- •Дніпропетровський університет імені альфреда нобеля кафедра менеджменту
- •Дніпропетровськ
- •1.1. Цілі прогресу безперервної освіти………………………………………4
- •1.2. Вимоги до кадрового забезпечення навчальних програм……........15
- •2.1. Загальна характеристика компанії
- •2.2. Форми навчання персоналу в компанії «Curves»……..…………….25
- •1.1.Цілі прогресу безперервної освіти
- •1.2. Вимоги до кадрового забезпечення навчальних програм
- •Наступний аспект, який необхідно торкнутися при розгляді особливостей дорослої аудиторії - це професійний досвід людини. Тут перш за все є специфіка того виду діяльності, якою займається слухач.
- •2.1. Загальна характеристика компанії
- •2.2. Форми навчання персоналу в компанії «Curves»
Наступний аспект, який необхідно торкнутися при розгляді особливостей дорослої аудиторії - це професійний досвід людини. Тут перш за все є специфіка того виду діяльності, якою займається слухач.
Згідно типології, запропонованої Е.А. Клімовим (1988), можна виділити п'ять типів професійної діяльності, які принципово відрізняються один від одного: 1) людина-людина, 2) людина-техніка, 3) людина-знак, 4) людина-природа, 5) людина-художній образ.
Професії типу людина - людина (педагоги, лікарі, психологи), як правило, розвивають в людях велику проникливість, вміння розуміти особливості інших людей, навички спілкування, переконливість у комунікації. Як це може бути використано в навчальному процесі? Такі фахівці легко включаються в активні форми занять, вони ініціативні у груповій роботі, можуть зайняти лідерську позицію в групі.
Професії типу людина - техніка (механіки, інженери, конструктори), як правило, розвивають у фахівцях високу орієнтацію на предметність змісту курсу. Для цих людей важливо все побачити своїми очима, спробувати, перевірити на практиці. Вони особливо будуть зацікавлені в отриманні конкретних і несуперечливих рекомендацій.
Представники професій типу людина - знак (програмісти, теоретики хіміки та фізики, лінгвісти.) Виявляють особливу вимогливість до строгості визначення понять. Такі слухачі вимогливі до логічності та визначеності побудови курсу та окремих занять, точності і несуперечності визначень, особливо нетерпимі по відношенню до будь-яких неузгодженості. Для них особливо важливо розуміння алгоритму дій. Якщо з цим немає проблем, то вони готові працювати самостійно і без допомоги викладача розробляти нові способи вирішення проблем.
Професії, що відносяться до типу людина - художній образ (художники, артисти, дизайнери), найчастіше розвивають у фахівцях нестандартність сприйняття і мислення, особливий підхід до прийняття рішень, здатність до багатоваріантного баченню різних проблем. Такі слухачі особливо відрізняються при груповому вирішенні складних проблем, проведенні занять із залученням методу аналізу конкретних ситуацій, мозкового штурму. Вони, як правило, особливо зацікавлені в отриманні нових емоційних переживань і досвіду, який би міг бути інтегрований в їх сферу діяльності.
В якості ще одного фактора, який впливає на очікування слухачів по відношенню до процесу навчання, виступає минулий досвід і склався при цьому індивідуальний стиль оволодіння знаннями. Сьогодні можна говорити про чотири основні типи індивідуального стилю навчання: 1) функціональному, 2) особистісному, 3) авторитарному і 4) проектному.
Функціональний стиль навчання передбачає отримання знань через оволодіння певними алгоритмами професійної діяльності. Такого типу навчання типово для технічних вузів, університетів, що дають людині суворе уявлення про правила, способи, інструменти та етичних принципах, що реалізуються в даній сфері професійної діяльності.
Індивід, що віддає перевагу особистісний стиль навчання, опановує знаннями й уміннями через уподібнення особистості значущого професіонала, через копіювання способів роботи вчителя. Такий спосіб навчання часто культивується у творчих професіях, в яких важливо передати не так алгоритм роботи, скільки певний світогляд, сукупність істотних підстав, що детермінують ефективну професійну діяльність.
При авторитарному стилі навчання отримання знань здійснюється за рахунок ідентифікації учня з тією роллю, яку йому необхідно виконувати. Учень у цьому випадку стурбований не стільки тим, що йому необхідно знати і вміти, скільки тим, яким стати, що в собі змінити, щоб бути успішним на своєму робочому місці. Процес навчання здійснюється через суворе визначення своєї професійної позиції в термінах свого місця в ієрархічній структурі, повноважень і відповідальності, типів взаємозв'язків, форм звітності. При цьому стилі навчання слухач готовий повністю підкоритися відповідним правилам і приписам. Такий стиль навчання може бути досить успішним при навчанні тих професій, які вимагають від виконавця повного підпорядкування розпорядженням, чіткого (до самозабуття) виконання приписів аж до відмови від індивідуальних інтересів.
Слухачі, віддають перевагу проектний стиль навчання, відрізняються ініціативністю по відношенню до навчальної ситуації в цілому. Це відноситься і до змісту навчального матеріалу, і до процесу навчання. Для цієї категорії слухачів навчання - це процес, який ніколи не припиняється і найкраще реалізується в реальній діяльності. Вони готові включатися в різні проекти, брати участь у діяльності в самих різних позиціях (від виконавських до творчих). Лекційне заняття вони схильні перетворити на дискусію, а ділову гру наситити безліччю істотних нюансів. Їм необхідно максимально широко і глибоко пізнати складну і різноманітну діяльність, до якої вони себе готують і яка, на їх думку, не може бути однозначно визначена у вигляді інструкцій. Крім того, для слухачів з проектним стилем навчання характерна потреба в особистісному виборі професійних позицій і ролей, а також напрямів, які вони вважають пріоритетними і важливими з точки зору власного розвитку. Орієнтація на проектний стиль навчання може бути особливо ефективною при підготовці менеджерів вищої ланки управління, консультантів і, звичайно, викладачів.
З метою підвищення ефективності навчання викладач все більше переходить від процесу одностороннього взаємодії - монологу (в режимі трансляції) до активного процесу двостороннього спілкування - діалогу (спочатку в режимі спілкування, а потім і комунікації).
Для більш точного обліку специфіки аудиторії викладач повинен вміти працювати в кількох ролях, виконуючи різні функції, і враховувати особливості дорослої аудиторії, минулий життєвий і професійний досвід слухачів, їх мотивацію і індивідуально-психологічні особливості.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ В КОМПАНІЇ« CURVES»
