5. Загальна характеристика принципів кримінально-виконавчого права

В основі будь яких суспільно-правових явищ лежать певні принципи, які відображають політичну і соціально-економічну природу державного устрою, закономірності розвитку суспільства, визначають політику держави в усіх сферах громадського життя, у тому числі у сфері боротьби зі злочинністю. Термін та категорія “принцип” у перекладі з латинської (prіncіpіum) означає буквально основу, початок, керівну ідею, вихідне положення якого-небудь явища (вчення, організації діяльності, науки, світогляду тощо). Принципи права мають історичний характер і є результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втілення їх демократичних і гуманітарних традицій. Володіючи нормативними властивостями, принципи стають обов’язковими при формуванні галузі права, її інститутів і норм, в тому числі кримінально-виконавчого права.

Переважна більшість вітчизняних фахівців у галузі кримінально-виконавчого права пропонують систему принципів кримінально-виконавчого права поділити на три групи: загальноправові, міжгалузеві, галузеві.

До загальноправових принципів відносять принципи законності, демократизму, гуманізму. Міжгалузеві принципи представлені принципами соціальної справедливості, невідворотності виконання і відбування покарань. Галузеві принципи передбачають рівність засуджених перед законом, взаємну відповідальность держави і засудженого, диференціацію та індивідуалізацію виконання покарання, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання із заходами виправного впливу, участь громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.

В Кримінально-виконавчому кодексі в ст. 5 законодавець чітко сформулював і закріпив принципи кримінально-виконавчого законодавства, до яких відносяться: принципи невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.

На думку деяких авторів принципи кримінально-виконавчого законодавства в деякій мірі різняться з принципами кримінально-виконавчого права і мають звужений перелік, до якого відносять: справедливість, повагу прав людини, гуманізм, законність, невідворотність виконання покарання. Разом з тим, принципи кримінально-виконавчого законодавства закріплені в правових нормах, стають принципами кримінально-виконавчого права.

Виходячи з вищевикладеного, під принципами кримінально-виконавчого права слід розуміти загальні керівні положення, ідеї, імперативні вимоги, які складають основу щодо державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, характеризують його сутність і призначення в суспільстві і мають доктринальне вираження та нормативно-правове закріплення.