- •Тдп частина 2
- •61) Нормативно-правовий акт - основна форма права соціально-демократичної орієнтації.
- •62) Причини правопорушень та їх види. Причини правопорушень. Правопорушність
- •63. Органи держави: поняття та види.
- •64. Правотворчість держав соціально-демократичної орієнтації
- •65) Юридична відповідальність. Види заходів державного примусу.
- •66. Державні органи україни
- •67) Закони: поняття та види
- •68) Функції та принципи юридичної відповідальності
- •69) Поняття та елементи політичної системи суспільства
- •70) Поняття та основні види підзаконних нормативно-правових актів Поняття та види підзаконних нормативно-правових актів
- •71) Види та стадії юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •72) Держава-центр, ядро політичної системи суспільства
- •73) Громадські об'єднання: поняття та види.
- •74. Дія нормативно-правового акта у просторі може бути територіальною і екстериторіальною.
- •75. Види та стадії юридичної відповідальності
- •76) Поняття політичної партії. Політичні партії україни.
- •77) Правова система і система права.
- •78) Правове регулювання: поняття та види.
- •79) Форми взаємодії органів держави з громадськими об'єднаннями та трудовими колективами.
- •80) Система законодавства.
- •81) Правова держава: поняття та види.
- •82) Систематизація законодавства: поняття та способи.
- •83 . Механізм правового регулювання : поняття види .
- •84.Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •85. Елементи правової норми .
- •86.Поняття та види техніки правового регулювання
- •87.Поняття та види основних прав та обовязків людини.
- •88. Види правових норм.
- •89. Ефективність правового регулювання.
- •90.Міжнародні акти проправа людини
87.Поняття та види основних прав та обовязків людини.
Закріплені в Конституції даної держави права, волі й обов'язки людини й громадянина називаються "основними" або "конституційними". Назва "конституційні" пов'язане з тим, що Конституція є правовою формою їхнього закріплення. Назва "основні" обумовлюється тим, що вони є фундаментальними для забезпечення правового статусу людини й громадянина, служать правовою базою для інших прав ( похідних, не менш важливих).
Звичайно розрізняють наступні види основних прав, воль і обов'язків людини й громадянина:
1) соціально-економічні, наприклад, право на підприємницьку діяльність, працю, відпочинок; обов'язок сплачувати податки;
2) культурні, наприклад, право на утворення, користування досягненнями культури; обов'язок берегти природу, культурну спадщину;
3) політичні, наприклад, право на участь у керуванні державою, об'єднання в політичні партії; обов'язок використати тільки мирні кошти в політичній боротьбі, не розпалювати міжетнічної, расової й ін. ворожнечі;
4) цивільні (особисті), наприклад, право на життя, здоров'я, волю, особисту недоторканність; обов'язок виховувати своїх дітей, поважати честь і достоїнство інших людей.
Доповнюють цю класифікацію абсолютні й відносні права. Особливість перших полягає в тому, що в демократичних державах ні за яких умов не допускається їхнє обмеження, тимчасове призупинення. Особливість других - при певних обставинах (режим військового, надзвичайного стану) допускається їхнє обмеження, тимчасове призупинення. До даного роду класифікації саме безпосереднє відношення має ч. 2 ст.64 Конституції України.
88. Види правових норм.
Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, трудового, екологічного права та ін.
Норми права за методом правового регулювання (або за формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів права) імперативні диспозитивні
Імперативні — норми, що виражають у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії і не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обоє 'язків суб'єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.
Диспозитивні — норми, у яких держава наказує варіант поведінки, але які дозволяють сторонам регульованих відносин самим визначати права й обов'язки в окремих випадках, їх називають «заповнювальними», оскільки вони заповнюють відсутність угоди і діють лише тоді, коли сторони регульованих відносин не встановили для себе іншого правила, не домовилися з даному питання (розпізнаються через формулювання: «за відсутності іншої угоди», «якщо інше не встановлено в договорі» та ін.). Інакше: диспозитивні норми надають свободу вибору поведінки.
Норми права за характером впливу на особу: Заохочувальні, рекомендаційні Заохочувальні — норми, що встановлюють заходи заохочення за варіант поведінки суб'єктів, який схвалюється державою і суспільством і полягає в сумлінній і продуктивній праці (наприклад, правила щодо виплати премій).
Рекомендаційні — норми, що встановлюють варіанти бажаної з погляду держави поведінки суб'єктів.
Норми права по субординації в правовому регулюванні: матеріальні, процесуальні
Норма матеріального права — норма, що є первинним регулятором суспільних відносин: містить правило (права, обов'язки, заборони), на підставі якого можливо вирішення справи по суті. Наприклад, не можна вчиняти вбивство.
Норма процесуального права — норма, що встановлює оптимальний порядок застосування норм матеріального права: містить правило, на підставі якого можливо вирішення справи по суті. Наприклад, порядок розслідування злочину, порядок виклику свідків до суду тощо.
