Тема. Організація охорони праці на підприємстві

 Питання теми

1. Структура, основні функції і завдання управління охороною праці на підприємстві (організації).

2. Служба охорони праці підприємства.

2.1 Статус і підпорядкованість.

2.2 Структура і чисельність служб охорони праці.

2.3 Основні завдання, функції служби охорони праці.

2.4 Права і обов’язки працівників служби охорони праці.

3. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві (організації).

3.1 Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов’язки і права.

4. Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії.

5. Регулювання питань охорони праці у колективному договорі.

6. Атестація робочих місць за умовами праці.

6.1 Мета, основні завдання та зміст атестації.

6.2 Організація робіт та порядок проведення атестації робочих місць.

6.3 Карта умов праці.

7. Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів.

8. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка.

9. Стимулювання охорони праці.

 Прочитайте

1. Закон України «Про охорону праці» в редакції від 21.11.2002 р. зі змінами.

2. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці».

3. НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці».

4. НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства».

5. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р., № 442.

6. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці, затверджені Головою Держгірпомнагляду 16.01.2008 р.

7. ISO 6309-87 «Протипожежний захист. Знаки безпеки».

8. ДСТУ IEC 80416-1:2005 «Основні принципи створення графічних символів, використовуваних на обладнанні. Частина 1. Створення оригіналів символів».

9. ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки».

10. Основи охорони праці [Текст] : підручник / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський ; ред. М. П. Гандзюк. - К. : Каравела, 2003. - С. 43-48.

11. Катренко, Л. А. Охорона праці [Текст] : навч. посібник / Л. А. Катренко, Ю. В. Кіт, І. П. Пістун. - 2-ге вид., стер. - Суми : Університетська книга, 2011. - С. 60-64.

12. Охорона праці [Текст] : навч. посібник / В. П. Кучерявий [та ін.] ; ред. В. П. Кучерявий. - Львів : Оріяна-Нова, 2007. - С. 19-43.

13. Русаловський, А. В. Правові та організаційні питання охорони праці [Текст] : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.В. Русаловський. - К.: Університет «Україна», 2011, С. 105-109, 110-154.

 Методичні вказівки

Вивчаючи питання теми, необхідно розуміти, що система управління охороною праці (СУОП) є частина загальної системи управління підприємства, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням, а також небезпекам для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

Звернути увагу на структуру, основні функції та завдання управління охороною праці на підприємстві (організації). Опрацьовуючи матеріал теми, визначте основні функції, обов’язки і права служби охорони праці підприємства; порядок створення, обов’язки та права комісії з питань охорони праці на підприємстві.

Необхідно розуміти, що важливим ланцюгом в системі управління охороною праці є атестація робочих місць за умовами праці – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працюючих в процесі праці.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим органом і працівниками в галузі реалізації прав на здоров’я і безпечні умови праці, пільгового пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Звернути увагу на питання регулювання охорони праці у колективному договорі; на створення комплексних планів підприємств щодо поліпшення стану охорони праці.

Запам’ятайте, що кабінети промислової безпеки та охорони праці використовуються роботодавцями як один із інструментів забезпечення функціонування системи управління охороною праці, а саме для проведення навчання з питань охорони праці та пропаганди безпечних методів праці.

Основними завданнями кабінетів промислової безпеки та охорони праці підприємств є:

• пропаганда безпечних умов праці;

• інформування працівників про їх права і обов’язки в галузі охорони праці;

• поширення позитивного досвіду щодо створення здорових і безпечних умов праці;

• профілактика аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань;

• методична підтримка під час навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці.

Звернути увагу, що відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону праці» до працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

 Теоретичні відомості

Система управління охороною праці передбачає:

• планування заходів з охорони праці;

• контроль виконання поточного та оперативних планів;

• здійснення корегувальних та попереджувальних дій;

• адаптацію до обставини, що змінилися;

• інтеграцію в загальну систему управління.

Система управління охороною праці (СУОП) організується таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління безпекою з урахуванням усіх чинників, що впливають на стан охорони праці.

Для розробки і впровадження СУОП створюється координаційна рада за участю вищих керівників, служби охорони праці, профспілок тощо).

При створенні СУОП необхідно:

• визначати нормативно-правові акти, що містять вимоги щодо охорони праці, які розповсюджуються на діяльність організації;

• виявити небезпечні та шкідливі виробничі чинники та відповідні ризики;

• визначити політику в сфері охорони праці;

• визначити завдання в сфері охорони праці та встановити пріоритети;

• розробити організаційну схему та програму для реалізації політики та досягнення її завдань.

Роботодавець розробляє і затверджує Положення про систему управління охороною праці.

В Положенні про СУОП підприємства мають бути викладені:

• структура СУОП;

• завдання СУОП;

• порядок взаємодії структурних підрозділів з питань охорони праці;

• періодичність і порядок внутрішніх перевірок стану охорони праці;

• відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників;

• та інші питання.

Планування заходів з охорони праці

Однією із важливих функцій управління охороною праці є планування заходів з охорони праці.

Планування заходів з охорони праці – це організаційний управлінський процес, який здійснюється з метою забезпечення прав працівників на безпечні і здорові умови праці.

Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування (період – 3, 5, 10 та більше років) вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи з охорони праці. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена розрахунком матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат.

Основною формою перспективного плану з охорони праці є комплексний план покращення стану охорони праці на підприємстві.

Основні напрямки перспективного планування – складання комплексної програми поліпшення умов та безпеки праці і санітарно-оздоровчих заходів, які повинні бути складовою частиною програми економічного і соціального розвитку підприємства.

Зміст перспективної комплексної програми поліпшення умов й охорони праці включає:

1. Організаційні заходи.

2. Технічні заходи.

3. Заходи щодо забезпечення належних санітарно-побутових умов і лікувально-профілактичної роботи.

4. Соціально-економічні заходи.

5. Заходи, пов’язані із проведенням науково-дослідних робіт.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розробку відповідних заходів у розділі «Охорони праці» колективного договору.

Оперативне планування роботи з охорони праці (квартал, місяць, в деяких випадках – декада, тиждень) здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи передбачають усунення виявлених недоліків і зазначаються безпосередньо поточними управлінськими рішеннями керівника підприємства. Оперативні плани складаються, зокрема, по результатам розслідування нещасних випадків, на виконання приписів державного нагляду за охороною праці тощо.

Контроль стану охорони праці

Контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна функція управління охороною праці.

До основних форм контролю за станом охорони праці належать:

• оперативний контроль;

• контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства;

• громадський контроль

• адміністративно-громадський трьохступеневий контроль;

• відомчий контроль вищестоящих органів.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться, згідно із затвердженими посадовими обов’язками.

Служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.

У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюється комісією з питань охорони праці підприємства.

Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль (внутрішній аудит) проводиться на трьох рівнях:

Перший рівень: керівник виробничої дільниці (майстер) щоденно перевіряє стан охорони праці на виробничій дільниці.

Другий рівень: керівник підрозділу спільно з спеціалістами відповідних служб (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком.

Третій рівень: Щомісячно (згідно з затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

Служба охорони праці підприємства

Організація служби охорони праці на підприємстві регламентується Законом України «Про охорону праці» (стаття 15) та НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 р. №22

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Відповідно до Типового положення про службу охорони праці, на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Основні завдання служби охорони праці

1. Опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань.

2. Організація профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю працівників.

3. Вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту.

4. Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу «Охорона праці», колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

5. Інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Функції служби охорони праці

1. Розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів.

2. Підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю.

3. Проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

4. Складання звітності з охорони праці за встановленими формами.

5. Проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці.

6. Ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.

7. Забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.

8. Складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.

9. Інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

10. Розгляд:

• питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності);

• листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці.

11. Організація:

• забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань;

• роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо;

• нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;

• пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів.

12. Участь у:

• розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232;

• складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань;

• проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

• роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання вимог охорони (безпеки) праці;

• розробленні положень, інструкцій, розділу «Охорона праці» колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства;

• складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди;

• організації навчання з питань охорони праці;

• роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

13. Забезпечення організаційної підтримки (в разі наявності) роботи комісії з питань охорони праці підприємства.

14. Контроль за:

• виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань;

• проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

• наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням в них змін;

• своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування;

• станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем;

• своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці;

• забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;

• організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилювання і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;

• санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників згідно з нормативно-правовими актами;

• своєчасного і правильного надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення тощо відповідно до вимог законодавства та колективного договору;

• дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;

• організацію робочих місць у відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

• використання цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони парці;

• застосування праці жінок, інвалідів і осіб молодших 18 років відповідно до законодавства;

• виконання приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та подання страхового експерта з охорони праці;

• проведення попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.

Права працівників служби охорони праці

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

• видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи (за формою згідно з додатком) щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці.

• зупиняти роботу виробництв, дільниці, машин, механізмів, устаткування у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;

• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;

• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

• за поліпшення стану безпеки праці вносити пропозиції про заохочення працівників за активну працю;

• залучати, за погодженням з роботодавцем і керівниками підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення перевірок стану охорони праці.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Організація роботи служби охорони праці

Робота служби охорони праці підприємства повинна здійснюватись відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.

Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватись (як правило) в окремому приміщенні, забезпечуватись належною оргтехнікою, технічними засобами зв'язку і бути зручними для приймання відвідувачів.

Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій, виставок тощо має бути створений кабінет з охорони праці відповідно до Типового положення про кабінет охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 18.07.97 №191, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.10.97 за №458/2262.

Роботодавець забезпечує стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці.

Комісія з питань охорони праці підприємства. Основні завдання та права комісії

На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці (стаття 16 Закону України «Про охорону праці»).

Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства».

Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом. Метою створення Комісії на підприємстві є забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Рішення про доцільність створення Комісії, її кількісний та персональний склад приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням роботодавця і професійної спілки.

За участі представників кожної сторони розробляється Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке затверджується ухвалою загальних зборів (конференції) трудового колективу.

Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від роботодавця (спеціалісти з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства) та професійної спілки, а у разі її відсутності – уповноважених найманими працівниками осіб.

Комісія діє на принципах взаємної поваги, довіри, рівноправності, відповідальності сторін за виконання ухвалених рішень і досягнутих домовленостей та обов'язкового додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Основними завданнями Комісії є:

• захист законних прав та інтересів працівників у галузі охорони праці;

• підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій роботодавцю та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в галузі охорони праці на підприємстві;

• узгодження через двосторонні консультації позицій сторін у вирішенні практичних питань у галузі охорони праці для забезпечення поєднання інтересів роботодавця та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктним ситуаціям на підприємстві;

• розробка пропозицій щодо включення до колективного договору найбільш важливих питань з охорони праці, визначення достатніх асигнувань на підвищення рівня охорони праці та контроль за цільовим витрачанням цих коштів;

• захист прав та інтересів потерпілих працівників під час розгляду питань щодо призначення їм страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• надання додаткових пільг і компенсацій згідно з положеннями колективного договору за рахунок роботодавця.

Комісія має право:

• звертатись до роботодавця, трудового колективу, профспілкового комітету або іншого представницького органу трудового колективу, з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;

• створювати робочі групи з числа членів Комісії для розробки узгоджених рішень з питань охорони праці із залученням спеціалістів різних служб підприємства, фахівців експертних організацій, служб охорони праці органів виконавчої влади, страхових експертів, технічних інспекторів праці профспілок (на договірних засадах між роботодавцем та відповідною організацією);

• одержувати від працівників, керівників структурних підрозділів і служб підприємства та профспілкового комітету інформацію та мати доступ до документації;

• здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працівників засобами колективного та індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та використанням санітарно-побутових приміщень тощо;

• ознайомлюватися з будь-якими матеріалами з охорони праці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;

• вільного доступу на всі дільниці підприємства і обговорення з працівниками питань охорони праці.

Комісію очолює голова, який обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу. На засіданні Комісії обирається заступник голови та секретар Комісії.

Не допускається обирати головою Комісії роботодавця.

На посаду секретаря може бути обраний працівник служби охорони праці.

Члени Комісії виконують свої обов'язки на громадських засадах. У разі залучення до окремих перевірок вони можуть увільнятись від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розробляються на певний період (квартал, півріччя, рік) і затверджуються головою Комісії.

Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

Засідання Комісії вважається правочинним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів від кожної сторони.

Якщо під час голосування кількість голосів "за" та "проти" однакова, голова Комісії має право вирішального голосу.

Рішення Комісії оформлюється протоколом і має рекомендаційний характер

У випадку незгоди роботодавця з рішенням Комісії він повинен надати протягом 5 днів з дня одержання зазначеного рішення письмове аргументоване пояснення.

Комісія раз на рік звітує про виконану роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу.

Загальні збори (конференція) трудового колективу мають право:

• вносити зміни до складу Комісії;

• розпустити Комісію у випадку визнання її діяльності незадовільною та провести нові вибори.

Регулювання питань охорони праці у колективному договорі

Згідно статті 20 Закону України «Про охорону праці» у колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Атестація робочих місць за умовами праці

Атестація робочих місць за умовами праці на підприємствах і установах проводиться у відповідності до «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р., № 442.

Основна мета атестації полягає у регуляції відносин між власником, або уповноваженим органом і працівниками у галузі реалізації прав на здоров’я і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація робочих місць передбачає:

• виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих чинників та причин їх утворення;

• дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

• комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці, їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

• обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;

• підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації, залежно від умов праці;

• комплексну розробку заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;

• вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконаленню порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

Організація робіт та порядок проведення атестації робочих місць

Для організації проведення атестації керівник підприємства наказом зазначає основу і завдання атестації, затверджується склад атестаційної комісії.

Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, науково-дослідних і спеціалізованих організацій, атестованих органу Держстандарту і МОЗ за Списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці.

Карта умов праці

Карта умов праці – документ, в якому вміщуються кількісні і якісні характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації по їх поліпшенню, запропоновані пільги і компенсації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Кабінети промислової безпеки та охорони праці, основні завдання та напрямки роботи кабінетів

При створенні на підприємствах кабінетів враховують «Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці», затверджені Головою Держгірпомнагляду 16.01.2008 р.

Кабінет промислової безпеки та охорони праці – це організаційний та навчально-методичний осередок пропаганди знань з питань промислової безпеки та охорони праці серед працюючих, поширення позитивного досвіду з профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій тощо.

Створення кабінету промислової безпеки та охорони праці рекомендується на підприємстві з чисельністю 100 і більше працівників, а також на підприємствах, специфіка виробництва яких вимагає проведення з персоналом великого обсягу робіт з питань охорони.

На невеликих підприємствах та в структурних підрозділах підприємства може бути створено куточок охорони праці та промислової безпеки.

Кабінет промислової безпеки та охорони праці рекомендується використовувати для:

• створення системи інформування працівників про:

• їх права і обов’язки в галузі безпеки і охорони праці;

• стан умов і охорони праці на підприємстві, на конкретних робочих місцях;

• засоби колективного та індивідуального захисту;

• випадки виробничого травматизму і професійних захворювань та вжиті заходи щодо їх попередження;

• прийняті нормативно-правові акти з охорони праці тощо;

• проведення лекцій, бесід, консультацій, оглядів-конкурсів, перегляду тематичних кіно- та відеофільмів, розповсюдження друкованої та інших засобів наочної агітації, розміщення інформаційних стендів, що пропагують позитивний досвід роботи створення здорових і безпечних умов праці та профілактики аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань;

• проведення вступного та позапланового інструктажів з питань охорони праці з працівниками;

• проведення тематичних занять, лекцій, семінарів та консультацій для працівників перед перевіркою їх знань з питань охорони праці;

• навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, правил поведінки під час виникнення аварій, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків;

• формування та утримання бібліотечного фонду з питань охорони праці підприємства (законодавчі та нормативно-правові акти, акти підприємства з питань охорони праці, підручники, методична і довідкова література з охорони праці тощо);

• експозиції засобів індивідуального та колективного захисту.

До оснащення кабінету промислової безпеки та охорони праці можна віднести:

• бібліотечний фонд, який включатиме законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці, акти підприємства з питань безпеки та охорони праці, підручники, методичну та довідкову літературу, спеціалізовані періодичні видання та інші інформаційні матеріали;

• наочні посібники, плакати, стенди, схеми, макети, моделі, тренажери, кіно-, відео- і діафільми, комп’ютерне обладнання з відповідним програмним забезпеченням тощо;

• зразки засобів індивідуального та колективного захисту;

• знаки безпеки, що застосовуються на підприємстві, прилади та пристрої безпеки тощо;

• засоби та пристрої для проведення практичних занять з безпечного ведення робіт тощо.

Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка

Застосування кольорів та знаків безпеки повинне відповідати міжнародному стандарту ISO 6309-87 «Протипожежний захист. Знаки безпеки», а також національним стандартам ДСТУ IEC 80416-1:2005 «Основні принципи створення графічних символів, використовуваних на обладнанні. Частина 1. Створення оригіналів символів», ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки».

Сигнальний колір – колір, призначений для привертання уваги до явної чи можливої небезпеки, робочих вузлів устаткування, машин, механізмів та елементів конструкції, які можуть бути джерелами небезпечних чи шкідливих чинників, а також до пожежної техніки, засобів протипожежного та іншого захисту, знаків безпеки і сигнальної розмітки.

Знак безпеки – кольорографічне зображення певної геометричної форми з використанням сигнальних і контрастних кольорів, графічних символів та пояснюючих написів, призначене для попередження людей про явну чи можливу небезпеку, заборони, приписи або дозволи певних дій, а також для інформації про розташування об’єктів і засобів, використання яких виключає або знижує вплив небезпечних чи шкідливих чинників.

Сигнальна розмітка – кольорографічне зображення з використанням сигнальних і контрастних кольорів, нанесене на поверхні, конструкції, стіни, поруччя, устаткування, машини, механізми (або їх елементи), стрічки, ланцюги, стовпчики, стійки, загороджувальні бар’єри, щити тощо з метою позначення небезпеки, а також для вказівок та інформації.

Сигнальні кольори

Є такі сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений, синій. Для підсилення зорового сприйняття сигнальні кольори застосовують у сполученні з контрастними кольорами – білим або чорним.

Сигнальні кольори застосовують для:

• позначення поверхонь, конструкцій, вузлів та елементів устаткування, які можуть бути джерелами небезпеки, поверхонь огороджень та інших захисних пристроїв, систем блокувань тощо;

• позначення пожежної техніки, засобів протипожежного захисту;

• знаків безпеки, сигнальної розмітки, планів евакуації та інших візуальних засобів забезпечення безпеки;

• світлових засобів безпеки (сигнальні лампи, табло та ін..);

• позначення шляхів евакуації.

Смислове значення, область застосування сигнальних кольорів і відповідні їм контрастні кольори вказані в таблиці 4.

Таблиця 4. Смислове значення, галузь застосування сигнальних кольорів і відповідні їм контрастні кольори

Сигнальний колір	Смислове значення	Область застосування	Контрастний колір
Червоний	Безпосередня небезпека	Заборона небезпечного поводження або дії	Білий
		Позначення безпосередньої небезпеки
	Аварійна або небезпечна ситуація	Повідомлення про аварійне відключення або аварійний стан устаткування
	Пожежна техніка, засоби протипожежного захисту	Позначення та визначення місць знаходження пожежної техніки, засобів протипожежного захисту, їхніх елементів
Жовтий	Можлива небезпека	Позначення можливої небезпеки, небезпечної ситуації	Чорний
		Попередження про небезпеку
Зелений	Безпека, безпечні умови	Повідомлення про нормальну роботу устаткування, нормальний стан технологічного процесу	Білий
	Допомога, порятунок	Позначення шляху евакуації, засобів надання першої медичної допомоги
Синій	Запобігання небезпеки	Вимоги обов’язкових дій з метою забезпечення безпеки
	Вказівка	Дозвіл певних дій

Знаки безпеки

Знаки безпеки можуть бути основними, додатковими, комбінованими й груповими.

Основні знаки безпеки містять однозначне смислове вираження вимог щодо забезпечення безпеки.

Додаткові знаки безпеки містять пояснюючі написи, їх використовують разом з основними знаками.

Комбіновані й групові знаки складаються з основних і додаткових знаків безпеки і є носіями комплексних вимог щодо забезпечення безпеки.

Основні знаки безпеки розділяють на такі групи:

• заборонні знаки;

• попереджуючі знаки;

• знаки пожежної безпеки;

• приписні знаки;

• евакуаційні знаки та знаки медичного і санітарного призначення;

• вказівні знаки.

Геометрична форма, сигнальний колір, смислове значення основних знаків безпеки відповідають таблиці 5.

Таблиця 5 Форма та смислове значення основних знаків безпеки

Група	Геометрична форма	Сигнальний колір	Смислове значення
Заборонні знаки	Круг з поперечною смугою	Червоний	Заборона небезпечного поводження або дії
Попереджуючі знаки	Трикутник	Жовтий	Попереджування про небезпеку. Обережність. Увага.
Приписуючі знаки	Круг	Синій	Приписання обов’язкових дій для уникнення небезпеки
Знаки пожежної безпеки	Квадрат або прямокутник	Червоний	Позначення і вказівка місць знаходження засобів протипожежного захисту
Евакуаційні знаки та знаки медичного і санітарного призначення	Квадрат або прямокутник	Зелений	Позначення напрямку руху при евакуації. Порятунок, перша допомога. Напис, інформація для забезпечення безпеки
Вказівні знаки	Квадрат або прямокутник	Синій	Дозвіл. Вказівка. Напис або інформація.

Сигнальна розмітка

Сигнальну розмітку виконують у вигляді смуг, що передуються:

• червоної і білої;

• жовтої і чорної;

• зеленої і білої.

Сигнальну розмітку виконують на поверхні будівельних конструкцій, транспортних засобів, устаткування, машин, механізмів, а також поверхні виробів і предметів, призначених для забезпечення безпеки.

Червоно-білу та жовто-чорну сигнальну розмітку застосовують для позначення:

• небезпеки зіткнення з перешкодами, небезпеки падіння;

• небезпеки виявитися в зоні можливого падіння вантажів, предметів, обвалення конструкцій тощо;

• небезпеки опинитися в зоні хімічного, бактеріологічного, радіаційного або іншого забруднення;

• місць ведення пожежонебезпечних, аварійних, аварійно-рятувальних, ремонтних, будівельних та інших спеціальних робіт;

• будівельних й архітектурних елементів (колон, кутів, виступів тощо), вузлів і елементів устаткування, машин, механізмів, арматури, що виступають у зону, де можуть перебувати люди;

• границь смуги руху (наприклад, переходи у зоні ведення будівельних робіт);

• інше.

Якщо перешкоди або небезпечні місця існують постійно, то вони позначаються сигнальною розміткою з жовто-чорними смугами, а якщо перешкоди та місця небезпек носять тимчасовий характер, наприклад, при аварійно-рятувальних роботах, то небезпека позначається червоно-білою розміткою.

Забороняється застосування сигнальної червоно-білої розмітки на шляху евакуації.

Зелено-білу сигнальну розмітку застосовують для позначення границь смуги безпечного руху та напрямку руху по шляху евакуації.

Смуги сигнального та контрастного кольорів розташовуються на сигнальній розмітці прямо (вертикально або горизонтально), похило під кутом 45˚, 60˚ або зигзагоподібно. Допускається наносити на сигнальну розмітку пояснюючі написи, наприклад, «Небезпечна зона» та ін.

Стимулювання охорони праці

Стимулювання діяльності з охорони праці направлене на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону праці» до працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою цієї статті, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно статті 26 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення системи управління охороною праці (СУОП).

2. Які заходи Закон України «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця здійснити для забезпечення функціонування системи управління охороною праці?

3. Назвіть головну мету управління охороною праці.

4. Назвіть основні функції системи управління охороною праці на підприємстві.

5. Назвіть види планування заходів з охорони праці в СУОП.

6. Назвіть основні форми контролю за станом охорони праці. В чому вони полягають?

7. Який нормативний документ регламентує організацію служби охорони праці на підприємстві?

8. З якою метою створюється служба охорони праці на підприємстві?

9. Назвіть основні завдання служби охорони праці підприємства.

10. Назвіть основні функції служби охорони праці підприємства.

11. Назвіть основні права служби охорони праці підприємства.

12. Назвіть основні права профспілок з питань охорони праці.

13. Назвіть основні права та обов’язки уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.

14. Назвіть основні завдання комісії з питань охорони праці.

15. Як питання охорони праці регулюються в колективному договорі згідно Закону України «Про охорону праці»?

16. Назвіть мету та основні завдання атестації робочих місць за умовами праці.

17. Назвіть порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

18. Які основні функції виконує кабінет промислової безпеки та охорони праці на підприємстві?

19. Назвіть смислове значення сигнальних кольорів

20. Назвіть форму, колір, смислове значення основних знаків безпеки.

21. З яких джерел фінансується стимулювання діяльності з охорони праці?