2. Технологія застосування задач на уроках

Незважаючи на велику різноманітність задач, існує ряд загальних правил і положень, яких слід дотримуватися для їхнього успішного розв’язання.

Виділяється три етапи розв’язання задачі.

Перший етап - розуміння постановки задачі:

• знайомство із задачею;

• вивчення задачі.

Знайомлячись із задачею, необхідно ретельно роз’яснити її умову, пояснити значення незрозумілих слів і термінів, записати або продиктувати умову задачі з уведенням позначень, зобра­женням схеми або рисунків, проставивши різні позначення і перевівши величини до однієї системи одиниць.

При вивченні умов задачі необхідно проаналізувати зміст, з’ясувати фізичну сутність, виділити в задачі її головні еле­менти: невідоме, дані й умови. Унаслідок знайомства учні не тільки мусять зрозуміти задачу, але в них має з’явитися бажання розв’язати її. Останнє залежить від умілого добору задачі: вона повинна бути в міру важкою, природною й цікавою. Перший етап є дуже важливим, оскільки багато помилок є результатом нерозуміння умови задачі.

Другий етап - розв’язання задачі:

• складання плану розв’язання (аналіз);

-здійснення плану розв’язання (синтез).

Основна мета застосування задач полягає в тому, щоб учні опанували методики виконання типових дій (методики розв’я­зання типових задач), які формують фізичне мислення, допо­магають засвоїти теоретичний матеріал і формують уміння виконувати дії в різній формі.

Вивчення будь-якої теми доцільно починати з більш простих задач, поступово переходячи до більш складних, так вони органіч­но включаються в процес вивчення навчального матеріалу. Підви­щення складності має бути досить помітним. Після засвоєння основ­них понять, формул і систем одиниць потрібно переходити до предметних задач, потім слід розв’язувати комбіновані, відразу піс­ля них - логічні задачі. Учням із високими базовими знаннями піс­ля розв’язання комбінованих можна запропонувати творчі задачі.

Задачі можна розв’язувати по-різному:

• викладачем й учнями;

• кожним учнем окремо під керівництвом викладача;

• безпосередньо викладачем.

В усіх випадках необхідно активізувати роботу всіх учнів. Для цього рекомендується використовувати такі методичні прийоми:

-акцентування на важливості вивчення матеріалу у зв’язку з використанням його в техніці, у майбутній професії учнів (професійна мотивація);

• коментування ходу розв’язання задачі кількома учнями за викликом викладача (очікуючи виклику, кожен учень обмір­ковує відповідь);

• правильне сполучення колективної та самостійної роботи (спо­чатку задачу обов’язково слід записати в зошити учнів, а з появою ускладнень її необхідно розв’язувати спільно всією аудиторією);

• висування різних гіпотез, формулювання розбіжностей для залучення уваги учнів.

Третій етап - вивчення отриманого розв’язання.

Цей етап розв’язання задачі дозволяє закріпити і поглибити знання учнів, краще зрозуміти постановку задачі та її ідею. Даний етап містить оцінку фізичного смислу і реальності ре­зультату; перевірку ходу розв’язання, пошук оптимальних шля­хів розв’язання, перевірку чисельних значень результатів.

Таким чином, алгоритм проектування технології розв’я­зання задач містить такі етапи:

• вибір мети і визначення формованих умінь;

-визначення типу задач і конкретизація мети розв’язання;

-розробка змісту задач в узагальненому вигляді;

• вибір варійованих елементів;

-складання умов і розв’язань;

• вибір методики використання задачі на уроці;

• складання алгоритму діяльності викладача й учнів у про­цесі розв’язання задач.