до підвищення тривоги і недостатній сконцентрованості на завданнях. Крім того, тестування – одразу два іспити – випускний і вступний, що теж підвищує його суб’єктивну значимість і рівень тривожності.

Підводячи підсумки слід зазначити, що чим більше учень тривожиться, тим менше сил у нього залишається на навчальну діяльність. Тому подолання особистих труднощів має бути спрямоване на зниження тривоги..