Тема 2. Методологія і методи науково – педагогічних досліджень

2.1 Методологічні основи педагогіки.

2. Основні компоненти педагогічного дослідження

1. Методологічні основи педагогіки.

Поняття «методологія» використовується в науці в різних аспектах. Розглянемо їх більш детально.

Методологія як вивчення про основи пізнання – аналізує та оцінює філософські, світоглядні позиції на які дослідник спирається у процесі наукового пізнання. Значення методології наукового пізнання полягає у тому, що вона дозволяє систематизувати увесь обсяг наукового знання й створити умови для розробки подальших, ефективних напрямків дослідження.

Головним завданням методології наукового пізнання є синтез накопичених наукових знань, що дозволяє забезпечити використання досягнень розвитку науки у практичних цілях. Методологія вивчає методи, засоби, прийоми, за допомогою яких набуваються, визначаються та будуються різні системи знань.

Основні принципи методології пізнання:

1. принцип єдності теорії та практики

2. принцип об’єктивності, який потребує врахування усіх факторів, які характеризують те чи інше явище.

3. принцип конкретності, який вказує на суттєві сторони та закономірності об'єктивних процесів і конкретні підходи до їх оцінки;

4. принцип розвитку, який полягає у формуванні наукового знання із відображенням суперечностей, кількісних та якісних змін об'єкта пізнання;

5. принцип закономірності, який потребує обумовленості явищ із врахуванням відносин та зв’язків між ними.

Методологія розглядається і як вчення про структуру, логіку організації, методи та засоби діяльності в різних галузях науки, її теорії та практики. Відповідно до педагогічного дослідження методологія розуміється як сукупність принципів, засобів, методів та форм наукового пізнання.

Серед основних методологічних підходів у сучасних психолого- педагогічних дослідженнях відзначають різні підходи.

1. Системний підхід - орієнтує дослідника на розкриття об’єкта як системи, дослідження його як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Це вимагає вивчення кожного елемента системи в його зв’язку та взаємодії з іншими елементами, виявлення впливу властивостей окремих частин системи на її поведінку в цілому, встановлення властивостей системи і визначення оптимального режиму її функціонування.

2. Цілісний підхід - забезпечує цілісність об’єкта, коли ціле не зводиться до простої суми частин. Це вимагає обережного підходу до виділення, з метою спеціального вивчення, окремих елементів відношень освітянського процесу. Саме виділення рекомендується здійснювати лише умовно, тимчасово, постійно співвідносячи отримувані результати з розвитком всього процесу в цілому і з його результатами. Необхідність цілісного підходу обумовлюється ще й тим, що структура навчання й виховання характеризується як динамічна, що базується на відносно динамічній рівновазі її протилежних, внутрішніх сил і тенденцій, які зрозуміти ізольовано неможливо.

3. Особистісний підхід - припускає відношення до того, хто навчається, як до особистості, як до самосвідомого суб’єкта власного розвитку і як до суб’єкта педагогічного спілкування.

4. Діяльнісний підхід - вимагає визнання єдності психіки і діяльності, єдності структур внутрішньої і зовнішньої діяльності, діяльнісного опосередкування міжособистісних відношень.

Ці підходи є основою організації та проведення педагогічних досліджень.

Педагогічне дослідження - це процес і результат наукової діяльності спрямований на отримання нових знань про закономірності навчання виховання і розвиток особистості.

Розрізняють наступні рівні педагогічного дослідження:

• методологічний: передбачає формулювання загальних принципи і методів вивчення педагогічних явищ та побудову педагогічних теорій;

• теоретичний: має за мету узагальнення педагогічних закономірностей на основі отриманих раніше фактів;

• емпіричний: передбачає аналіз педагогічних фактів та встановлення закономірностей перебігу педагогічного процесу.

Проведення педагогічного дослідження передбачає реалізації ряду етапів, на кожному з яких необхідно виконати певну роботу. Конкретизуємо їх.

І. етап передбачає:

• визначення протиріччя у системі освіти;

• визначення наукової проблеми і мети дослідження;

• визначення стану розв'язання протиріч, їх причин.

• етап передбачає:

• визначення об'єкта і предмета дослідження;

• формулювання педагогічної гіпотези;

• формулювання конкретних завдань дослідження відповідно до гіпотези.

ІІ. етап передбачає:

• визначення методики дослідження;

• проведення експериментального дослідження;

• обробку результатів дослідження та формулювання висновків. Таким чином, організація та проведення педагогічного дослідження на високому науковому рівні передбачає сформованість у педагога системи знань та умінь в даній сфері як гаранта реалізації його основних етапів.