(Оголошення конкурсу).

Зобов'язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення

конкурсу), є різновидом зобов'язань або зобов'язальних відносин, на

підставі яких одна сторона (влаштовувач конкурсу), оголосивши конкурс,

зобов'язана сплатити обіцяну винагороду особам (учасникам конкурсу), які

подали роботи, що визнані гідними винагороди відповідно до умов конкурсу.

Учасниками зазначених зобов 'язальних відносин виступають: з боку

влаштовувачів конкурсів — державні, кооперативні або інші громадські

організації, яким право оголошувати конкурс надано їх статутами

(положеннями) або чинним законодавством України. Учасниками конкурсу можуть

бути громадяни (індивідуально чи колективно), організації. Предметом

конкурсу є як дії (виконання музичного, художнього твору), так і результат

дій (створення машини, картини, роману). Конкурс у цивільному праві є

сукупністю односторонніх угод, які повинні бути вчинені як влаштовувачем

конкурсу, так і його учасниками. Наприклад, за своєю юридичною природою,

оголошення конкурсу є одностороннім волевиявленням влаштовувача конкурсу,

тобто односторонньою угодою. Об’ява про конкурс повинна містити зміст

завдання, строк його виконання, розмір винагороди, місце представлення,

порядок і строк порівняльної оцінки робіт... Якщо конкурс оголошено на

твори літератури, літератури, мистецтва, організація отримує право

використовувати ті з них що були премійовані. Автори творів зберігають

право на отримання винагороди за використання творів, якщо інше не

передбачалося об’явою про конкурс. Організація, що оголосила конкурс

повинна повернути роботи, які не отримали винагороди учасникам, якщо інше

не передбачене об’явою про конкурс.

№ 54. Угоди, укладені з метою, що суперечить інтересам держави та

Суспільства.

Згідно ст. 49, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною

інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в

разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все

одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої

сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з

неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу

лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути

повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на

відшкодування виконаного стягується в доход держави.

№ 55. Поставка.

Двустороній, оплатний, консенсуальний. Точки зору: 1) Різновид договору

купівлі-продажу; 2) самостійний вид цивільно-правового договору. Постачання

– угода сторін: одна сторона (організація – постачальник), зобов'язується

передати у власність чи повне господарське ведення продукцію чи товари у

визначений термін, а організація – покупець зобов'язується прийняти це

майно і сплатити встановлену ціну. Предмет: продукція виробничо-технічного

призначення, товари народного споживання. Сторонами виступають юр. особи і

громадяни-підприємці. Постачальник - виготовлювач і/чи виробник продукції.

Одержувач є - споживач і покупець. Укладається на тривалий термін (не менш