2.1. Стандарти трудових прав дітей та підлітків

Національне законодавство Праці молоді в чинному КЗпП України передбачено Главу ХІІІ, в якій зокрема зазначено, неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП).

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітловіх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188). ¹

Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. Одночасно відносно неповнолітнього вживаються лікувально-профілактичні та інші заходи. При переведенні неповнолітніх на підставі медичного висновку на більш легку, але нижче оплачувану роботу, за неповнолітнім протягом двох тижнів зберігається попередній заробіток (ч. 1 ст. 114 КЗпП). Обов’язковість медичного огляду неповнолітніх передбачена також у ст. 66 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Висновок медичної установи є обов’язковим для власника або уповноваженого ним органу. ¹

Відповідно до ст. 192 КЗпП, забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Для робітників вісімнадцятирічного віку норми виробітку встановлюються, виходячи з норм виробітку для дорослих робітників, пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років.

Відповідно до ст. 194 КЗпП, заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Щорічні відпустки працівникам вісімнадцятирічного віку повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації (ст. 195).

Відповідно до ст. 196 КЗпП, для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років.

Згідно зі ст. 200 КЗпП, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) підприємства, установи, організації і власник або уповноважений ним орган розглядають питання про заохочення молодих працівників, розподіл для них житла і місць в гуртожитках, охорону праці, їх звільнення, використання коштів на розвиток культурно-масової і спортивної роботи за участю представника молодіжної організації на умовах, визначених колективним договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про охорону праці”, не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. ¹

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. № 364 було затверджено Концепцію щодо запобігання та викоренення найгірших форм праці дітей, в якій зазначається що одним з негативних наслідків перехідного періоду є залучення дітей до незаконної праці, поширення її найгірших форм. ²

Координацію роботи, спрямованої на розв’язання проблеми праці дітей, заборону та ліквідацію найгірших її форм, здійснює Мінпраці за участю Держкомсім’ямолоді, МОН, МВС, МОЗ, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Необхідно також відмітити і те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001 р. № 40 було затверджено Типове положення про молодіжний центр праці (далі – Центр), який є спеціалізованою державною установою, що діє на госпрозрахунковій основі. Метою діяльності центру є вирішення питань працевлаштування молоді, забезпечення її зайнятості у вільний від навчання час, сприяння розвитку молодіжних ініціатив у трудовій сфері, перепідготовка та підвищення кваліфікації молоді. ¹

Відповідно до п. 6 Типового положення про молодіжний центр праці, основними його завданнями є: забезпечення прав та інтересів молодих громадян на ринку праці; сприяння працевлаштуванню, підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації молоді; організація зайнятості молоді у позанавчальний час.

У п. 7 цього Положення зазначено, що відповідно до покладених на нього завдань, молодіжний центр праці: 1) створює бази даних про молодь, яка звернулась до центру щодо працевлаштування, та про наявність вільних робочих місць для молоді на підприємствах регіону та за кордоном; 2) бере

участь у дослідженні ринку праці в регіоні; 3) підбирає місця роботи для молодих громадян, які звернулися з проханням про працевлаштування; 4) здійснює пошук місця роботи для учнівських і студентських трудових загонів (бригад), молодіжних трудових об’єднань та сприяє організації їх діяльності; 5) надає інформацію з питань отримання освіти або професії, працевлаштування, ситуації на регіональному ринку праці, діяльності молодіжних організацій, центрів науково-технічної та художньої творчості, здійснення культурноосвітніх заходів; 6) забезпечує участь у громадських роботах учнівської та студентської молоді у позанавчальний час; 7) здійснює міжнародні зв’язки з метою сприяння навчанню молоді, стажуванню та проходженню практики за кордоном; 8) сприяє створенню молодіжних підприємств шляхом надання юридичних та інших консультаційних послуг, послуг з відкриття розрахункових рахунків в установах банків, підготовки засновницьких документів тощо; 9) організовує професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації молоді; проводить семінари, тренінги, у тому числі з сучасних методик саморегуляції, самонавчання та самовдосконалення, основ підприємництва, інших напрямів знань, що сприяють розв’язанню проблем працевлаштування та зайнятості молоді; 10) організовує та здійснює разом з навчальними закладами, зацікавленими установами та організаціями профорієнтаційні заходи; 11) організовує консультації для молоді з економічних, фінансових, юридичних та інших питань; 12) залучає молодь до участі в різноманітних фестивалях, культурних акціях, олімпіадах тощо, які відповідають меті діяльності центру; 13) здійснює заходи, спрямовані на підтримку власного товаровиробника; 14) організовує ярмарки, виставки товарів, вироблених молоддю; 15) організовує провадження видавничої, інформаційної та іншої діяльності, що відповідає завданням центру та не суперечить законодавству; 16) здійснює посередництво у працевлаштуванні молоді на роботу за кордоном, за умови отримання відповідної ліцензії; 17) сприяє організації внутрішнього, іноземного та зарубіжного туризму ( п. 7 Типового положення).