Тема 4. Ендогенні процеси у формуванні рельєфу.

1. Рельєфотворча роль тектонічних рухів земної кори.

Дослідники розрізняють два типи тектонічних рухів кори - вертикальні (або радіальні) і горизонтальні (або тангенціальні). Насправді ж, у більшості випадків тектонічні рухи проявляються у переміщенні великих блоків земної кори як у вертикальному, так і у горизонтальному напрямках одночасно, однак одна з складових такого переміщення зазвичай сильно домінує. Крім того внаслідок тектонічних рухів кори в ній виникають складчасті дислокації та розривні порушення різноманітних розмірів.

Згідно з концепцією тектоніки літосферних плит, спрямовані догори конвекційні потоки речовини верхньої мантії, підіймаючись зумовлюють утворення величезних позитивних форм рельєфу - регіональних піднятть, таких як Східнотихоокеанське підняття. На наступних стадіях розвиту таких піднятть, у їхніх склепіннях утворюються рифти, - негативні жолобоподібні форми рельєфу, обмежені уступами.

Горизонтальні ж переміщення літосферних плит, які відбуваються внаслідок спредингу, зумовлюють підсування (субдукцію) однієї плити під іншу, або насування (обдукцію) однієї плити на іншу. Ці процеси супроводжуються формуванням океанських глибоководних жолобів і острівних дуг, а також величезних гірських споруд (Гімалаї, Анди).

Епейрогенічні (коливальні) рухи земної кори - постійні і безперервні вертикальні рухи відносно малої інтенсивності, напрямок яких періодично змінюється на протилежний. Внаслідок саме коливальних рухів відбувається формування найбільших, планетарних форм рельєфу.

Вертикальні тектонічні рухи нижчого порядку спричиняють:

-утворення антекліз і синекліз в межах платформ, та підняттів і прогинів у геосинклінальних областях. Ці крупні структури проявляються у рельєфі як мега- і макроформи рельєфу;

- виникнення брилових гір;

-виникнення або активізацію різноманітних розривних порушень (скидів, підкидів), та утворення геологічних структур пов'язаних з ними (грабенів, горстів), а відтак і формування відповідних форм рельєфу;

• впливають на процеси формування складчастості, - насамперед складок, що утворюються внаслідок нерівномірних вертикальних переміщень блоків земної кори, а також гравітаційних складок, які виникають на схилах тектонічних піднятів;

• контролюють положення границі між суходолом і акваторіями - трансгресії і регресії, визначають конфігурацію берегової лінії морів, океанів. Тим самим вертикальні рухи зумовлюють положення на земній поверхні областей зносу, акумуляції, масштаби денудації, - тобто поширення денудаційного та акумулятивного рельєфу.

Горизонтальні рухи зумовлюють утворення рифтових долин, гірських споруд. З ними пов'язане утворення насувів, горстів, грабенів, перекинутих складок. В зонах спредінгу - розтягу (розсування) земної кори, вони беруть участь у формуванні рифтів, а в зонах стиснення - субдукції, обдукції - у формуванні негативних форм - глибоководних жолобів, і позитивних форм - острівних дуг, гірських споруд. Таким чином, горизонтальні рухи зумовлюють різноманітні деформації земної поверхні, впливають на розподіл суходолу на області зносу і денудації, а відтак і на поширення денудаційного і акумулятивного рельєфу.