- •Розділ і. Загальна теоретична характеристика мита як правового інституту
- •Історичний аспект формування мита
- •Мито як фіскальний ресурс державного бюджету та інструмент фінансової політики
- •Зміни ставок вивізного мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів залежно від року членства України в сот
- •1.3. Місце мита в системі обов'язкових платежів
- •Розділ 2. Митна політика сучасної держави в структурі державної політики
- •2.1. Суть та значення митної політики держави
- •2.2. Принципи та функції митної політики
- •2.3. Сучасна митна політика та шляхи її вдосконалення
- •Розділ 3. Митно – тарифне регулювання як засіб захисту економічних інтересів
- •3.1. Шляхи удосконалення тарифного регулювання у контексті реалізації державної митної політики
- •Висновки
Мито як фіскальний ресурс державного бюджету та інструмент фінансової політики
На сьогоднішній день наповнення доходної частини Державного бюджету є однією з найбільш вагомих функцій митних органів України. Фіскальна функція в даному випадку реалізується через нарахування та контроль за справлянням митних платежів та зборів, утримання яких відповідно до законодавства покладено на митні органи.
За економічною природою основу митних платежів складають митні податки та митні збори, серед яких важливе місце займає мито [5 с. 33-40].
Мито – непрямий податок, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Мито (істор.) – особлива платня (податок), який сплачували грішми за перевезення товарів, прогін худоби через державні кордони або внутрішні митні застави.
Мито можна класифікувати за наступними ознаками:
за способом нарахування – адвалерне, специфічне, комбіноване;
залежно від функцій – протекційне, преференційне, фіскальне, статистичне;
залежно від напрямку переміщення товарів – експортне, імпортне, транзитне;
залежно від призначення – антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне, сезонне;
за порядком встановлення – автономне, конвенційне.
Щодо частки мита у доходах бюджету, то митні надходження у 2013 році сформували лише 3 % державного бюджету України. Частка ввізного мита склала 2,8 %, тоді як частка вивізного мита була зовсім незначною – 0,13 % доходів бюджету.
Розглянемо динаміку та структуру надходження мита за 2013-2014 роки в розрізі ввізного та вивізного мита. Так, у 2013 році надходження мита були сформовані на 96 % за рахунок ввізного (імпортного) мита та на 4 % – вивізного (експортного). Аналіз динаміки надходження ввізного мита представлений у табл. 1 [18].
Таблиця 1
Динаміка складу та структури ввізного мита в Україні за 2012-2014 рр.
Ввізне мито за групами товарів |
2012 рік |
2013 рік |
2014 рік |
Абсолютний приріст, млн. грн. |
Темп приросту, % |
||
2013-2012 |
2014- 2013 |
2013-2012 |
2014-2013 |
||||
Нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, млн. грн. |
4 048
|
3 923
|
1 200
|
-125
|
-2 723
|
-0,03
|
-69,41
|
частка у загальному обсязі мита, % |
42,23 |
32,89 |
17,37 |
-9,34 |
-15,52 |
- |
- |
Інші товари, млн. грн. |
5 538 |
8 006 |
5 710 |
2 468 |
-2 296 |
44,56 |
-28,68 |
частка у загальному обсязі мита, % |
57,77 |
67,11 |
82,63 |
9,34 |
15,52 |
- |
- |
Всього, млн. грн. |
9 586 |
929 |
6 910 |
2 343 |
-5 019 |
0,24 |
-42,07 |
Як видно з таблиці, надходження ввізного мита протягом 2012-2014 років загалом дещо зросли. У 2013 році відносно попереднього темпи приросту даного показника склали 0,24% (або 2,3 млрд. грн.). У 2014 році відносно 2012 року відбулося суттєве скорочення надходжень від ввізного мита – на 42,1% або 5 млрд. грн. При цьому, надходження ввізного мита протягом досліджуваних років формувались за рахунок ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них і ввізного мита на інші товари.
Щодо структури вивізного мита, то надходження від нього у 2014 році були сформовані, передусім, за рахунок мита на насіння і плоди олійних рослин – на 62,3%, на відходи та брухт чорних металів – на 27,5 % та на інші енергетичні матеріали – на 4,4 %. Вивізне мито на інші товари займає зовсім незначну частку у розмірі 5,8 % у структурі вивізних митних надходжень (рис. 1).
Рис. 1. Структура надходжень вивізного мита в розрізі окремих груп товарів в Україні у 2014 році [15].
Динаміка надходжень вивізного мита в Україні протягом 2012-2014 років відображена у табл. 2 [18].
Варто відзначити, що надходження до бюджету держави від вивізного мита є не надто значними та у майбутньому будуть скорочуватися. Це пов’язано із поетапним зниженням ставок експортного мита відповідно до вимог СОТ.
Таблиця 2
Динаміка надходжень вивізного мита в Україні за 2012-2014 рр.
Вивізне мито за групами товарів, млн. грн. |
2012 рік |
2013 рік |
2014 рік |
Абсолютний приріст, млн. грн. |
Темп приросту, % |
|||
2013-2012 |
2014-2013 |
2013-2012 |
2014-2013 |
|||||
Насіння і плоди олійних рослин |
107,6 |
29,9 |
177 |
-78 |
147 |
-72,21 |
491,97 |
|
Інші енергетичні матеріали |
27 |
16,4 |
12,6 |
-11 |
-4 |
-39,26 |
-23,17 |
|
Відходи та брухт чорних металів |
141,3 |
125,8 |
78 |
-16 |
-48 |
-10,97 |
-38,00 |
|
Інші товари |
18,4 |
25,3 |
16,5 |
7 |
-9 |
37,50 |
-34,78 |
|
Всього |
294,3 |
197,4 |
284,1 |
-97 |
87 |
-32,93 |
43,92 |
|
Наприклад, зміни ставок вивізного мита на брухт легованих чорних металів та напівфабрикатів з їх використанням залежно від року членства України в СОТ можна проглянути в табл. 3 [20].
Таблиця 3
