- •Курсовий проект
- •Реферат
- •1 Технічна характеристика робочої машини
- •2 Попередній вибір двигуна та визначення параметрів розрахункової схеми
- •3 Побудова навантажувальної діаграми та перевірка правильності вибору двигуна
- •4.Розрахунок характеристики гальмування противмиканням:
- •Розрахунок опорів при опусканні вантажу :
- •5. Розрахунок перехідних процесів та моделювання схеми керування
- •7.Розробка схеми і вибір апаратури управління
- •6. Заключна перевірка вибору двигуна
- •Висновок
- •Література
6. Заключна перевірка вибору двигуна
Перевірка двигуна на перевантажувальну здатність:
З
рис. 5.1-5.4 видно, що максимальний момент
під час перехідних процесів пуску і
гальмування
Оскільки вищезазначені умови виконуються, то двигун проходить по перевантажувальної здатності.
Перевірка двигуна по нагріву .
Перевірка двигуна по еквівалентному моменту з урахуванням реостатного пуска :
Для обраного само вентилюючого двигуна, в якого тепловіддача в перехідних режимах погіршується, реальне ТВ уточнюємо з урахуванням погіршення умов охолодження:
- коефіцієнт
погіршення тепловіддачі в режимах пуску
і гальмування.
- коефіцієнт
погіршення тепловіддачі під час паузи
Порівняв
>
,
бачимо,
що умова виконується і обраний двигун
проходить по нагріванню.
З графіків, показаних на рис.5.1-5.4, видно, що обраний двигун забезпечує заданий час пуску і гальмування і скачки моменту при пуску не перевищують максимального моменту двигуна. При підйомі і опусканні без вантажу використовуємо той же набір резисторів для спрощення схеми. Двигун проходить остаточну перевірку по нагріванню. Отже, двигун обраний правильно.
7.Розробка схеми і вибір апаратури управління
Необхідні захист і блокування здійснюються за допомогою захисної панелі типу П3КБ, загальною для всіх електроприводів крана. Показаний на схемі нульової контакт К1 командоконтроллера КК використовується в схемі захисній панелі для нульового блокування, а контакти К2 і К8 забезпечують виборче дію кінцевих вимикачів ВКВ і ВКН, що обмежують хід механізму. На відміну від схем контроллерной управління кінцева захист тут впливає не на ланцюг котушки контактора захисної панелі, а безпосередньо знімає напругу з ланцюгів управління даного магнітного контролера. Наприклад при неприпустимому підйомі вантажозахоплювального пристрою контакт кінцевого вимикача ВКВ розмикається і відключає всі ланцюги управління двигуном підйому. Знову напруга може бути подана лише після встановлення командоконтроллера в положення 4 (Спуск). У положенні 0 командоконтроллера отримує живлення діодний міст Д1-Д4 і реле РУ1-РУ3 включені, так як їх котушки через розмикає контакт КУ2 обтекаются випрямленою струмом. Решта апарати схеми при цьому відключені. При установці командоконтроллера в положення 1 (Підйом) включаються контактори КВ, КЛ, КТ, на статор двигуна подається напруга і одночасно включенням електромагніта гальма ТМ звільняється гальмівний шків. При включенні контактор КТ замикаючим допоміжним контактом через замкнувшийся контакт КЛ включає реле РБ. Одночасно з включенням КВ відбувається включення контактора КП, Який головними контактами замикає першу сходинку реостата в роторної ланцюга двигуна. Таким чином в положенні 1 (Підйом) двигун працює з однією виведеної контактором КП регулювальної щаблем реостата. При перестановці командоконтроллера в положення 2,3,4,5 послідовно спрацьовують контактори КУ1-КУ5, додатковий опір в ланцюзі ротора зменшується. Установка командоконтроллера в положення 1,2,3 (Спуск) не викликає спрацьовування будь-яких апаратів, привід залишається відключеним і загальмованим. У цьому і полягає основне призначення реле РБ, котроє дозволяє включення двигуна при спуску тільки в положенні 4 командоконтроллера. У цьому положенні замикається контакт К7, отримує харчування контактор однофазного харчування КВ і включає своїм допоміжним контактом реле РБ, яке після цього залишається включеним в будь-якому іншому положенні Узвіз. Реле РБ включає контактор КТ, електромагніт гальма ТМ підключається до мережі, колодки гальма звільняють гальмівний шків. Двигун вмикається на повне опір і реалізується.
Рисунок 8.1 – Схема керування АД
