2.2 Реалізація євроінтеграційної стратегії на прикладі Хорватії

З 1 квітня 2013 р. Хорватія стала 28-мим членом Європейського союзу після виконання всіх умов для вступу в інтеграційне групування та упорядкування свого законодавства згідно зі стандартами по 35 розділам переговорного досьє ( політичні, економічні, правові, питання оборони, проблеми освіти та культури). Хорватія отримала 12 місць у Європарламенті з 766. Неве Міміца , колишній віце-премʼєр хорватського уряду, отримав місце комісара із захисту справ споживачів у Єврокомісії. В кінці 2015 року країна має увійти до Шенгенської зони.

Ще в 2001 р. Хорватія та ЄС підписали угоду про стабілізацію та асоціацію, а в 2003 році була подана заява на вступ до ЄС. Офіційні переговори Хорватії з Брюсселем тривали з 2005 р. У січні 2011 р. у Брюсселі було підписано договір про вступ Хорватії до Євросоюзу та країна отримала право приймати участь в засіданнях ЄС в якості спостерігача без права голосу. У січні 2012 р. у Хорватії було проведено суспільно-національний референдум з питання вступу. Явка населення була низькою – 43,5% населення , за приєднання до європейської групи висловилося трохи більше ніж 66% громадян чи 1,3 млн. з 4,5 млн. хорватів, це свідчило про стримане відношення хорватів щодо європейської інтеграції.

Процес прийняття Хорватії до членів ЄС почався ще в фінансово та економічно благополучний період. Надалі, для протидії негативних впливів світової економічної кризи були задіяні заходи з фінансової стабілізації, які тільки трохи полегшили її вплив ( Стратегія економічного розвитку Хорватії 2008 – 2012 рр., Програма економічного оздоровлення на 2010 – 2020 рр. ), хоча вони не призвели до явного результату в економіці країни.

За економічними показниками Хорватія стала ще одною з найбідніших країн в ЄС, випереджуючи лише Болгарію, Румунію та Латвію. Економічна рецесія продовжувалась в країні понад 6 років. За даними МВФ у Хорватії в 2009 -2010 рр. спостерігався спад ВВП – згідно – 6,9%, - 1,4% (-4% за національною статистикою ) та – 0,4%, для порівняння в єврозоні ріст ВВП становив відповідно – 4,4%, 1,8% та 1,5%. У 2012 р. ВВП Хорватії знизився на 1,1% і склав 44 млрд. євро, в першому кварталі 2013 р. він скоротився ще на 1,5% порівняно з аналогічним періодом 2012 р. ВВП на душу населення в Хорватії складає 61% від середнього по ЄС та залишається на рівні докризового 2007 року, в той час як в Польщі та Венгрії він виріс з 61% до 66% за цей же період.

Рис. 2.5 . Валовий внутрішній продукт у ринкових цінах

Щоквартальний валовий внутрішній продукт в четвертому кварталі 2014 року - перша оцінка:

- Щоквартальний валовий внутрішній продукт в четвертому кварталі 2014 року, відповідно до першого оцінками, реальна вище на 0,3%

в порівнянні з тим же кварталом 2013 року.

- Оцінка показує, що валовий внутрішній продукт у 2014 році в реальному вираженні на 0,4% в порівнянні з 2013 році.

Згідно витрат підійти найбільший внесок у валовий внутрішній продукт в четвертому кварталі 2014 був досягнутий вже до експорту товарів, у той час як найбільший внесок у зниження обсягу стався внаслідок падіння валової

формування основного капіталу.

За способом виробництва, великий внесок у валовий внутрішній продукт в четвертому кварталі 2014 був досягнутий в діяльності Чорні метали (C), у той час як найбільший внесок у скорочення масштабів досяг у

Діяльність цивільного будівництва (F).

Рис. 2.6 Динаміка відображення річного та середньорічного темпу інфляції

Річна інфляція в Хорватії різко ослабла у вересні до найнижчого рівня більш ніж за три роки. Інфляція, яка вимірюється відповідно до індексу споживчих цін, скоротилася різко до 1,1 відсотка у вересні з 1,9 відсотка у серпні. Вересневе значення стало найслабшим з серпня 2010 року, коли споживчі ціни зросли на 0,9 відсотка в річному численні.

Ціни на продовольчі товари зросли на 2,6 відсотка у вересні в порівнянні з роком раніше, у той час як витрати на одяг і взуття знизилися на 2,3 відсотка. Було також зафіксовано 1,5-відсоткове збільшення витрат на житло і комунальні послуги, і 2,3 відсотка скорочення транспортних витрат.

Споживчі ціни зросли на 0,6 відсотка в порівнянні з серпнем, коли вони виросли більш повільними темпами в 0,1 відсотка, показали дані.

Можна сказати, що такі економічні показники були спричинені не готовність економіки Хорватії до вступу в ЄС.

За рівнем безробіття у 19% у 2012 р. ті 18% у квітні 2013 р. ( у 2007 р. він був 9,9%). Хорватія відноситься до 4 «рекордсменів» ЄС, де у середньому показники становлять 11%. Безробіття серед молоді до 25 років перевищує 51,8%, а для ЄС в середньому тільки 23,5%. Розмір середньої заробітної плати в Хорватії становить 373 євро. Рівень життя в країні знизився на 5% у 2012 р., а в 2013 році знизився на 3%, в той час як в країнах ЄС він скоротився в середньому на 1%. Інфляція в Хорватії становила 4,7% у 2012 р., а у 2005 р. – всього на 3,3%. Промислове виробництво в Хорватії скоротилося на 5,3% в 2013 р., в той час як в докризовому 2007 р. воно виросло на 5,3%[8].

Бюджетний дефіцит в Хорватії досить великий - 4,5% ( на кінець 2012 р.) замість необхідних ЄС 3%, через це , в найближчі після вступу роки, на країну чекала надзвичайна програма бюджетної економії. Зовнішній борг країни також перевищував кризову для ЄС відмітку ( 66,1% ВВП у 2012р.), у 2010 р. він складав 45,7 млрд. євро чи 99% від ВВП Хорватії. У 2013 році хорватський ВВП знизився на 0,7% За деякими прогнозами, до 2016 р борг країни досягне 60 % по відношенню до того ж внутрішнього валового продукту , тобто перевищить межу , допустимий Маастрихтських критеріїв . Ці цифри показують, що приєдналася до ЄС Хорватія поповнила список кризових членів Євросоюзу , яким потрібна фінансова допомога багатих партнерів по блоку. У 2014 році номінальний ВВП Хорватії становив 58,325 млрд. доларів та 13 624 доларів на душу населення.

Одразу ж після офіційного вступу до ЄС Хорватія отримала в перший рік членства допомогу з європейських фондів у розмірі 800,16 млн. євро на 1 гектар земельних угідь, які у Хорватії налічуються в розмірі 1,3 млн. гектарів. Таким чином країна вийшла на 2 місце в Євросоюзі за величиною сільськогосподарських субсидій серед країн-членів. Крім того на приведення риболовства за вимогами ЄС Хорватія отримує щорічно з 2014 р. по 30 млн. євро з Європейського фонду з риболовства, а на розвиток туризму Євросоюз виділив приблизно 300 млн. євро. Усього протягом перших семи років після вступу Хорватія отримає від 12 до 13,7 млрд. євро з різноманітних європейських фондів. При цьому за членство в ЄС Хорватія повинна щорічно виділяти до європейського бюджету приблизно 267,7 млн. євро.