Висновок

У даній курсовій роботі було вибрано і перевірено двигун, який призначений для приведення в рух підйомного механізму крана.

Розраховано опори, які використовуються для пуску двигуна, які включаються в коло ротора для досягнення потрібних пускових моментів і моментів гальмування, і, як наслідок пускових прискорень.

Згідно з наведеними вище розрахунками для приводу підйомного механізму крана:

Вибраний двигун МТ63-10 Номінальна потужність двигуна 60000 Вт Частота обертання 577 об / хв

Двигун відповідає умовам нагріву, а також умовам по перевантажувальної здатності, тому що максимальний момент двигуна більше пікових моментів які діють з боку механізму.

У роботі досліджені і побудовані перехідні процеси, які відбуваються в системі при пуску й гальмуванні.

Для більш якісного управління краще було б використовувати тиристорні перетворювачі з мікропроцесорним управлінням. Використання таких систем дозволяє регулювати момент залежно від маси вантажу що перевозиться, а також значно зменшити втрати.

Література

1. Чиликин М.Г., Соколов М. М., Терехов В.М., ШинянскийА.В. Основы автоматизированнго электропривода. – М.: «Энерия», 1974.

2. Гаврилюк В.А., Красовський Є. П., Шаповаленко О. Г., Едельштейн Ю. Л. Теорія електричного привода в запитаннях і відповідях. –К.: Вища школа, 1974.

3. Вешеневский С. Н. Характеристики двигателей в электроприводе. Изд. 6-е, исправленное. М., «Энергия», 1977.

4. Теорія електропривода / М.Г. Попович, М.Г. Борисюк, В.А. Гаврилюк та ін.; За ред. М.Г.Поповича. – К.:Вища школа, 1993. – 494 с.

5. Соколов М.М. Автоматизированный электропривод общепромышленных механизмов. – М.: «Энерия», 1969. – 544с.

6. Ключев В.И. Теория электропривода. – М.:Энергоатомиздат, 1985. – 560 с.

7. Зеленов А.Б. Теорія електропривода. Методика проектування електроприводів: підручник / А.Б. Зеленов. – Луганськ: вид-во «Ноулідж», 2010. – 670 с.

ДОДАТОК А

r1=0.0275;

r2=0.0266;

a=r1/r2;

wxx=62.8;

s=0:0.001:1;

w=wxx*(1-s);

xk=0.2125;

q=2*r1/sqrt(r1^2+xk^2);

Mk=4332;

sk=0.18;

M11=(2*Mk*(1+sk*r1/r2))./((s./sk)+(sk./s)+2*sk*r1/r2);

plot(M11,w,'r','Linewidth',2)

grid

hold

x1=1692*0.95;

x2=3034*1.05;

plot(x1,w)

plot(x2,w)

hold

ДОДАТОК Б

r1=0.0275;

r2=0.0266;

r=10000000000000000000000000000;

a=r1/r2;

wxx=62.8;

s=0:0.001:2;

w=wxx*(1-s);

xk=0.213;

q=2*r1/sqrt(r1^2+xk^2);

%Табличні дані

Mk=4332;

sk=0.18;

M11=(2*Mk*(1+sk*r1/r2))./((s./sk)+(sk./s)+2*sk*r1/r2);

plot(M11,w,'Linewidth',2)

hold

Mk=4332;

sk1=4.8;

w1=61.41*(1-s);

M22=(-2*Mk*(1+sk1*r1/r))./-(((s-2)./sk1)+(sk1./(s-2))+2*sk1*r1/r);

plot(M22,w1,'g','Linewidth',2)

ДОДАТОК В

%Расчет механических характеристик АД по полной формуле %Клосса

nx=4;%общее число характеристик,включая естественную

Pn=80000; % номинальная мощность

nnom=582; % номинальная частота вращения ротора

Lam=3.3; % перегрузочная способность

nxx=600; % частота вращения поля

Rc=0.0275; % активное сопротивление статора

Xc=0.113; % реактивное сопротивление статора

Rr=0.0266; % активное сопротивление ротора

Xr=0.068; % реактивное сопротивление ротора

Ke=1.21; % коэффициент трансформации э.д.с.

Rd=[0.0 0.035 0.12 0.35 ];%Вектор добавочных %сопротивлений

%расчетные параметры

Wo=0.105*nxx;

Wn=0.105*nnom;

Mn=Pn/Wn; % номинальный момент

Mk=4332; % критический момент

S=0.001; % начальное скольжение для расчета

DS=0.001; % шаг расчета характеристик

Kr=Ke^2; % коэффициент приведенния сопротивлений

Xk=Xc+Kr*Xr ;%реактивное сопротивление короткого замыкания

q=2*Rc/sqrt(Rc^2+Xk^2);

a=sqrt(Rc^2+Xk^2)

p=Mk*(2+q);

%q=0; %расчет по упрощенной формуле Клосса

for i=1:nx

S=0.001;

q=Rd(i);

p0=Kr*(Rr+Rd(i))

Sk=Kr*(Rr+Rd(i))/sqrt(Rc^2+Xk^2);

while S<1

M=Mk*(2+q)/(Sk/S+S/Sk+q);

W=Wo*(1-S);

plot(M,W);

hold on

S=S+DS;

end

end

grid

% Построение линий переключения сопротивлений

X1=1692; % Пусковой момент

X2=3034; % Момент переключения

W1=0:0.01:Wo;

M1g=M1:M1;

M2g=M2:M2;

plot(M1g,W1);

plot(M2g,W1);

plot(x1,w)

plot(x2,w)

hold

ДОДАТОК В

% Курсовая работа по приводу, файл kran.m

% Пуск двигателя с линейной механической характеристикой в три ступени

% переключение на следующую ступень разгона - при достижении М2

% Дифференциальные уравнения модели двигателя размещены в файле du_kran.m

close all;

clear all; %очистка рабочего пространства

global BET B Jinv Teinv Tei Ms M1 M2 Wo NX NP Mcp

% metrics

J = 10; Wo = 62.8; Ms =1410; M1 = 3034; M2= 1692;

% Жесюткость B на первой, второй, третьей пусковых ступенях и естественная

B=[ 29.27 72.5 179.1 556.28 15.7 ];

%Электромагнитная постоянная Te на первой, второй, третьей пусковых ступенях и естественная

Te=[ 0.0012 0.003 0.008 0.0018 0.0006];

%Величина 1/Te на первой, второй,третьей пусковых ступенях и естественная

Tei=1./Te;

NP =0;

%calculation characteristic

Jinv = 1/J; Mcp = (M1+M2)/2;

%settings

BET = B(1); % Жесткость на первой характеристике

Teinv=Tei(1); %Электромагнитная постоянная 1/Te на первой ступени разгона

NX = 1; % Фиксация начала разгона на первой ступени

%integration

options = odeset('MaxStep',1e-4);

%функция расчета дифференциальных уравнений

[t,y] = ode45('du_kran',[-1:0.01:2.5],[0 0],options);

%plot(t,y(:,1),t,y(:,2),'.'); %Вывод нескольких переменных

figure

subplot(2,1,1)

plot(t,y(:,1)); % Вывод скорости

xlabel('t,с')

ylabel('\omega, paд/c')

title(' Kутова швидкість ротора, рад/с')

grid

subplot(2,1,2)

plot(t,y(:,2)); % Вывод момента на тот же график

xlabel('t,с')

ylabel('M, Hm')

title(' Момент, Нм')

grid

32