Гомосексуальні стосунки в сюжеті роману[ред. • ред. Код]

За сюжетом твору, головний персонаж не відмежований від кохання цілком. В певний час він втягнений у любовний трикутник, що репрезентує давніші взаємини Серафікуса зі своїм єдиним товаришем Корвиним та його офіційною нареченою Танею Беренс. Стосунки Серафікуса розвиваються саме з Корвиним. Так постає питання про сексуальну орієнтацію головного персонажа. Гомосексуальність зовсім не вибивається з Серафікусової „протиприродної” сутності й є закономірною в контексті інших рис Комахи. Не можна сказати напевне, чи йдеться в творі про платонічні стосунки Серафікуса з Корвиним, однак лексика, якою послуговується Домонтович, характерна саме для опису сексуальних сцен.

У своєму творі Домонтбвич висвітлює одну з найболючіших проблем сучасності — існування людини в суспільстві, раціональність чоловіка й чуттєвість жінки, духовність відносин між ними. Домон-. тович показав, що людина, яка замикається в собі, у своєму вузькому внутрішньому світі, ніколи не зможе нормально існувати серед людей. На прикладі головного героя доктора Серафікуса, який жив у своєму «абсурдному світі», вважаючи себе ідеальним, порушивши тим самим закон життя, бачимо, що така людина не може стати самодостатньою, шанованою іншими людьми особистістю

«Дівчина з ведмедиком»

 тема - загальна криза сучасної цивілізації, філософії та мистецтва.

Дію централізує один головний герой, тому композиція «Дівчини з ведмедиком» - концентрична. Тобто всі образи у романі поєднані однією проблемою - неможливість осягнення власної сутності у цьому світі.

серед основних поетикальних характеристик інтелектуального роману є також зосередженість на екзистенціальних проблемах людського існування (екзистенції), зокрема на раціональності / ірраціональності людської поведінки, внутрішній роздвоєності людської особи, відчуженості, нездійсненності свободи, абсурдності буття тощо.

23. Нью-Йоркська поетична група. Світоглядні й художні орієнтири

"Нью-йоркська група" - група українських еміграційних поетів, яка виникла в середині 50-х XX ст. як співдружність митців, об'єднаних спільними поглядами на творчість, як можливість якомога повнішого самовияву творчої індивідуальності митця. Хоч назву одержала від місця перебування її ініціаторів, включала також поетів, які мешкали в інших країнах. До неї відносять Б. Бойчука, Женю Васильківську, Патрицію Килину, Б. Рубчака, Емму Андієвську, Ю. Тарнавського, Віру Вовк.

Датою її народження засновники вважають 21 грудня 1958, коли під час дружньої бесіди в кав'ярні виникла назва групи й були намічені плани періодичного видання "Нові поезії" та видавництва. Поети "Н-й.г." в естетичному плані орієнтувалися на поетику модернізму, відхід від традиційних норм та засвоєння нових течій у світовій літературі. Склад групи змінювався.

На сьогодні про "Н-й.г." можна говорити як про історико-літературне явище, яке деякі дослідники, зокрема Я. Розумний, співвідносять із творчістю українських поетів-шістдесятників.

23. Творчість е.Андієвської. Аналіз 2-3 поезій на вибір