- •Теоретичні основи товарознавства
- •Тема 1.1. Мета, предмет і задачі дисципліни «Товарознавство»
- •Тема 1.2. Класифікація товарів
- •Тема 1.3. Поняття про номенклатуру і асортимент товарів
- •2. Метали і металопродукція
- •Тема 2.1 Класифікація металевих матеріалів і особливості їх будови
- •Тема 2.2. Асортимент і призначення вуглецевих сталей
- •Тема 2.3 Основний асортимент і призначення кольорових металевих матеріалів
- •Тема 3.1.Поняття про паливо та його класифікація
- •3. Паливо і мастильні матеріали
- •Тема 3.2. Поняття про нафту та її класифікація
- •Тема 3.3 Поняття про мастильні матеріали та їх класифікація
- •4 . Хімічні матеріали і вироби
- •Тема 4.1.Поняття про кислоти та їх класифікація
- •Тема 4.2 Види і характеристика лугів та солей
- •Тема 4.3 Поняття про пластмаси, їх склад, властивості та класифікація
- •5. Енергетичне обладнання
- •Тема 5.1. Трансформатори, їх призначення та види
- •Тема 5.2. Електричні машини
- •Тема 5.3. Освітлювальні пристрої, їх параметри та класифікація
- •6. Технологічне обладнання
- •Тема 6.1. Поняття про зварювання, його переваги та класифікація
- •Тема 6.2. Поняття про різні види обробки матеріалів
- •7. Інструменти і підшипники кочення
- •Тема 7.1. Види металообробного інструменту
- •Тема 7.2. Види вимірювального та слюсарно-монтажного інструменту
Тема 1.3. Поняття про номенклатуру і асортимент товарів
План: 1. Визначення товарної номенклатури та асортименту.
2. Широта, насиченість, глибина та гармонічність товарної номенклатури та асортименту.
3. Формування ассортименту продукції.
4. Асортиментна політика підприємства.
Визначення товарної номенклатури та асортименту
Товарний асортимент – це групи (серії) товарів, тісно пов'язаних між собою або через подібність виконуваних функцій, або тому, що їх продають тим самим групам покупців, або через ті самі торговельні заклади, або в рамках того самого діапазону цін.
Товарна номенклатура – це сукупність усіх товарних одиниць, що їх пропонує покупцям конкретний продавець; це систематизований перелік усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються виробником для реалізації.
Широта, насиченість, глибина та гармонічність товарної номенклатури та асортименту
Основними характеристиками товарного ассортименту та номенклатури є широта (кількість асортиментних груп товарів), насиченість (загальна кількість усіх товарних одиниць), глибина (варіанти пропонування товарів у рамках кожної асортиментної групи) та гармонічність (збіжність товарів різних асортиментних груп з погляду їх кінцевого використання, вимог до організації виробництва, каналів розподілу тощо).
Показник широти дає кількісну оцінку різноманітності продукції фірми. Він свідчить, скільки окремих (за призначенням або іншими властивостями) видів продукції виготовляє підприємство. Насиченість номенклатури дає змогу визначити загальну кількість товарів, з якої вона складається. Кількість пропонувань кожного з окремих видів продукції характеризує глибину номенклатури продукції підприємства. Рівень подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обороту оцінюється з допомогою показника гармонічності.
Належний асортимент створює умови для задоволення потреб покупців різних сегментів, а також для інтенсивнішого використання торгових приміщень, проведення ефективної цінової політики. Усе це сприяє посиленню конкурентоспроможності товару.
Асортименту властива ще така характеристика, як збалансованість. Збалансованим є асортимент, логічно і послідовно в раціональних пропорціях поєднує різні товарні групи.
Структура асортименту – це ставлення певних сукупностей виробів (класів, підкласів, груп, підгруп, видів або різновидів) до їх загальної кількості в асортименті підприємства (у відсотках). Показники структури асортименту можуть мати вартісне і натуральне вираження.
Повнота асортименту – кількість видів товарів, що є в асортименті підприємства. Повнота асортименту показує відповідність фактичної наявності видів товарів затвердженим асортиментним переліком, існуючим потребам покупців або переліку видів товарів.
На основі аналізу ширини, повноти й глибини можна зробити висновки про те, які напрямки формування асортименту характерні для підприємства – вузька спеціалізація, розширення асортименту в рамках однієї асортиментної групи або збільшення числа асортиментних груп. Робиться висновок, наскільки ці напрямки доцільні для підприємства. Розглядається можливість інших напрямків асортиментної політики. Тут необхідно врахувати такі фактори, як структура попиту на ринку, тип підприємства, наявні в нього ресурси.
Новизна асортименту визначається появою нових різновидів і видів товарів за певний період часу. Вона характеризує здатність асортименту задовольняти змінюються бажання і переваги покупців за рахунок появи новинок, диверсифікувати підприємство. З іншого боку, просування на ринку нових товарів завжди пов'язане з ризиком. Тому висока питома вага нових товарів може означати ризикованість асортименту.
Стійкість (стабільність) асортименту характеризує постійну наявність товару відповідного виду у продажу і постійний попит на нього. Цей показник, таким чином, можна розглядати з двох сторін. По-перше, стійкість як постійна наявність товару у фірми. Оцінка цього показника може бути важливою в умовах нестабільних поставок продукції, в умовах дефіциту, в умовах обмеженої виробничої потужності підприємства.
Асортиментний перелік – це список найменувань продукції, представленої в продажу. Асортиментний перелік встановлює директор фірми. Торговельне підприємство зобов'язане мати затверджений асортиментний перелік товарів відповідно до товарним профілем та спеціалізацією підприємства (визначаються ліцензією).
Для оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також показники структури, основного та додаткового, обмеженого та впорядкованого асортименту. Під структурою асортименту розуміють склад однотипних видів виробів. Основний асортимент — це його головна складова, яка дає фірмі переважну частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, які надаються підприємством. Як правило, у додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують обов’язковий прибуток. Найчастіше це досягається тоді, коли споживач не очікує наявності таких товарів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка).
Формування асортименту продукції
Формування асортименту продукції на підприємстві є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять споживчий попит та виробництво товарів. Специфічними факторами є умови товаропостачання, чисельність та спеціалізація підприємств або склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших конкурентних підприємств в зоні діяльності.
При формуванні асортименту продукції (товарів), враховуються деякі особливості попиту. Попит на непродовольчі товари менш стійкий ніж на продовольчі товари, яким притаманний високий ступінь стійкості, а в окремих випадках – консервативність. Споживач звикає до конкретних видів продукції, тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.
При формуванні асортименту товарів, слід враховувати фактор взаємної заміни. У випадку відсутності у продажі потрібного товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а буде шукати йому заміну. На формування асортименту впливає також характер попиту. Розрізняють попит стійкий, альтернативний та імпульсивний.
Суттєвим фактором формування асортименту є ціна товару. Покупець обов’язково визначає для себе граничну ціну, або діапазон цін в границях якого він збирається заплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціонального формування асортименту продукції є забезпечення співставлення продукції з різною ціною.
Формування асортименту продукції на підприємстві дозволяє забезпечити задоволення споживчого попиту, підвищення економічної ефективності підприємства та рівня обслуговування замовників (населення). Процес формування асортименту продукції (товару) складається з 3-х етапів.
На першому етапі фірма встановлює груповий асортимент продукції. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього визначаються місце та роль підприємства в загальній системі цільового забезпечення та обслуговування споживача.
На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням того сегменті що займає підприємство, його територіальне розміщення та багато інших факторів.
На третьому – заключному етапі визначається внутрішньогруповий асортимент, здійснюється підбір конкретних видів продукції в границях кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, і від того, наскільки вірно сформовано тут ассортимент продукції, залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.
На кінцевому етапі робота по формуванню асортименту ведеться з урахуванням очікування змін в попиті споживача, а також виходячи із наявних виробничих потужностей, складських та торгових площ, розрахункових показників товарообігу, контингенту споживачів що обслуговується та інших факторів.
Формування асортименту залежить від асортиментного переліку продукції підприємства.
Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють–як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.
При оформленні товарного асортименту важливо враховувати географічний фактор, тобто на споживачів якої місцевості розрахований товар.
Асортиментна політика підприємства
Асортиментна політика підприємства є частиною товарної політики. Вона включає всі рішення щодо формування асортименту. Іншими словами, асортиментна політика – це принципи формування набору товарів (послуг), які виробляє або продає підприємство. Мета цієї політики полягає в тому, щоб асортимент підприємства, з одного боку, найбільш точно відповідав попиту покупців, з іншого боку, дозволяв оптимально розподілити ресурси підприємства й отримати найбільший прибуток.
Головні чинники зміни асортиментної політики фірм: власні науково-дослідні і дослідноконструкторські розроблення; зміни в товарному асортименті конкурентів; необхідність збільшення збуту; наявність вільних виробничих потужностей; необхідність використання побічних продуктів виробництва.
З плином часу товарний асортимент зазвичай розширюється. Розширити свій асортимент фірма може двома способами: нарощуючи (збільшуючи широту) його або насичуючи (збільшуючи глибину).
Нарощування асортименту відбувається тоді, коли фірма виходить за межі того, що виробляє (або чим торгує) в даний час. Нарощування може йти або вниз (випуск більш компактної і недорогої продукції), або вгору (випуск більш високоякісної продукції), або в обох напрямах одночасно.
Насичення товарного асортименту відбувається за рахунок додавання нових виробів в рамках існуючої номенклатури. Перенасичення асортименту веде до зменшення загального прибутку, так як товари починають підривати збут один одного, а споживачі виявляються збитими з пантелику. При випуску нових товарів фірмі слід упевнитися, що новинка помітно відрізняється від уже випускаються виробів.
Питання до самоконтролю:
1. Дайте визначення товарної номенклатури та асортименту.
2. Рокрийте сутність широти, насиченості, глибини та гармонічності товарної номенклатури та асортименту.
3. Назвіть етапи формування асортименту.
4. Що таке асортиментна політика підприємства? Розкрийте її сутність.
