- •Охарактеризуйте предмет методики як науки, її зв'язок із суміжними науками.
- •Назвіть методи наукового дослідження в методиці. Охарактеризуйте експеримент, об’єкти методичного експерименту.
- •Сучасні методичні принципи навчання іноземних мов.
- •Чотирикомпонентна мета навчання іноземних мов. Іншомовна комунікативна компетенція.
- •Вправа, структура вправи, класифікація вправ.
- •Приклади:
- •Методика формування фонетичної компетенції. Апроксимація. Вправи.
- •Лексична компетенція. Активний, пасивний лексичний мінімум. Способи семантизації ло.
- •Етапи роботи з лексичним матеріалом. Вправи на засвоєння.
- •Потенційний словник.
- •Граматична компетенція. Етапи ознайомлення з гс активного мінімуму. Вправи.
- •Навчання інтонації. Вправи.
- •Активний і пасивний граматичний мінімум.
- •Вправи для пасивного граматичного мінімуму
- •Аудіювання. Мета, зміст. Суть. Труднощі. Аудіо тексти.
- •Система вправ для аудіювання.
- •Характеристики діалогічного і монологічного мовлення.
- •Функціональні типи діалогу та монологу.
- •Діалогічне мовлення. Мета, зміст. Навчально-мовл. Ситуації. Вправи.
- •Монологічне мовлення. Вправи.
- •Техніка читання. Труднощі. Методи. Вправи.
- •Методика читання. Особливості. Труднощі.
- •Передтекстові, післятекстові вправи. Перевірка розуміння прочитаного.
- •Навчання техніки письма. Поняття. Труднощі. Вправи для графіки та орфографії.
- •Писемне мовлення. Вправи.
- •Метод Гарольда Палмера. Усний метод.
- •Методика Уеста. Методика навчання читання.
- •Аудіолінгвальний метод Фріза та Ладо.
- •Аудіовізуальний метод
- •Інтенсивний метод
- •Комунікативний метод.
- •Інші методи
- •Організаційні форми навчально-виховного процесу. Вимоги до уроку. Типологія уроків.
- •Структура уроку. Особливості на різних ступенях навчання.
- •Методика контролю рівня іншом. Компетенції. Функції, об’єкти, види, форми. Вимоги до контролю. Оцінювання.
- •Тест. Структура тесту. Типи тестів. Види тестів. Методика застосування тестів.
- •Мета, зміст, форми позакласної роботи.
- •Особливості планування навчально-виховного процесу. Види планів. Планування на різних ступенях навчання.
- •Типологія засобів навчання за різними критеріями. Переваги використання фонограми та відеограми.
- •7. Основні та факультативні компоненти нмк
Функціональні типи діалогу та монологу.
Найпоширеніші види ДЄ:
запитання-відповідь;
запитання-контрзапитання;
повідомлення-повідомлення;
повідомлення-запитання.
Класифікація діалогічних єдностей (за комунікативно-логічним принципом – в залежності від характеру першої репліки):
Діалог-розпитування може бути одностороннім або двостороннім. У першому випадку ініціатива запитувати інформацію належить лише одному партнеру, у другому - кожному з них. Двосторонній діалог-розпитування розвиває ініціативність обох партнерів, характерну для природного спілкування.
Діалог-домовленість використовується при вирішенні співрозмовниками питання про плани та наміри, він є найбільш посильним для учнів. Після оволодіння діалогом-домовленістю здійснюється навчання змішаного типу діалогу: розпитування-домовленості.
Діалог-обмін враженнями, думками, метою якого є виклад свого бачення якогось предмета, події, явища, коли співрозмовники висловлюють свою думку, наводять аргументи для доказу, погоджуються з точкою зору партнера або спростовують її. При цьому ініціатива ведення бесіди є двосторонньою.
Діалог-обговорення, дискусія, коли співрозмовники прагнуть виробити якесь рішення, дійти певних висновків, переконати один одного в чомусь.
Основні види монологічних висловлювань: опис, розповідь, роздум.
Монолог-опис є констатуючим типом монологічного висловлювання, в якому описуються людина, природа, погода, предмети тощо, вказується просторове розміщення предметів, перераховуються їхні ознаки.
Монолог-розповідь є динамічним типом монологічного висловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій чи станів. Різновидами монологу-розповіді є монолог-оповідь і монолог-повідомлення. Якщо в розповіді йдеться про об’єктивні факти з життя суспільства в цілому, то в оповіді – про факти з життя самого оповідача.
Монолог-повідомлення є відносно коротким викладом фактів чи подій реальної дійсності у стислій, інформативній формі.
Монолог-міркування (роздум) спирається на умовиводи як процес мислення, в ході якого на основі вихідного судження робиться висновок.
Діалогічне мовлення. Мета, зміст. Навчально-мовл. Ситуації. Вправи.
Під діалогічним мовленням розуміють обмін висловлюваннями, що породжуються у процесі розмови між двома та більше співбесідниками.
Діалогом називають форму мовлення, у процесі якої відбувається безпосередній обмін взаємопов’язаними та взаємозумовленими висловлюваннями.
Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуативність. У реальному процесі спілкування комунікативні ситуації (КС) виникають, як правило, самі собою. Це так звані природні ситуації. Чи можна їх використовувати у процесі навчання іноземної мови? Безсумнівно, можна, але їх кількість, на жаль, надзвичайно обмежена.
Наприклад, у школі напередодні уроку іноземної мови відбулися спортивні змагання - їх результати не лише можна, але й слід обговорити на уроці, якщо учні вже володіють відповідним мовним і мовленнєвим матеріалом; учень спізнився на урок - в цій ситуації має відбутися коротка розмова між учителем та учнем, до того ж виучуваною мовою. Перелік можна продовжити, але це не збільшить кількість природних ситуацій на уроці. Тому автори підручників і вчителі спеціально створюють КС, моделюючи природні КС. Спеціально створені (або штучні) КС потребують певної деталізації зовнішніх обставин та умов, в яких має місце діалогічне спілкування, наявності вербального стимулу, визначення ролей, в яких комуніканти виступатимуть, стосунків між ними тощо.
Підходи до навчання діалогічного мовлення.
Етапи навчання ДМ Система вправ
-Нульовий/підготовчий - вправи для навчання реплікування
-Перший етап - вправи на засвоєння ДЄ певних типів
-Другий етап - вправи на створення мікродіалогів
-Третій етап - вправи на створення діалогів різних функціональних типів
Навчання “реплікування включають в себе
Вправа на імітацію ЗМ.
Вправи на трансформацію ЗМ:
Вправи на самостійне вживання зразка мовлення.
Навчання самостійного вживання різних видів ДЄ. Ця група включає умовно-комунікативні рецептивно-продуктивні вправи на обмін репліками. Режим роботи –учень1 –учень2. Учні працюють одночасно на місцях та в русі, використовуються прийоми “каруселі” “рухомі шеренги”, “натовп”.
Навчання об’єднувати засвоєні ДЄ у мікродіалоги. Сюди входять комунікативні рецептивно-продуктивні вправи нижчого рівня, які допускають використання штучних опор (підстановка таблиця, структурно-мовленнєва схема мікро діалогу, функціональна схема мікро діалогу).
Перед виконанням вправ цієї групи доцільно дати прослухати учням мікродіалог-зразок.
