Вибір ділянки під дослід і його розташування

Земельна ділянка для майбутнього досліду повинна відповідати тим умовам, в яких передбачається використовувати результати досліду: властивостям, родючості і рельєфу ґрунтів, поширених в даному районі або навіть в інших районах, близьких по природних умовах. Ця перша і найважливіша вимога до земельної ділянки в польовому досліді називається типовістю або репрезентативністю.

Друга вимога до дослідної ділянки — однорідність його ґрунтового покриву яка забезпечує точність результатів досліду.

На ділянках, господарська історія яких невідома, закладати досліди не можна. Необхідно переконатися, що протягом останніх 3—4 років на цій ділянці щорічно висівали одну культуру, застосовували єдину систему добрива, обробку ґрунту до т. д., хоча по роках обробка, добриво і попередники можуть бути різними.

Результати дослідів, проведених на полях з невідомою історією, втрачають всяку цінність. Тому перше, що необхідно зробити при виборі ділянки для досліду, це абсолютно точно встановити його однорідність не менше ніж за останні 3—4 роки.

Також до вибору ділянки встановлюється ряд вимог:

1. типовість ділянки;

2. однорідне ґрунтове покриття;

3. виконання поставлених завдань;

4. забезпечити певну точність і перспективу дослідження.

Перед розміщенням досліду в полі накреслюють схематичний план на папері. Схема розміщення досліду складається відповідно вимог розробленої методики і має відповідати змісту завдання. При складанні плану передбачається можливість використання с/г машин для внесення основного удобрення, проведення підживлень згідно із схемою, збирання врожаю. Прийняту схему розташування повторень і варіантів необхідно нанести на план. Він повинен мати вигляд рисунка, на якому вказується масштаб, розташування сторін світу. На план наносяться розміщення варіантів у повторенні, повторення, яруси, вказуються захисні смуги, розміщення реперів для закріплення досліду, місця прив’язки, дороги. На плані одного повторення позначають довжину і ширину захисних смуг.

Ґрунт досліджуваної ділянки темно – сірий опідзолений супіщаний, з рН – 5,0, вміст гумусу 2,09мг/екв на 100г ґрунту, легкогідролізований азот – 2,15 мг/100 г ґрунту, рухомих форм фосфору ( ) – 5мг/100 г ґрунту, калію ( ) – 4,60 мг/100 г грунту.

Площа посівної ділянки становить 140 .

Знаючи площу посівної і облікової ділянки, а також кількість повторень можна зробити схему польового досліду. Перенести її на міліметровий папір вибираючи масштаб. Також треба зробити прив’язки так, щоб дослід можна було відновити.

Розрахунки добрив

Мінеральні і органічні добрива вносять вручну, або машинами. Норма їх розраховується за вмістом поживних речовин ( , , ).

Необхідну кількість кожного добрива Х, кг на площу посівної ділянки розраховують за формулою:

Х=

де а – доза поживної речовини, кг/га;

б – вміст поживної речовини у добриві, %;

с – площа посівної ділянки,

Таким чином розраховують необхідну кількість добрив згідно із схемою по кожному варіанту, а також для проведення всього досліду з урахуванням способу і часу їх внесення. Всі розрахунки у таблиці 2.

Таблиця 2. Розрахунок потреби у добривах для дослідних ділянок.

Номер варіанта	Назва добрива	Вміст поживної речовини, %			Доза поживної речовини, кг/га		Площа посівної ділянки, м2	Кількість добрива на посівну ділянку, кг	Спосіб і строк внесення добрив
1	-	-			Р60К60		140	-	-
2	Хлорид амонію	20			60		140	4,20	Основне
3	Аміачна селітра		34	60		140		2,5	Основне
4	Кальцієва селітра	15			60		140	5,6	Основне
5	Натрієва селітра	14			60		140	6,0	Основне
6	Карбамід	46			60		140	1,80	Основне

Для проведення досліду необхідно:

1. Органічних добрив – 0,2 т

2. Мінеральних добрив – 12 кг суперфосфату простого гранульованого, 5,4 кг калію хлористого, 7,2 кг аміачної селітри.