Висновоки

Розвиток школи та педагогічної думки української освіти сягає давніх часів, але процес її активного становлення, наближеного сучасній системі освіти бере свій початок в епоху українського Відродження. Враховуючи актуальність даного питання ми провели дане дослідження.

Метою курсової роботи було дослідити та конкретизувати педагогічні надбаня освіти та школи України в епоху українського Відродження.

Провівши дослідження ми:

• охарактеризували і розкрили сутність і особливості поняття «національне Відродження», зясували Українське Відродження періоду XVI – XVIII пов'язане з соціотворчим процесом формування української національно свідомої інтелігенції, що очолила національний рух, який базувався не стільки на історичній легітимності, скільки на етнолінгвістичних підставах; націотворчим процесом становлення української нації — "перетворенням етнічно мовної спільноти на самосвідому політичну й культурну спільноту". Якщо знищення козацької державності й русифікація козацької аристократії вивели були Україну з числа націй і знизили її до рівня політично аморфної етнографічної маси, то тепер з цієї маси починає підійматися нова українська нація;

• ознайомилися з спадщиною, культурою й процесом становлення системи освіти України в період Відродження. на прикладі розвитку братських і козацьких шкіл та діяльності Острозької й Києво – Могилянської академії; культурне піднесення в Україні XVI – початку XVII 43се. пов’язане з появою братств – православних організацій міського населення, заснованих на демократичних засадах. При братствах діяли школи та друкарні. Саме з їхньою допомогою просвітницькі ідеї поширювались по всій Україні; Хоча братські школи давали підвищену освіту, вони були середніми навчальними закладами. Першими національними закладами вищого типу стали Острозька школа-академія і Києво-Могилянська академія;

• конкретизували надбання педагогічної думки та внесок видатних представників українського Відродження, погляди Григорія Сковороди та Софії Русової на процес виховання, а також думки Григорія Ващенка про систему освіти в Україні. Основна заслуга Г. Сковороди полягає в тому, що він пропустив через свій розум і серце, як через призму, величезні здобутки національної народно-педагогічної скарбниці, сприйняв, осмислив, оцінив і відобразив її в тому вигляді у своїх літературних і педагогічних творах, у якому її могли розуміти більшість висококультурних, малописьменних і зовсім неосвічених верств тодішньої української нації; концепції Софії Федорівни Русової не втратили й сьогодні своєї актуальності, немало освітян-ентузіастів створюють дошкільні заклади, школи, ліцеї, дитячі центри, працюють за ідеями С. Русової, використовуючи її педагогічну спадщину; Г. Ващенко в основу виховного ідеалу поклав загальнолюдські та національні цінності, моральні закони творення добра і боротьби зі злом, за побудову справедливого ладу, виплеканого на любові і красі. Зведений ним виховний ідеал українця — служіння Богові і своїй нації — є традиційним у житті і побуті українського народу;

• дослідили особливості шкіл в епоху українського Відродження. Для початкової освіти важливе значення мали братські школи; для виховання лицаря – козака діяльність козацьких шкіл; для становлення молодої національно свідомої української інтелігенції – діяльність Острозької та Києво – Могилянської академії.

Отже період українського Відродження є важливим, адже саме у цей період заклались основи педагогічної думки та школи України.