Осіб що їх здійснюють.

Згідно ст. 51 ГК недійсна (нікчемна) угода, укладена неповнолітнім, що не

досяг 15 років, крім дрібних побутових угод. Згідно ст. 52 ЦК недійсна

(нікчемна) угода, укладена громадянином, визнаним недієздатним унаслідок

душевної хвороби чи слабоумства. Згідно ст. 55 ЦК угода, укладена

громадянином, хоча і дієздатним, але який знаходився у момент її здійснення

в такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій чи керувати

ними, може бути визнана судом недійсна по позову цього громадянина

(заперечна угода). Крім цього, до таких угод належать угоди, укладені

неповнолітнім від 15 до 18 рокі, укладені обмежено дієздатним без згоди

піклувальника. Кожна зі сторін по таких угодах зобов'язана повернути іншій

стороні все отримане нею по угоді, а при неможливості повернення отриманого

в натурі відшкодувати його вартість у грошах. Дієздатна сторона

зобов'язана, крім того, відшкодувати іншій стороні понесені нею витрати,

втрату чи ушкодження її майна, якщо вона знала чи повинна була знати про

недієздатність іншої сторони.

за заявою опікуна, осіб, зазначених у

ст.256 ЦПК.

№ 39. Поняття зобов’язання, зобов’язального права.

Поняття зобов'язання: в силу зобов'язання одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-от:

передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку. Ознаки зобов'язань: 1)в зобов'язаннях суб'єкти мають юридична

рівне положення - кожний із суб'єктів у зобов'язанні має права та обов'язки

і не підпорядкований іншому суб'єкту. 2) переважна більшість зобов'язань за

участю громадян виникає з договорів; 3) зміст прав і обов'язків суб'єктів

зобов'язань визначається не тільки згідно з вимогами імперативних

(обов'язкових) норм цивільного законодавства, а й за розсудом суб'єктів

зобов'язання. 4) зобов'язання мають санкції. Для реалізації санкції суб'єкт

зобов'язання, чиє право порушено, вправі звернутися з позовом у суд або

арбітражний суд. Зобов'язальне право — це система цивільно-правових норм,

які на засадах юридичної рівності регулюють майнові відносини в галузі

товарообороту(обігу), а також майнові відносини по відшкодуванню заподіяної

шкоди за участю організацій і громадян. Норми зобов'язального права є

важливою і найбільш значною частиною цивільного законодавства.

Зобов'язальне право має загальну і особливу частини. Загальна частина

містить норми, які передбачають правила, що поширюються на всі

зобов'язання: норми про поняття і підстави виникнення зобов'язань,

виконання зобов'язань, про відповідальність суб'єктів за порушення

зобов'язань та припинення зобов'язань. Особлива частина зобов'язального

права містить норми, які регулюють окремі види зобов'язань.

№ 52. Зобов'язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди