9.2 Методика формування діяльності в теоретичному навчанні

У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється на кожному із зазначених вище етапів. При цьому кожний із них має свої цілі, для реалізації яких існу­ють певні способи навчання. У табл. 9.2 наведено загальну характеристику способів навчання для кожного з етапів форму­вання діяльності.

Таблиця 9.2

Характеристика етапів формування діяльності

Назва етапу формування діяльності	Мета	Способи формування діяльності
Формування матеріалізованих дій	Формує в учнів швидкість орієнтування серед мате­ріальних об’єктів (знаків, символів), шоб у практичній роботі успішно і впевнено виконувати освоювану діяльність, уміло відсіваючи потрібне від непотрібного. Сприяє формуванню безпомилковості дії	Викладач направляє й організує навчальну діялі.ність із вико­нання дій за допомогою розроб­леної ним системи практичних завдань: перерисовування схем, вимірювання розмірів, опис пристрою, позначення об’єктів і їхніх елементів на готових рисунках, конспектування тощо
Формування мовленнсвих дій	Формування вмінь оперувати ознаками, поняттями і логічними правилами без опори на зовнішнє керівництво, без практичного виконання операцій, формування вмінь назвати ознаки по пам’яті, коли для аналізу запропо­новані не предмети, а їхній опис. Формування розум­ності, свідомості дій	Виконання спеціальних завдань на конспектування навчального матеріалу (самостійна робота з підручником), усне і письмове опитування
Формування розумових дій	Формування діяльності, що має всі необхідні якості: розумність, узагальненість, критичність, свідомість, освоєність	Виконання спеціальних завдань на узагальнення і система­тизацію навчального матеріалу, рішення спеціальних задач і практичних завдань, виконання лабораторних робіт. самостійна робота

Розглянемо послідовно кожний з етапів формування дій, приділяючи особливу увагу розробці засобів навчання (карток, умов задач, завдань тощо) і технології їхнього використання.

9.2.1. Формування матеріалізованих дій

На етапі формування матеріальних дій предметом діяльності учня є моделі, схеми різних об'єктів, конспекти і картки, які містять відомості про діяльність. Викладач спрямовує й орга­нізовує навчальну діяльність із виконання дій за допомогою розробленої ним системи практичних завдань (перерисо­вування схем, вимірювання розмірів, опис пристрою, позна­чення об’єктів та їхніх елементів на готових рисунках, конспектування тощо). На цьому етапі можливим є рішення предметних завдань.

Такі завдання мають на меті визначення правильності засвоєння нового матеріалу та формування дії з розпізнавання елементів, пристроїв, понять, визначень, їхнього вибору з наяв­них. Прикладами такого типу завдань можуть служити всі розумові завдання, які супроводжують перцептивні або фізичні дії. Для цього учням пропонуються «потрібні» і «непотрібні» об’єкти впереміш, і вони мусять зробити правильний вибір.

Ці завдання формують в учнів швидкість орієнтування серед матеріальних об’єктів (знаків, символів), щоб надалі на практичній роботі успішно і впевнено виконувати освоювану діяльність, уміло відсіваючи потрібне від непотрібного. Вони сприяють формуванню безпомилковості дії. Для рішення таких завдань використовуються навчальні карти, таблиці, картки- завдання та інші дидактичні засоби.

Наступним етапом є формування мовленнєвих дій. Як відзначалося вище, для досягнення розумності та свідомості дій необхідно постійно проговорювати наявний навчальний матеріал уголос, що змушує замислитися над його сутністю. При цьому мовленнєві дії можуть виконуватися не тільки шля­хом проговорювання вголос, можливим також є написання.

вписування потрібних відомостей, опис послідовності як письмово, так і усно.

Керування процесами виконання діяльності здійснюється різними методами, наприклад: бесіда, робота з підручником, фронтальні й індивідуальні питання, які відповідають меті те­стування. При цьому питання для закріплення відрізняються від контрольних питань. Вони мають бути сформульовані та­ким чином, щоб учні за допомогою способів систематизації, узагальнення та зіставлення успішно використовували наявну інформацію на практиці й самостійно робили висновки.