Розділ 2 експерементальне дослідження змісту, форм та методів соціально педагогічної роботи з адаптації слабозорих студентів до навчання у вищому навчальному закладі

2.1. Методика та аналіз результатів експериментального вивчення соціально-педагогічної адаптованості слабозорих студентів

На основі вивчення матеріалів анкетування студентів та викладачів вищих навчальних закладів встановлено фактори адаптації, до яких відносяться адаптивні уміння, зокрема, дидактичні, побутові, соціально-психологічні та супутні, зокрема, рівень тривожності, установки на адаптацію, мотивація навчання у ВНЗ, самооцінка та міжособистісні стосунки (в контексті впливу на їх розвиток факторів успішності у навчанні, громадської активності, глибини порушення зору).

Наші спостереження та результати опитування студентів показали, що у процесі адаптації виникають труднощі дидактичного характеру (велике навчальне навантаження, невміння конспектувати лекції, нові форми та методи навчання, недостатність вмінь виконувати самостійну роботу – дані проблеми більш ретельно ми розглянемо пізніше); побутові труднощі, пов'язані із просторовою орієнтацією та соціально-психологічні труднощі, пов'язані зі встановленням міжособистісних стосунків зі зрячими. Передбачалося, що кількість труднощів та рівень їх впливу на адаптацію залежить від сформованості адаптивних умінь студентів.

Методика констатувального експерименту була спрямована на визначення особливостей сформованості адаптивних умінь студентів-інвалідів по зору як основних факторів у процесі їх соціально-психологічної адаптації та супутніх факторів, що впливають на якість її перебігу. Експериментальне дослідження включало з'ясування демографічних даних про респондентів (вік, діагноз, місце проживання (в гуртожитку чи з батьками), а також даних про розвиток у студентів дидактичних, побутових та соціально-психологічних адаптивних умінь і таких супутніх факторів адаптації, як міжособистісні стосунки, тривожність, мотивація, установка, самооцінка. Адаптивні вміння в констатувальному експерименті вивчалися за спеціально розробленою методикю безпосереднього прихованого спостереження у 2 етапи: перший етап – продовж 1 – 2 тижнів від початку навчання у ВНЗ; другий етап – під час зимової заліково-екзаменаційної сесії.

Всі студенти, які брали участь у дослідженні, навчалися на першому курсі відділень Донбаського державного педагогічного університкту: фізичне виховання, соціальна робота, практична психологія, початкова освіта. Дослідженням було охоплено 104 студентів, які розподілилися на експериментальну групу (53 особи), та контрольну групу (51 особа).

Аналіз результатів вивчення факторів соціально- психологічної адаптованості слабозорих студентів до умов навчання у вищому навчальному закладі

В основу визначення рівня адаптованості було покладено розвиток слабозорих студентів визначених вище адаптивних умінь. Виділено три рівня адаптованості: високий, середній та низький. Під час збору інформації використовувалась 6-бальна шкала, за якою: 1-2 бали свідчили про низький рівень сформованості уміння, 3-4 бали – середній; 5-6 балів – високий рівень. Виводились сумарні бали з кожного виду умінь, які надалі визначали рівень адаптації. Результати І етапу констатувального експерименту показали, що у переважної більшості студентів дидактичні уміння розвинуті на низькому рівні (76 % І групи та 62 % ІІ групи).

На другому етапі констатувального експерименту було з’ясовано, що названі уміння можуть розвиватись у студентів самостійно, але показник підвищується незначно (у 18 % І групи та у 14 % ІІ групи).

При вивченні побутових адаптивних умінь з'ясовано, що на першому етапі констатувального експерименту вони були на низькому рівні у слабозорих студентів І групи (66,5% і на високому та середньому у ІІ групи (відповідно 49,5% та 29%). У процесі діяльності, під час навчання у ВНЗ побутові вміння студентів підвищуються в середньому на 15% і мають важливе значення лише на початку навчання.

Вивчення сформованості соціально-психологічних умінь було зосереджено на виявленні комунікативних умінь та особливостей міжособистісних стосунків. Встановлено, що їх розвиток у слабозорих студентів знаходиться на низькому рівні (у 89 % І групи та у 64 % - ІІ групи). На другому етапі констатувального дослідження встановлено, що у процесі спілкування цей показник покращувався ( 61 % І групи та 57% у ІІ групи). В дослідженні було проведено вивчення попереднього досвіду студентів у сфері дружнього спілкування і з'ясовано, що недорозвиток комунікативних умінь має місце вже у шкільному віці і пов'язаний з глибиною порушення зору та відмежованістю навчально-виховного процесу спеціальної школи від суспільства.

Вивчення особливостей міжособистісних слабозорих стосунків студентів у групі інтегрованого типу проводилось на основі соціометричного експерименту, який показав, що слабо зорі студенти в інтегрованих вузівських групах займають малосприятливі статусні категорії : нейтральних та ізольованих. Проведений аналіз отриманих даних за критеріями виборів (навчання, дружнє спілкування, майбутня професія), співставлення отриманих матеріалів з успішністю цих студентів, їх громадською активністю та самооцінкою.