Розділ IV. Структура та зміст курсової роботи

Зміст курсової роботи з професійної педагогіки повинен відповідати таким вимогам:

1. відбивати сучасний стан та перспективи розвитку професійного навчання;

2. відбивати зміни в характері професійного навчання: масовий характер освіти та її безперервність; значимість як для індивіда, так і для суспільства його запитів і норм; орієнтація на активне засвоєння учнями способів пізнавальної діяльності; адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості, інноваційність навчання, як соціально-філософський аспект і т. ін.;

3. включати аналіз літературних джерел, критично оцінювати їх, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки.

Курсова робота повинна мати характер цільної, завершеної роботи як відносно її змісту, так і форми, структури, композиції, єдиний, так званий науковий стиль.

У курсовій роботі виділяють такі структурні елементи:

1. Титульний лист

2. Завдання на курсову роботу

3. Зміст роботи

4. Вступ

5. Основну частину

5.1. Теоретичну частину

5.2. Експериментально-практичну частину

6. Висновки

7. Список використаних джерел

8. Додатки (при необхідності)

Орієнтований обсяг курсової роботи 30-35 сторінок друкованого тексту.

4.1. Титульний лист

Титульний лист повинен містити: назву навчального закладу та кафедри, де виконана робота; тему роботи; прізвище, ім’я, по-батькові студента; прізвище, ім’я, по-батькові керівника; місто; рік написання роботи, особистий підпис студента. Форму титульного листа наведено у Додатку А.

4.2. Завдання на курсову роботу

Завдання на курсову роботу включає: назву кафедри, прізвище, ім’я, по-батькові студента, якому видано завдання; назву (тему) роботи; термін подання завершеної роботи на кафедру. Завдання підписується керівником курсової роботи і засвідчується підписом студента, який прийняв його до виконання. Форму завдання на курсову роботу наведено у Додатку Б.

4.3. Зміст роботи

Зміст роботи, поданий на її початку, повинен містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). При цьому формулювання заголовків повинні точно відповідати змісту роботи й бути короткими, послідовно та чітко відображати логіку курсової роботи.

4.4. Вступ

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, показати її значущість й необхідність вирішення. Тобто довести, виходячи з того, що докорінна перебудова нашого суспільства на основі принципово нових економічних, соціальних і політичних факторів ставить підвищені вимоги до підготовки робітничих кадрів, їх загальноосвітнього рівня і професійної майстерності. Розкривається стан обраної проблеми у педагогічній науці: що досліджено та відкрито, які існують погляди, думки з цього приводу, що залишилося незрозумілим й потребує подальшого дослідження, розробки, і що таким чином буде вирішувати студент (автор) у своїй курсовій роботі.

У вступі необхідно визначити об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, а також сформулювати гіпотезу дослідження.

Об’єктом дослідження є вся сукупність зв’язків, відношень різних аспектів теорії і практики в галузі професійної педагогіки, яка виступає джерелом необхідної для дослідника інформації. Об’єктом дослідження можуть бути педагогічний чи учнівський колективи, система виховної роботи, навчально-виховний чи навчальний процеси у професійно-технічних закладах освіти, викладання будь-якого курсу тощо.

Предмет дослідження – це лише ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, він є головним, визначальними для конкретної проблеми і теми. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж його об’єкт. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об’єкті дістає наукового пояснення. Наприклад предметом дослідження можуть бути конкретні соціально-педагогічні умови, форми, методи, прийоми, засоби, методики навчання, розвитку учнів, технології навчання тощо.

Мета дослідження закладена в самій назві обраної теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал. Мета – це запланований результат, який має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення продукту ліпшого, ніж був раніше, або якщо це явище чи процес – з вищими показниками якості тощо. Поставленої мети досягти треба обов’язково і неодмінно перевірити.

Мета дослідження досягається виконанням окремих конкретних дослідних дій, тобто конкретизується у його завданнях. Вони дають уявлення про те, на що буде спрямовано дослідження. Завдання розкривають мету дослідження і у своїй сукупності мають бути адекватними цій меті. Формулювання завдань робиться у формі перерахування (вивчити, описати, встановити, розробити, відібрати, апробувати і т.п.). Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховуватися при формуванні й постановці завдань дослідження в рамках курсової роботи.

Визначення теми, об’єкта, предмета й мети дослідження складає за своєю суттю перший етап єдиного нерозривного процесу дослідження.

Головним методологічним стрижнем будь-якого дослідження вважається гіпотеза. Вона є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом педагогічної теорії. Гіпотеза має формулюватись як таке припущення, при якому на основі ряду чинників можна зробити висновок про існування об’єкта, про зв’язок між явищами або причини явища, при чому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формулюватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту.

Необхідність наявності гіпотези у науковому дослідження визначається трьома причинами:

- гіпотеза є ніби компасом, який визначає напрямок діяльності дослідника;

- вдало сформульована гіпотеза попереджує деяку невизначеність майбутніх результатів дослідження;

- гіпотеза спрямовує думки дослідника та чітко визначає матеріали, які повинні бути зібрані у процесі дослідження.

Для правильної побудови будь-якої гіпотези, перш за все, необхідно пам’ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Іншими словами, гіпотеза повинна відповідати конкретній меті та описувати обраний об’єкт дослідження.

Перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору наукової роботи необхідно всебічно обміркувати проблему, ознайомитися з основними літературними джерелами, вивчити навчально-виховний процес у ПТНЗ. При цьому слід пам’ятати, що гіпотеза будь-якого педагогічного дослідження має формулюватись так, щоб її можна було експериментально перевірити. Перебіг того чи іншого педагогічного явища або процесу залежить від багатьох чинників. Треба вміти встановити вплив яких факторів є визначальним, а на які можна не зважати.

Побудова гіпотези можлива лише на основі старанного вивчення педагогічних явищ. Лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов тощо можна висловити припущення про можливу причину даного явища (або класу явищ), почати побудову гіпотези. Хід думки при цьому оформляється як своєрідний умовивід. При побудові гіпотези слід пам’ятати, що умовивід іде від наслідку (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Її необхідність випливає з самої суті гіпотези як припущення. Перевірена, обґрунтована, підтверджена дослідами, фактами, гіпотеза перетворюється в достовірне наукове знання, в теорію.

Орієнтовний обсяг вступу – 2-4 сторінки. У Додатку В наводяться варіанти вибору та оформлення основних елементів процедури наукового пошуку.