Особливості сучасних економічних циклів

1. Швидкоплинний розвиток НТП спричиняє потребу і ро­бить можливим частіше оновлення основного капіталу, внаслі­док чого повторюваність криз стає частішою.

2. Інтернаціоналізація виробництва, поглиблення науково-технічного співробітництва, глобалізація економіки та розви­ток НТП зумовлюють синхронізацію економічних циклів у різ­них країнах та регіонах світу.

3. Державне антициклічне регулювання спрямовується на недопущення перегріву економіки, що робить, як правило, еко­номічні кризи не такими глибокими, а для циклу не є обов'яз­ковим проходження усіх фаз.

4. Перевиробництво супроводжується не тільки зростанням безробіття, а й зростанням цін та інфляції, що породжує нове явище в економіці - стагфляцію. Ця особливість пояснюється монополістичним ціноутворенням і надмірними державними затратами, які покриваються додатковою грошовою емісією, що порушує нормальний грошовий обіг, спричиняючи інфляцію. Такі кризи супроводжуються нерівномірним зростанням цін у різних галузях економіки, внаслідок чого інвестиції спрямовуютъся туди, де вищий рівень цін, а отже, і темп інфляції. Подібні процеси продовжуються доти, доки не складеться нове спів­відношення між галузями, властиве новому стану економічної рівноваги. За цих умов кризи мають затяжний характер і спри­чиняють стагнацію, оскільки порушуються природні економічні причинно-наслідкові зв'язки між рівнем цін, процентної став­ки та інтенсивністю інвестиційного процесу.

Із сказаного вище можна зробити такі висновки:

1. Типова криза, яка спонтанно виникає і вирішується за рахунок саморегуляції ринкового механізму, характеризується Тим, що падіння цін в умовах кризи перевиробництва супрово­джується здешевленням кредиту. Кредит стає доступнішим, що, у свою чергу, пожвавлює інвестиційний процес, виводячи еко­номіку з "застою".

2. Криза, яка супроводжується інфляцією, деформує причин-но-наслідкові зв'язки в економіці, що є свідченням занадто ве­ликого втручання держави в циклічний розвиток економіки. Таке втручання оцінюється як позитивне в короткостроковому періоді, але спричиняє негативні наслідки в довгостроковому пе­ріоді, що потребує значного часу для їх вирішення.

Значення циклічного розвитку для економіки

Цикли означають:

по-перше, порушення рівноваги і перерву в розвитку по висхідній, внаслідок чого скорочується обсяг національного виробництва;

по-друге, позбавлення багатьох з тих, хто бажає працювати, можливості знайти роботу і забезпечити собі нормальний рівень доходу;

по-третє, доведення до банкрутства багатьох підприємців змушуванням їх подекуди суттєво погіршувати свій економіч­ний та соціальний стан;

по-четверте, одночасне існування інфляції та безробіття ще більше посилює невизначеність та знедоленість широких верств населення, спричиняючи перерозподіл багатства на користь не­значної частини населення.

Аспектів згубного впливу циклічного розвитку дуже багато.

Але циклічність - не тільки зло, а й благо для економічної системи, адже криза справляє оздоровчий вплив на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих підприємств, які задовольняли штуч­но створений попит. Вона стимулює технологічне оновлення ви­робництва, позбавлення від застарілих форм організації виробни­цтва та менеджменту, посилює дух конкуренції та активізує еко­номічне життя суспільства, не дає йому самозаспокоїтися щодо пер­спектив безперервного зростання та добробуту.