- •Тема 9. Технологія формування професійних дій План
- •Дія та її основні характеристики.
- •Методика формування діяльності в теоретичному навчанні.
- •Методика формування діяльності в практичному навчанні.
- •9.1. Дія та її основні характеристики
- •9.2 Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
- •9.2.1. Формування матеріалізованих дій
- •Формування розумових дій у теоретичному навчанні
- •Технологія застосування задач на уроках
- •Виконання лабораторних робіт
- •Методика формування діяльності в практичному навчанні
Технологія застосування задач на уроках
Незважаючи на велику різноманітність задач, існує ряд загальних правил і положень, яких слід дотримуватися для їхнього успішного розв’язання.
Виділяється три етапи розв’язання задачі.
Перший етап - розуміння постановки задачі:
знайомство із задачею;
вивчення задачі.
Знайомлячись із задачею, необхідно ретельно роз’яснити її умову, пояснити значення незрозумілих слів і термінів, записати або продиктувати умову задачі з уведенням позначень, зображенням схеми або рисунків, проставивши різні позначення і перевівши величини до однієї системи одиниць.
При вивченні умов задачі необхідно проаналізувати зміст, з’ясувати фізичну сутність, виділити в задачі її головні елементи: невідоме, дані й умови. Унаслідок знайомства учні не тільки мусять зрозуміти задачу, але в них має з’явитися бажання розв’язати її. Останнє залежить від умілого добору задачі: вона повинна бути в міру важкою, природною й цікавою. Перший етап є дуже важливим, оскільки багато помилок є результатом нерозуміння умови задачі.
Другий етап - розв’язання задачі:
складання плану розв’язання (аналіз);
-здійснення плану розв’язання (синтез).
Основна мета застосування задач полягає в тому, щоб учні опанували методики виконання типових дій (методики розв’язання типових задач), які формують фізичне мислення, допомагають засвоїти теоретичний матеріал і формують уміння виконувати дії в різній формі.
Вивчення будь-якої теми доцільно починати з більш простих задач, поступово переходячи до більш складних, так вони органічно включаються в процес вивчення навчального матеріалу. Підвищення складності має бути досить помітним. Після засвоєння основних понять, формул і систем одиниць потрібно переходити до предметних задач, потім слід розв’язувати комбіновані, відразу після них - логічні задачі. Учням із високими базовими знаннями після розв’язання комбінованих можна запропонувати творчі задачі.
Задачі можна розв’язувати по-різному:
викладачем й учнями;
кожним учнем окремо під керівництвом викладача;
безпосередньо викладачем.
В усіх випадках необхідно активізувати роботу всіх учнів. Для цього рекомендується використовувати такі методичні прийоми:
-акцентування на важливості вивчення матеріалу у зв’язку з використанням його в техніці, у майбутній професії учнів (професійна мотивація);
коментування ходу розв’язання задачі кількома учнями за викликом викладача (очікуючи виклику, кожен учень обмірковує відповідь);
правильне сполучення колективної та самостійної роботи (спочатку задачу обов’язково слід записати в зошити учнів, а з появою ускладнень її необхідно розв’язувати спільно всією аудиторією);
висування різних гіпотез, формулювання розбіжностей для залучення уваги учнів.
Третій етап - вивчення отриманого розв’язання.
Цей етап розв’язання задачі дозволяє закріпити і поглибити знання учнів, краще зрозуміти постановку задачі та її ідею. Даний етап містить оцінку фізичного смислу і реальності результату; перевірку ходу розв’язання, пошук оптимальних шляхів розв’язання, перевірку чисельних значень результатів.
Таким чином, алгоритм проектування технології розв’язання задач містить такі етапи:
вибір мети і визначення формованих умінь;
-визначення типу задач і конкретизація мети розв’язання;
-розробка змісту задач в узагальненому вигляді;
вибір варійованих елементів;
-складання умов і розв’язань;
вибір методики використання задачі на уроці;
складання алгоритму діяльності викладача й учнів у процесі розв’язання задач.
