3.2 Перспективи виробництва і споживання цукру в регіоні

Ринок цукру є складовою частиною продовольчого ринку регіону - як системи різних ринків аграрно-продовольчих продуктів. Кожний з ринків базується на раціональній організації виробництва, яке ефективно може функціонувати і розвиватися лише за законом рівноваги , у взаємозв'язку і збалансуванні як натуральних, так і вартісних показників. В економіці розвинених країн в розрахунок для збалансування в натурі береться 600-700, а в Японії - до 2000 важливіших видів продукції (63).

Регульований аграрно-продовольчий ринок, в тому числі й ринок цукру, повинен мати базову натуральну основу, тобто, достатні відповідно до потреб споживача обсяги товарної продукції.'" При цьому єдиною можливістю забезпечення виробництва продукції відповідної якості і попиту є її прибутковість для товаровиробника, а значить, обгрунтоване визначення прогнозних показників розвитку галузі.

Прогноз розвитку регіонального ринку цукру включає дві його складові : прогнозування виробництва цукрових буряків як єдиної в нашій країні цукрової сировини, та цукру. Це по суті є передбаченням майбутньої структури сільськогосподарського виробництва досліджуваного регіону, в якому розвиток цукробурякового виробництва є провідною сферою. Вважаємо, що в більшості районів Київської області, розміщених в зоні Лісостепу, цукробурякове виробництво буде розвиватися як одна з пріоритетних галузей аграрно-промислового комплексу. Це зумовлено сприятливими природно-кліматичними умовами регіону, його географічним розміщенням, значенням як столичної

області, народно-господарським значенням вихідної продукції - цукру та його експортними можливостями.

Наші розрахунки прогнозних показників виробництва цукрових буряків і цукру базувались на таких взаємозалежних факторах: найбільш повне використання наявного в господарствах природно-кліматичного потенціалу культурою цукрових буряків і розміщення в регіоні функціонуючих виробничих потужнотей цукрових заводів з їх робочим періодом в 90 діб.

В Київській області функціонує 16 цукрових заводів. Практично лише в трьох районах лісостепової зони цукрових заводів не має, але відстань до заводів сусідніх районів допустима для розвитку в них буряківництва .

За виробничою потужністю заводи досить різні - від 0,96 до 4,7 тис. т на добу, що зумовлює неоднакові потреби сировини і різні за площею посівів сировинні зони. їх сумарна виробнича потужність становить за уточненими даними "Київцукор" в сезон 1999 року 32,57 тис. т на добу. Отже, на 90 діб роботи потрібно 2931,3 тис.т коренеплодів. Із врахуванням нормативних природних втрат, що становлять 2,5%, загальна потреба сировини складає 3004,3 тис.т з різними обсягами в розрізі заводів (табл.3.1). Ці обсяги можна виростити на різній за розміром площі посівів, що визначатиметься рівнем урожайності культури та умовами матеріально-технологічного й енергетичного оснащення галузі. ^ •№*•

У господарствах Київської області розмах варіації за рівнем виробничих затрат в розрахунку на гектар посівів цукрових буряків становить 1,5 рази, в господарствах Васильківського району - 8,6 рази.

Серед районів із найвищим рівнем виробничих витрат в розрахунку на гектар посівів виділяються Васильківський (1993,5 грн/га), Білоцерківський (1826,22 грн/га), Рокитнянський (1826 грн/га); серед господарств -"Саливонківське" (3648,1 грн/га) й "Лосятинське" (3523,91 грн/га), що входять у ВАТ "Саливонківський цукровий завод", та КСП "Салтанівка" (3077,5 грн/га).

Таблиця 3.1 Розрахунок потреби цукрових буряків для заводів Київської області

на 90 діб роботи

Цукрові заводи	Виробничі потужно­сті, тис.т на добу	Потреба цукрових буряків тис. т
		Всього	теж, з врахуванням природних втрат 2,5 %
Городище-Пустоварівський	1,3	117	119,9
Григорівський	1,76	158,4	162,3
Кагарлицький	1,6Д ^	148,5	152,2
Кашперовський	1,5	135	138,4
Кожанський	1,5	135	138,4
Лучанський	2,3	207	212,2
Миронівський	2,3	207	212,2
Рокитнянський	2,7	243	249,1
Саливонківський	4,7	423	433,6
Старинський	0,96	86,4	88,5
Згурівський	2,0	180	184,5
Шамраєвський	2,3	207	212,2
Ім,Шевченко	1,7	153	156,8
Узинський	1,7	153	156,7
їм, 9 січня	1,2	108	110,7
Яготинський	3,0	270	276,7
Всього	32,57	2931,3	3004,6

Розмах варіації за рівнем урожайності в районах становить 3,5 рази. Найвищий рівень урожайності мають райони Васильківський (39,7 т/га), Білоцерківський (28 т/га) та Рокитнянський (27,2 т/га). Розмах варіації за рівнем урожайності в господарствах Васильківського району становить 15 разів. Найбільш висока урожайність в агрофірмі "Світанок" (80,6 т/га) та КСП "Україна" (34,7 т/га), ДГ "Мар'янівка" (49,7 т/га). Це дає підстави для висновку про те, що господарства мають різні фінансові можливості в придбанні матеріально-технічних ресурсів та застосуванні інтенсивної технології вирощування цукрових буряків, що проявилось в розмаху варіації вартості витрат на гектар посівів та рівня урожайності. Наведені дані свідчать також про недовикористані потенціальні можливості господарств регіону щодо нарощування виробництва цукрових буряків і цукру.

Розрахунок загальної потреби посівних площ цукрових буряків для забезпечення виробничих потужностей заводів зроблено в декількох варіантах на

різні умови економічного стану господарств регіону (табл.3.2), що дає можливість вибрати з них найбільш доцільний або обумовити етап економічного зростання.

Таблиця 3.2 Розрахунки потреби посівної площі цукрових буряків за умови різних рівнів урожайності

Варіанти урожайності цукрових буряків	Урожайність, т/га	Посівна площа, тис.га	Валовий збір, тис.т
1 - фактичний рівень 1998 р,	22,0	136,56	3004,28
2 - фактичний рівень 1991 - 1995 рр	24,5	122,6	3004,28
3 - фактичний рівень 1986 - 1990 рр	29,4	102,2	3004,28
4 - прогнозована урожайність	35,8	83,9	3004,28
5 - досягнений рівень урожайності у .«■ господарствах Васильківського району	^39,8	75,5	3004,28
6 - теж, у АПФ "Світанок"	80,6	37,3	3004,28
7 - за французькою технологією	50,0	60,08	3004,28

Так, для повного забезпечення виробничих потужностей цукрових заводів за умови рівня урожайності, фактично досягнутого в 1998 році - 22 т/га потрібно 136,5 тис.га, посівів цукрових буряків. За умови рівня урожайності 24,5 т/га (середньорічна за 1991-1995 рр) потреба посівів становить 122,6 тис.га, за умови рівня урожайності, досягненого в 1986 -1990 рр - 29,4 т/га, потрібно 102,2 тис. га.

В Інституті аграрної економіки були проведені розрахунки потреби посівної площі цукрових буряків за умови рівня урожайності 35,8 т/га на виробничі потужності, що становили в 1997 році 36,57 тис.т на добу (11, с.42 ).

За результатами дослідження 1998 року було виявлено, що у господарствах Васильківського району досягнена урожайність цукрових буряків на рівні 39,8 т/га, а в агрофірмі "Світанок" - 80,6 т/га , які ми також взяли для розрахунків потреби посівних площ цукрових буряків.

Наведені дані в таблиці 3.2 показують, що підвищення рівня урожайності забезпечить потребу цукрових буряків на значно менших площах, що дасть можливість суттєво скоротити постійні виробничі витрати та знизити собівартість продукції. Сучасні умови економічного розвитку країни обмежують або унеможливлюють екстенсивний шлях розвитку саме через збитковість

галузі. Практично, при урожайності нижче ЗО тонн з гектара і сучасних цінах на матеріально-технічні ресурси галузь збиткова Це підтверджується також нашими розрахунками, які зроблені на три рівні урожайності: перший - передбачений Інститутом аграрної економіки - 35,8 т/га; другий - досягнений у Васильківському районі - 39,8 т/га; третій - середній рівень урожайності в Київській області, досягнутий у 1986 - 1990 роках - 29,4 т/га.

Величина вартості виробничих витрат на гектар посівів цукрових буряків динамічна і залежатиме від багатьох факторів та їх варіацій. Наш розрахунок наближений до усередненого рівня.

Розрахунки, зроблені на основі технологічної карти, рекомендацій по українській інтенсивній технології виробництва цукрових буряків (64, с. 95 ) та оптових на час розрахунків ринкових цін на матеріально-технічні ресурси і цукор показують, що буряківництво при урожайності 29,8 т/га збиткове ( -1,7%), при урожайності 35,8 тонн з га і реалізаційній ціні за 1 тонну 94,8 грн. прибуток на 1 га становить 359,7 грн., рентабельність 11,8 %, при урожайності 39,8 тонн з га відповідно 545,6 грн і 17%.

Основна частка затрат (в межах 75%) припадає на матеріально-технічні ресурси, вартість яких на одиницю продукції зменшується за умови підвищення урожайності (табл.3.3).

Нами зроблений розрахунок забезпечення потреби сировини в розрізі цукрових заводів з урахуванням поетапного підвищення урожайності цукрових буряків, що показує можливості зменшення посівних площ, отже, скорочення виробничих затрат ( додаток ї).

Вважаємо, що основною умовою забезпечення конкурентоспроможності товарної продукції і зниження її собівартості є дозовані нормативні витрати матеріально-технічних засобів зростання урожайності та відповідна реалізаційна ціна. Це досягається високим рівнем інтенсифікації виробництва, технологічної дисципліни і організації праці та паритетом цін на цукрові буряки і матеріально-технічні ресурси.

Таблиця 3.3. Розрахунок виробничих витрат на вирощування цукрових буряків, гривень

Статті затрат	І варіант - урожайність - 35,8 т/га - площа - 83,9 тис.га				II варіант -урожайність - 39.8 т/га -площа -75.5 тис.га				III варіант -урожайність- 29.4 т/га -площа -102.2 тис.га
	Виробничі затрати				Виробничі затрати				Виробничі затрати
	Всього тис. грн	На 1 га посівів, грн	На 1т цукрових буряків, грн	Структу­ра, %	Всього тис. грн	На 1 га посівів, грн	На 1т цукрових буряків, грн	Структу­ра, %	Всього тис.грн	На 1 га посівів, грн	На 1т цукрових буряків, грн	Структу­ра, %
Оплата праці з нарахуваннями	34147	407	11.36	13.4	34050	451	11.3	14.0	34206	334.7	11.38	11.8
Матеріальні витрати	192181	2290.6	63.98	75.5	181575	2405	60.41	74.8	219934	2152	73.19	75.8
з них:
-насіння	17115	204	і 5.7	6.7	15402	204	,5.12	6.3	20849	204	6.94	7.2
органі чні добрива	14682	175	4.88	5.8	15100	200	5.02	6.2	15330	150	5.10	5.3
-мінеральні добрива	63143	752,6	21.02	24.8	63495	841	21.13	26.2	65520	641.1	21.8	22.6
-пально-мастильні матеріали	28526	340	| 9.49	11.2	25745!	341	S8.57	10.6	34544	І 338	1І.5	11.9
-запчастини та матеріали	11830	141	3.94	4.6	10645	141	3.54	4.4	14410	141	4.80	5.0
-послуги і роботи сторонніх організацій та інші матеріальні затрати	56884	678	18.94	22.3	51189	678	17.03	21.1	69292	678	23.1	23.9
в т.ч. засоби захисту рослин	54032	644	17.99	21.2	48622	644	16.18	20.0	65817	644	21.9	22.7
Амортизація основних засобів	22401	267	7.46	8.8	20158	267	6.71	8.3	27287	267	9.08	9.4
Інші затрати	5789	69	1.93	2.3	7021	93	2.33	2.9	8687	85	2.89	3.0
Всього затрат	254519	3033.6	84.7	100	242808	3216	80.8	100	290115	2838.7	96.55	100

Конкретизація цих умов включає:

- розміщення цукрових буряків у спеціалізованій сівозміні і забезпечення кращих попередників ( додаток К);

- забезпечення повністю і вчасно матеріально-технічними засобами (системою машин, пально-мастильними матеріалами, органічними і мінеральними добривами ( додаток Л), засобами захисту рослин і грунтів, якісним насінням районованих сортів і гібридів);

- мотиваційні фактори нарощування виробництва (підвищення рівня оплати праці, доступні за ціною матеріально-технічні і кредитні ресурси, вчасні розрахунки цукрових заводів за сировину)?*^ ,

За сприятливих кліматичних умов та ресурсного забезпечення технологічних потреб вирощування цукрових буряків урожайністю 35,8 тонн/га на площі 83,9 тис.га пропозиція цукрових буряків становитиме 3004,28 тис. тонн. Це створить можливість повного використання виробничих потужностей цукрових заводів на період 90 днів роботи та виробити цукру в обсязі як мінімум 350 тис. тонн.

У Польщі урожайність цукрових буряків становить понад 40 т/га. Польський селянин працює за контрактом і знає ціну на цукрові буряки урожаю наступного року уже в серпні поточного року. Має змогу одержати короткострокову позику під 8% річних, Кошти в повному обсязі за реалізовану сировину одержує не пізніше ніж через ЗО днів (65, с. 11).

Проблеми розвитку вітчизняного сільського господарства і, зокрема, галузі буряківництва, виникли не лише від дефіциту фінансових і матеріально-технічних ресурсів, а й відношення нашого суспільства, його людських якостей саме до людей села, сільськогосподарської праці. Це має суттєву зворотну дію на розвиток сільського господарства. Візьмемо, наприклад, сучасний стан з формуванням цін на матеріально-технічні ресурси та послуги сторонніх організацій, вартість яких у структурі витрат на вирощування цукрових буряків

була в 1999 році в орендованих господарствах Саливонківського цукрового становила понад 80%, що в розрахунку на гектар посівів становить - 2591,3 грн, а на одну тонну цукрових буряків - 61,1 грн.

Особливо велику частку в структурі виробничих затрат становлять засоби захисту рослин - 28,8%, а на гектар посівів - 997,01грн. Високі ціни на матеріально-технічні ресурси зумовили суттєві виробничі витрати на вирощуванні цукрових буряків, сума яких на гектар посівів становила 3459,96 грн, а на одну тонну -81,6 грн при урожайності 42,4 т/га.

У господарстві "Саливонківське" виробничі витрати на гектар посівів становили 3648,11 грн, при урожайності 29 т/га, в результаті чого собівартість коренеплодів сягла 125,78 грн/т. За таких умов формування ціни на матеріально-технічні ресурси та оплати за переробку цукрових буряків за давальницькою схемою, яка встановлюється fia цукровому заводі, галузь буряківництва практично не має умов для свого розвитку. Разом з тим за інформацією газети "Бізнес" від 24 травня 1999 року у Київській області ціна на цукор у травні становила 2150-2200 грн/т EXW. Не дивлячись на різке підвищення цін, попит на цукор був. Якщо в кінці другої декади травня трейдери пропонували за нього 1550-1600 грн за тонну EXW, то уже на початку третьої декади цукор реалізовували по 1700-1750 грн/т EXW. Ажіотажне зростання попиту на цукор, що визначило підвищення ціни, було зумовлено, на наш погляд, травневими заморозками. Це явище свідчить про те, що держава повинна формувати резервний фонд цукру для уникнення економічних і соціальних ризиків.

Нами зроблена спроба на основі нормативних затрат технологічної карти розрахувати ринкову ціну цукрових буряків за умови відомої оптової ціни на цукор, що становить на час розрахунку 1,35 грн за 1 кг, прогнозованої урожайності на три рівні та виходу цукру 12%. В основу розрахунку покладено співвідношення вартості виробництва і переробки цукрових буряків, що зараз приймається в давальницькій схемі: перший варіант - 60:40, другий варіант -65:35. Оцінка ефективності буряківництва, що проведена на різні рівні

урожайності та розрахункової ринкової ціни на цукрові буряки свідчить, що ринкова ціна, яка розрахована по першому варіанту, забезпечує прибутковість галузі лише за умови рівня урожайності, що становить понад 35 т/га. Якщо урожайність нижча ЗО т/га - галузь збиткова, що також підтверджується сучасним рівнем збитковості буряківництва. Ринкова ціна, розрахована по другому варіанту, більш прийнятна, так як забезпечує більш високу прибутковість галузі і, отже, фінансову її стабільність (табл.3.4). Це може бути базою для певного розширеного відтворення буряківництва в регіоні.

Таблиця 3.4 Оцінка ефективності буряківництва за умов різного рівня урожайності і співвідношення вартості виробництва та переробки цукрових

буряків (в розрахунку на 1 га посівів)

Показники	Урожайність, т/га
	35,8	39,7	29,4
/ варіант
Ціна цукрових буряків, грн/т	94,8	94,8	94,8
Вартість цукрових буряків, грн.	3393,8	3763,6	2787,1
Виробничі витрати,грн,	* 3033^	3216	2838,7
Прибуток, грн.	360,2	547,6	-51,6
Рівень рентабельності, %	11,8	17,0	-1,8
II варіант
Ціна цукрових буряків, грн/т.	102,6	102,6	102,6
Вартість цукрових буряків, грн.	3675	4075,1	3021
Виробничі витрати, грн.	3033,6	3216	2838,7
Прибуток, грн.	641,4	859,1	182,3
Рівень рентабельності, %	21,1	26,7	6,4

Проведені нами розрахунки показують, що урожайність коренеплодів, їх якість та високий технологічний рівень переробки і вилучення цукру - важливі фактори збільшення його виробництва. Так, підвищення виходу цукру на 0,05% збільшує обсяги виробництва на 0,4 %, підвищення виходу цукру на 1% збільшує обсяги на 4,2% (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Розрахунок виробництва цукру за умови різних рівнів

урожайності і виходу цукру

Вихід цукру, %	Урожайність, т/га
	35,8		39,7		29,4
	цукор з 1га, кг	всього, т	цукор зіга, кг	всього, т	цукор з 1га, кг	всього, т
11,55	4019	337,20	4469,8	337,5	3314,8	338,8
11,60	4036	338,60	4489,2	338,9	3329,0	340,2
12,00	4176	350,47	4644,9	350,7	3444,0	352,0
12,50	4350	365,00	4837,5	365,2	3587,5	366,6
13,00	4520	379,20	5031,0	379,8	3731,0	381,3
13,50	4698	394,20	5224,5	394,5	3874,5	396,0

Фактори нарощування виробництва цукру багатоманітні. До них належить забезпечення інтенсивної технології вирощування цукрових буряків, що включає також високу культуру землеробства і нормативне дотримання виконання всіх операцій якісно і вчасно. В цукроварінні необхідно здійснити технічне й технологічне переоснащення з метою зниження матеріало - і енергоєкності виробничого процесу та підвищення коефіцієнта вилучення цукру. Лише за таких умов може бути забезпечена кон'юнктурність галузі, формування фондів споживання та збільшення експортних можливостей.

Для забезпечення потреб населення регіону у цукрі за рекомендованою раціональною нормою споживання необхідно мати фонд споживання цукру 170 тис.т на 2000 рік, 156,6 тис. т - на 2005 рік і 143,2 тис. т на 2010 рік, або відповідно 48,5, 44,6 і 40,8% до прогнозованих обсягів виробництва. Якщо взяти до уваги, що в Україні підвищиться добробут населення, споживання цукру зросте до 50 кг в розрахунку на жителя, як це було у 1990 році. В цьому разі фонд споживання становитиме 223,8 тис.т або 63,8% прогнозованих обсягів виробництва. Таким чином, і в цьому разі в регіоні буде резерв цукру для реалізації на міжрегіональному та зовнішньому ринках. Перевищення в регіоні пропозиції над попитом дає матеріальну основу для розвитку міжрегіонального

співробітництва як на двосторонній, так і на багатосторонній основі, що може розглядатись як реальна можливість розвитку економічних зв'язків з сусідніми регіонами, країнами та пошуку нових ринків збуту для вітчизняного цукру.

Формування регіонального ринку цукру, його регіональна програма має базуватись на основі індикативного плану розвитку ринку цукру на державному рівні та на основі впровадження економічних регуляторів ринку. Регіональна програма відновлення та пожвавлення розвитку цукробурякового виробництва має включати державну підтримку, без якої більшість господарств не зможуть вийти з кризового стану.

Історичний досвід розвитку економік країн - учасниць ЄС, сільське господарство яких в повоєнні роки було майже зруйноване, а потім успішно відродилось і ефективно розвивається, свідчить про доцільність державного сприяння розвитку сільського господарства, і особливо його провідної й експортоспроможної галузі - цукробурякового виробництва.

Важливими напрямами такої роботи мають бути: активізація виробничої діяльності шляхом стимулювання інвестиційних процесів, сприятлива кредитна політика, пряме інвестування ефективних проектів. Ефективне формування

регіонального ринку цукру потребує інвестицій для створення відповідної ринкової інфраструктури, як на мікро-, так і на макрорівнях, важливішої ланки ринкового середовища, що зв'язує споживача продукції і товаровиробника (66, с.181-182).

Особлива увага має бути звернена на оновлення й розвиток транспортно-шляхової мережі та спеціалізованого транспорту, як в господарстві, так і міжгосподарської - важливих складових інфраструктури на мікрорівні. Це необхідно для зниження транспортних витрат та втрат урожаю при його транспортуванні до цукрового заводу.

Регіональний ринок цукру - як і всі інші складові аграрно-продовольчого ринку - базується на маркетингу. Маркетинг, як система економічної діяльності по організації виробництва і руху продукції товарів і послуг від виробника до

споживача, передбачає постійне вивчення і врахування сучасної й перспективної ринкової кон'юнктури, умов прискорення реалізації продукції з метою отримання найбільшої маси прибутку. Одним з напрямів інвестування регіонального ринку цукру є забезпечення організації маркетингової діяльності в регіоні.

В умовах формування ринкової економіки і розвитку регіонального ринку цукру є потреба в інвестиціях для організації і становлення служб економічної і комерційної інформації, реклами, розвитку торговельної мережі, соціально-побутової інфраструктури тощо.

Важливим кроком щодо стимулювання процесу інвестування розвитку ринку цукру є Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 року, яким передбачено здійснити організаційні заходи щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно.

Інвестування розвитку ринку цукру у відповідності до природно-економічних умов регіону супроводжуватиметься підвищенням ефективності цукробурякового підкомплексу, дасть простір розвитку продуктивних сил, підвищить інтерес великої маси господарів до розвитку галузі.