- •Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •Фінансовий менеджмент: конспект лекцій (кнеу) / Поддєрьогін . Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко о. О.
- •Формування власного капіталу підприємств Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
- •Самофінансування підприємства
- •Ивідендна політика підприємства
- •Озичковий капітал підприємства
- •Бюджетування на підприємстві
- •Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств
- •Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення
- •Аналіз фінансового стану підприємств
- •К.Е.Н. Богацька н.М., студентка Боб ю.В.
- •Охорона праці
Самофінансування підприємства
Основним внутрішнім джерелом фінансування є самофінансування, пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та інвестиційну діяльність. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.
На ТзОВ СП «Графітех» самофінансування відсутнє, через те що 100 % чистого прибутку йде на виплату дивідендів і не залишається грошей, які б можна було спрямувати на розвиток підприємства.
Я вважаю, що неправильно з економічної точки зору спрямовувати 100% чистого прибутку на дивіденди, оптимальним варіантом було б спрямування 50 %, а 50 % залишати на самофінансування. Основними перевагами самофінансування є те, що кошти не потрібно повертати та сплачувати винагороду за користування ними, відсутні затрати при мобілізації коштів, підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність підприємства. Це дає гарантію того, що в майбутньому підприємство зможе отримати ще більші прибутки внаслідок розширення виробництва, покращення якості продукції тощо.
Ивідендна політика підприємства
Дивідендна політика — це політика щодо розподілу отриманого підприємством прибутку за умови, що власники підприємства мають право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів. Дивідендна політика включає рішення щодо виплати прибутку власникам та реінвестування його у виробничу діяльність і тому тісно пов'язана з одним із основних напрямів діяльності фінансових менеджерів — управлінням структурою капіталу. Фінансовий менеджмент - Шелудько В.М.
Згідно Статуту підприємства (додаток А, с. 4) частину чистого прибутку, яка підлягає розподілу між учасниками визначається Загальними зборами і розподіляється пропорційно до їхніх часток у статутному капіталі підприємства ( відповідно 33,3%, 33,3%, 33,4% ). Статут
На ТзОВ СП «Графітех» використовують метод стабільних дивідендів. Підприємство використовує помірковану політику виплати дивідендів,згідно з якою в процесі розподілу прибутку поточні інтереси акціонерів щодо дивідендних виплат стабільно збалансовані з потребами формування власних фінансових ресурсів для забезпечення розвитку підприємства.
Перед видачею дивідендів щомісячно складається Протокол зборів учасників, де визначається сума дивідендів і частка кожного акціонера. Даний документ служить підставою для отримання вказаної суми в банку і видачі безпосередньо акціонерам відповідно до їхньої ділової участі. Протокол підписується головою збору та секретарем. Приклад наведений у додатку Е.
Для визначення суми ПДФО в розмірі 5 % робиться розрахункова відомість і різниця між нарахованою сумою і сумою ПДФО знімається з розрахункового рахунку банку. Банк виписує прибутковий касовий ордер на загальну суму дивідендів. Одночасно із отриманням готівки у касі банку відбувається перерахування суми ПДФО до місцевого бюджету.
Після цього касир підприємства виписує на кожного акціонера видатковий касовий ордер, де вказується щомісячна сума дивідендів. Після отримання дивідендів особисто в руки, акціонер має підписатися разом із керівником підприємства, головним бухгалтером та касиром у видатковому касовому ордері. Дивіденди видаються лише у готівковій формі.
Видатковий та прибутковий касові ордери повинні бути виписані в один день, а Протокол зборів учасників може бути складений на день раніше. Зразки видаткового та прибуткового ордерів вказані у додатку Е.
Річна суму дивідендів можна розглянути в оборотно-сальдовій відомості за рахунком 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами». За останні 3 роки сума дивідендів становила : у 2011 – 193 768,43 грн., у 2012 – 230 957,89 грн., у 2013 – 261 474,81 грн. Отже у 2012 році дивідендні виплати зросли на 19,19 %, а у 2013 – на 13,21 % порівняно з 2012 р. (див додаток Є).
До основних коефіцієнтів, які характеризують ефективність дивідендної політики належать: коефіцієнт дивідендних виплат, коефіцієнт кратності покриття дивідендів прибутком, коефіцієнт утримання, мультиплікатор дивіденду акції. Але враховуючи, що підприємство не має жодних акцій, цих коефіцієнтів визначити неможливо.
