- •Тема 2. Ефективне ділове спілкування.
- •Різновиди ділового спілкування. Перепони і бар’єри у спілкуванні.
- •2. Сучасні теорії міжособової взаємодії. Невербальні засоби ділового спілкування.
- •3. Невербальні засоби ділового спілкування.
- •3. Ділова розмова (бесіда).
- •Ділова індивідуальна бесіда
- •4. Спілкування по телефону.
- •Тема 3. Ділові прийоми. Діловий етикет. Ділова атрибутика.
- •Організація і проведення прийомів.
- •Принципи і правила службового етикету: знайомство, вітання, візитні картки, ділові подарунки.
- •3.Діловий одяг.
- •Організація зустрічі делегації.
- •Тема 4. Результативний переговорний процес.
- •Етапи проведення ділових переговорів.
- •2. Рекомендації щодо ведення переговорів.
- •5) Розташування учасників за столом і деякі позиції взаємодії
- •3. Прийоми успішного ведення ділових переговорів.
Тема 4. Результативний переговорний процес.
1. Етапи проведення ділових переговорів.
Рекомендації щодо ведення переговорів.
Прийоми успішного ведення ділових переговорів.
Організація і проведення ділових нарад. (для самостійного конспектування)
Етапи проведення ділових переговорів.
Ділові переговори – це специфічна форма спілкування, яка спрямована на розв’язання проблем, що виникають у стосунках між людьми, організаціями або державами.
У рішенні принципових питань головну роль грають особисті контакти. Вони можуть здійснюватися в різноманітних формах: від неофіційних зустрічей до офіційних переговорів із заздалегідь підготовленим порядком денним. Успіх особистих контактів залежить від того, чи вдалося досягти взаєморозуміння, а це вимагає ретельної підготовки будь-якої зустрічі, навіть якщо вона носить неофіційний характер.
Загальний алгоритм ведення професійних переговорів складається з двох стадій:
1. Підготовка до переговорів.
2. Введення переговорів.
На підготовчій стадії ведення переговорів складається докладний план, підбираються і систематизуються матеріали, проводиться репетиція ведення переговорів. При цьому необхідно продумати відповіді на питання: Які питання я поставлю?
Як я буду поводити себе, якщо мій співрозмовник:
- в усьому зі мною погодиться;
- рішуче заперечить, перейде на підвищений тон;
- не відреагує на мої докази;
- виявить недовіру до моїх слів, думок.
Стадія ведення переговорів складається з 5 фаз:
1) Перша фаза - початок ведення переговорів. Задачами даної фази є:
* установлення контакту з партнерами;
* створення приємної атмосфери для ведення переговорів;
* залучення уваги;
* пробудження інтересу;
* «перехоплення», у разі потреби, ініціативи в процесі переговорів.
Для створення сприятливого клімату на початку переговорів необхідно не упускати з виду ряд, так званих «дріб'язків», зокрема, варто користуватися: ясними, стиснутими і змістовними вступними словами; звертатися до співрозмовників по імені; мати відповідний зовнішній вигляд; виявляти повагу до особистості партнера і т.п.
2) Друга фаза – передача інформації. Вона містить у собі наступні задачі:
* виявлення мотивів і цілей партнера;
* передача запланованої інформації;
* формування основ для аргументації.
3) Третя фаза – аргументування. На цій фазі формується попередня думка, визначена позиція по даній проблемі, що влаштовує обидві сторони.
4) Четверта фаза – спростування доводів партнера. Найбільш важливими задачами даної фази є:
* прийнятне пояснення заперечень, зауважень, сумнівів;
* нейтралізація зауважень партнера або, якщо для цього є можливості, спростування заперечень партнера.
5) П'ята фаза – прийняття рішень. До основних задач даної фази можна віднести наступне: досягнення основної, або, у самому несприятливому випадку, запасної (альтернативної) мети; забезпечення сприятливої атмосфери наприкінці переговорів; стимулювання партнера до виконання намічених дій; складання всеосяжного резюме переговорів, зрозумілого для всіх учасників, з чітко виділеним основним висновком; підписання угоди за результатами переговорів.
