Результати досліду № 2
Слово-опора |
Результат відтворення |
Правильна відповідь |
Примітки |
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
3. |
|
|
|
4. |
|
|
|
5. |
|
|
|
6. |
|
|
|
7. |
|
|
|
8. |
|
|
|
9. |
|
|
|
10. |
|
|
|
11. |
|
|
|
12. |
|
|
|
13. |
|
|
|
14. |
|
|
|
15. |
|
|
|
Самозвіт досліджуваного:
Табл. 3
Загальна таблиця результатів
Номер досліду |
Кількість відтворень |
|
правильних |
неправильних |
|
1. |
|
|
2. |
|
|
Експеримент № 2
Мета експерименту: дослідити продуктивність опосередкованого запам’ятовування в умовах утворення різних за своїм змістом зв’язків між словами-об’єктами та словами-опорами.
Методика: використовується модифікація методу парних асоціацій П.І. Зінченка.
Експериментальним матеріалом виступають 15 пар слів, які поділені на три групи по 5 пар в кожній за характером зв’язків в парі. В першій групі між кожною парю слів є лише зовнішні зв’язки: слова розпочинаються з однієї літери; в другій – пари слів знаходяться в смислових конкретних зв’язках (наприклад, вода-стакан); в третій – слова знаходяться в смислових понятійних зв’язках (наприклад, дуб-дерево). В списку ці групи пар подаються в будь-якому порядку.
Досліджуваним пояснюють, що їм необхідно запам’ятати в кожній парі лише перше слово, а друге необхідно використовувати лише як засіб для запам’ятовування першого. Експериментатор читає список пар слів з паузами між словами 2с та між парами – 3с. відтворення відбувається двічі. Спочатку досліджувані записують перші слова пари в довільному порядку. Потім експериментатор читає другі слова, а досліджуваний записує перші слова, які їм відповідають.
Обробка результатів:
1. Визначити середнє для групи досліджуваних число правильно відтворених слів в першому та другому випадках.
2. Визначити середнє число правильно відтворених слів в другому випадку окремо для кожної групи слів.
Аналіз результатів.
1. Порівняти продуктивність неопосередкованого та опосередкованого запам’ятовування за результатами першої серії дослідів.
2. Встановити залежність продуктивності опосередкованого запам’ятовування від характеру зв’язків між парами слів.
Визначення особливостей смислової пам’яті (за допомогою методики «Відтворення оповідання»)
Смислова пам’ять – вид пам’яті, що спирається на установку і запам’ятовування смислових понять, смислової інформації. Її продуктивність приблизно в 25 разів більша, ніж механічної пам’яті. Велике значення для будь-якої необхідної для запам’ятовування інформації має також емоційне забарвлення та значимість інформації для суб’єкта. така інформація не лише добре запам’ятовується але й довго зберігається.
Мета заняття: визначити рівень розвитку смислової пам’яті, її обсяг, здатність до запам’ятовування смислових текстів.
Порядок проведення експерименту:
Експериментатор читає вголос оповідання, які мають 12-13 смислових одиниць та 3-4 числа. Потім досліджує мий відтворює основний зміст прочитаного письмово.
Табл. 1
