Види кредитів, що надаються підприємствам

1. За кредиторами:

• банківський;

• комерційний;

• державний;

• лізинговий.

Банківський кредит — це економічні відносини між креди­тором та позичальником з приводу надання коштів банком під­приємству на умовах терміновості, платності, повернення, мате­ріального забезпечення. Банківський кредит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит — це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит — це економічні, кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання.

Лізинговий кредит — це стосунки між суб'єктами господа­рювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).

Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний — у товарній.

2. Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спрямовані на фінансування:

• оборотних коштів;

• основних засобів.

Підприємство має можливість отримувати кредити на при­дбання товарно-матеріальних запасів, обладнання, інших активів, розширення та модернізацію виробничих потужностей, викуп окремих виробничих комплексів або цілих підприємств.

3. За терміном надання:

короткострокові, середньострокові, довгострокові кредити.

4. Залежно від забезпечення кредити поділяють на 2 групи:

• забезпечені;

• бланкові.

Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, зокрема:

• нерухомістю;

• цінними паперами;

• товарно-матеріальними цінностями;

• дебіторською заборгованістю тощо.

Забезпечення кредитів може також здійснюватись: правами підприємств на інтелектуальну власність, землю; гарантіями (банків, коштами чи майном третьої особи); іншим забезпечен­ням (поручництво, поліс страхової компанії). В Україні як забезпечення кредиту використовують, головним чином, товарно-матеріальні цінності та нерухомість.

Бланкові кредити отримують тільки фінансове стійкі підпри­ємства на короткий термін (1₋10 днів). У вітчизняній практиці використання бланкових кредитів обмежене.

5. За порядком надання кредиту передбачає такі види позичок:

• прямі;

• консорціумні;

• позички участі.

Надання прямих позичок передбачає кредитування підприєм­ства безпосередньо одним кредитором.

Консорціумні позички надаються тоді, коли підприємству-позичальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забез­печений одним кредитором. У цьому разі кілька кредиторів об'єднуються, і кожен з них надає частину загального кредиту. Консорціальне кредитування в Україні не набуло розвитку.

Позички участі — банки передають (перевідступають) части­ни позички іншим кредиторам. Домовленість про таку позичку можна укласти навіть без відома підприємства-позичальника.

У зв'язку із низькою кредитоспроможністю більшості україн­ських підприємств у вітчизняній практиці позички участі не пра­ктикуються.

2. Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі по­зичальника.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

1) цільове спрямування;

2) термін кредиту;

3) вид відсоткової ставки;

4) валюта кредиту;

5) види обслуговування.

Залежно від цільового спрямування кредит може надаватися на:

• фінансування оборотного капіталу;

• фінансування основного капіталу;

• викуп приватизованого підприємства.

Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий кредити.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одер­жувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Для одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів підприємство мусить мати відповідний дозвіл Національного банку України.