24 Сільський, зелений туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Українське село має надзвичайно багату історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані природою мальовничі ландшафти, а також лікувально-рекреаційні ресурси. Наші села багаті індивідуальним житловим фондом та добрими і працьовитими людьми. Водночас гострою проблемою багатьох сіл є зростаючий надлишок робочої сили. Враховуючи відсутність капіталовкладень на створення нових робочих місць у сільській місцевості України, на загальнодержавному рівні більше уваги варто приділяти тим галузям, які не потребують для свого розвитку великих коштів. До таких галузей належить сільський туризм, який давно практикується в Україні. Адже в селах з відповідною рекреаційною базою завжди було багато відпочиваючих. Найбільше це стосується сіл, що розташовані на берегах річок, морів та в гірській місцевості

Сільський туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьох галузей економіки (транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство тощо). Сільський відпочинок в Україні за рахунок збереження етнографічної самобутності повинен набути національного значення.

По-перше, він дає поштовх для відродження й розвитку традиційної культури: народної архітектури, мистецтва, промислів - усього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними чинниками, є не менш привабливим для відпочиваючих.

По-друге, через сільський відпочинок мешканці ур-банізованих територій з масовою культурою мають можливість пізнати справжні українські традиції.

По-третє, етнокультура села репрезентує Україну світові й приваблює також іноземних туристів. Тому як передумову успішного розвитку відпочинку в сільських етнографічних районах треба розглядати формування ідеології відродження й розвитку всього спектра традиційної культури, починаючи від форм господарських занять до надбань духовної сфери, що діятимуть як сприятливі чинники для індивідуального відпочинку в етнографічних районах України.

Сільське населення України здатне отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від таких видів діяльності, як: облаштування туристичних маршрутів; експлуатація стоянок для туристів; робота гідом чи екскурсоводом; транспортне обслуговування туристів; єгерська діяльність (полювання, аматорське та спортивне рибальство); послуги з прокату туристичного спорядження; послуги з прийому туристів та їх ночівлі; кулінарні послуги; підготовка культурних програм; народні промисли; виробництво та реалізація туристам екологічно чистих продуктів харчування. Програми сільського зеленого туризму можуть також включати спортивні ігри та змагання, народні танцювальні вечори під запальні мелодії троїстих музик, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо, з безпосередньою участю туристів.  Однак, організація сільського туризму в українських селах обмежується низкою обставин. Зокрема, подальший розвиток гальмується: 

1) політичною та економічною нестабільністю в Україні;  2) невідповідністю переважно ї більшості туристичних закладів міжнародним стандартам;  3) відсутністю якісної та різнопланової і в достатній кількості друкованої продукції про місцевість, державні заповідники;  4) недостатністю державної підтримки та комплексного підходу до рекламування національного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг;  5) відсутністю інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму;  6) недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави;  7) відсутністю цілісної системи державного управління туризмом у регіонах;  8) незадовільним станом туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг та міжнародних транспортних коридорів;  9) недостатністю рівня розвитку інформаційної інфраструктури та ін.

Міжнародний імідж сільського відпочинку також неоднозначний. З одного боку, Україна традиційно сприймається як аграрна країна, одна з європейських житниць із збереженим сільським укладом життя, багатою культурною спадщиною, із незнищеною природою та гостинними господарями. З іншого боку, не приваблює іноземних туристів відносно низький стандарт житла і його недостатня технічна забезпеченість, а також необлаштованість сіл та досить обмежений вибір дозвілля й можливостей активного відпочинку.

Однак, тенденції останніх років свідчать, що західні країни бачать перспективу українського сільського відпочинку і туризму на міжнародному туристичному ринку. Свідченням цього може бути організаційна й технічна допомога міжнародних фондів, наприклад, Фонду розвитку Карпатського єврореґіону, програми TACIS, завдяки якій реалізовані проекти підтримки сільського відпочинку і туризму в Карпатському реґіоні.

Зокрема, доволі результативним є проект TACIS "Підтримка місцевого розвитку і туризму Карпатського реґіону". Нині Європейський Союз відкрив спеціальну кредитну лінію в розмірі 100 тис. євро на развиток невеликих приватних готелів й агропансіонатів, організованих за "домашнім" взірцем

Для того, щоб систематизувати окреслене коло проблем та переваг розвитку сільського зеленого туризму в західному регіоні України, на основі узагальнення значного масиву фактичної інформації здійснено SWOT-аналіз стану цього виду діяльності.

дійснений SWOT-аналіз сільського туризму дає підстави для таких узагальнень: (S) Сильні сторони Карпатського реґіону як території, сприятливої для розвитку сільського туризму: - Переважно чисте та безпечне довкілля. - Гарні краєвиди, багаті флора та фауна. - Наявність річок, гір, озер, лісів. - Багатство історико-культурних пам'яток. - Невелика ціна на проживання та харчування. - Велика кількість індивідуальних операторів, що традиційно приймають гостей. - Збережені сільські традиції. - Гостинність населення. - Близькість до Польщі. (W) Слабкі сторони Карпатського реґіону, що можуть заважати розвитку сільського туризму: - Низька якість нічліжної бази. - Проблеми з водопостачанням. - Відсутність достатньої практичної туристичної інформації про реґіон. - Незнання господарями іноземних мов. - Не надто привабливий імідж України в очах іноземців. - Відсутність системи резервування місць. - Слабке знакування туристичних атракцій та маршрутів. - Недостатньо розвинута інфраструктура. (О) Загрози, які перешкоджатимуть розвиткові сільського туризму, які треба попередити: - Виникнення некатегоризованої нічліжної бази, яка зменшуватиме якість послуг. - Значний рівень безробіття створює основу для збільшення злочинності, що буде відлякувати потенційних туристів. - Суперництво та відсутність координації між різними організаціями, що займаються промоцією сільського туризму, заважає впровадженню єдиних стратегічних цілей розвитку сільського туризму в реґіоні. - Поганий політичний імідж не сприяє діяльності іноземних інвесторів. - Відсутність політичної стабільності та закону "Про сільський туризм" заважає організації відпочинку на селі. (Т) Потенційні можливості та вигоди від розвитку сільського зеленого туризму в реґіоні: - Розвиток сільського туризму значно збільшить доходи селян, що поліпшить економічний розвиток карпатських сіл. - Збільшиться зайнятість сільського населення, особливо жінок. - Приїзд туристів сприятиме більшому піклуванню, а відтак, кращому збереженню культурно-історичних пам'яток реґіону. - Будуть створюватися нові робочі місця в сфері обслуговування, медицини, транспортній мережі, які зможуть надати роботу і випускникам вищих навчальних закладів. З огляду на результати проведеного нами SWOT-аналізу, рекомендуємо організаціям, що займаються розвитком сільського зеленого туризму в адміністративних областях і районах нашої держави (зокрема - карпатських): - провести уніфіковану категоризацію відпочинко-вих осель; - розробити заходи (передусім анімаційні) для збільшення тривалості перебування відпочиваючих у сільських оселях; - налагодити обмін досвідом з ґмінами Польщі, де накопичено чималий практично-господарський досвід розвитку сільського зеленого туризму; - регулярно проводити тренінги для господарів агроосель та сільських працівників, задіяних в агротуристичному сервісі; - розробити пілотажні проекти, які дадуть змогу наочно продемонструвати користь від сільського зеленого туризму для різних сільських громад та накопичити досвід; - створити веб-сторінку Карпатського реґіону як терену сільського зеленого туризму; - розробити централізовану (передусім, комп'ютерну) систему резервування місць; - створити інформаційні центри у Львові, Жовкві, Славському, Івано-Франківську, Яремчі, Косові, Виж-ниці, Ужгороді, Міжгір'ї та Рахові, які б займалися збором і оперативним поновленням інформації про власників агроосель, атракційні місця, стан заповненості наявних агроосель, кон'юнктуру цін та іншої інформації, необхідної для туристів. Менші за масштабом виконуваних функцій інформаційні центри варто також створити майже в усіх районних центрах Карпатського реґіону або місцях з великою привабливістю для туристів; - розробити заходи з поліпшення іміджу Карпатського реґіону як споконвічного терену відпочинку, оздоровлення й духовного екозбагачення особистості, зокрема такі, як публікація рекламних проспектів, виступи у засобах масової інформації, проведення різноманітних рекламних акцій тощо.