Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodika_Shpory.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
165 Кб
Скачать
☆
  1. Функціональні типи діалогу та монологу.

Найпоширеніші види ДЄ:

  • запитання-відповідь;

  • запитання-контрзапитання;

  • повідомлення-повідомлення;

  • повідомлення-запитання.

Класифікація діалогічних єдностей (за комунікативно-логічним принципом – в залежності від характеру першої репліки):

Діалог-розпитування може бути одностороннім або двостороннім. У першому випадку ініціатива запитувати інформацію належить лише одному партнеру, у другому - кожному з них. Двосторонній діалог-розпитування розвиває ініціативність обох партнерів, характерну для природного спілкування.

Діалог-домовленість використовується при вирішенні співрозмовниками питання про плани та наміри, він є найбільш посильним для учнів. Після оволодіння діалогом-домовленістю здійснюється навчання змішаного типу діалогу: розпитування-домовленості.

Діалог-обмін враженнями, думками, метою якого є виклад свого бачення якогось предмета, події, явища, коли співрозмовники висловлюють свою думку, наводять аргументи для доказу, погоджуються з точкою зору партнера або спростовують її. При цьому ініціатива ведення бесіди є двосторонньою.

Діалог-обговорення, дискусія, коли співрозмовники прагнуть виробити якесь рішення, дійти певних висновків, переконати один одного в чомусь.

Основні види монологічних висловлювань: опис, розповідь, роздум.

Монолог-опис є констатуючим типом монологічного висловлювання, в якому описуються людина, природа, погода, предмети тощо, вказується просторове розміщення предметів, перераховуються їхні ознаки.

Монолог-розповідь є динамічним типом монологічного висловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій чи станів. Різновидами монологу-розповіді є монолог-оповідь і монолог-повідомлення. Якщо в розповіді йдеться про об’єктивні факти з життя суспільства в цілому, то в оповіді – про факти з життя самого оповідача.

Монолог-повідомлення є відносно коротким викладом фактів чи подій реальної дійсності у стислій, інформативній формі.

Монолог-міркування (роздум) спирається на умовиводи як процес мислення, в ході якого на основі вихідного судження робиться висновок.

  1. Діалогічне мовлення. Мета, зміст. Навчально-мовл. Ситуації. Вправи.

Під діалогічним мовленням розуміють обмін висловлюваннями, що породжуються у процесі розмови між двома та більше співбесідниками.

Діалогом називають форму мовлення, у процесі якої відбувається безпосередній обмін взаємопов’язаними та взаємозумовленими висловлюваннями.

Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуативність. У реальному процесі спілкування комунікативні ситуації (КС) виникають, як правило, самі собою. Це так звані природні ситуації. Чи можна їх використовувати у процесі навчання іноземної мови? Безсумнівно, можна, але їх кількість, на жаль, надзвичайно обмежена.

Наприклад, у школі напередодні уроку іноземної мови відбулися спортивні змагання - їх результати не лише можна, але й слід обговорити на уроці, якщо учні вже володіють відповідним мовним і мовленнєвим матеріалом; учень спізнився на урок - в цій ситуації має відбутися коротка розмова між учителем та учнем, до того ж виучуваною мовою. Перелік можна продовжити, але це не збільшить кількість природних ситуацій на уроці. Тому автори підручників і вчителі спеціально створюють КС, моделюючи природні КС. Спеціально створені (або штучні) КС потребують певної деталізації зовнішніх обставин та умов, в яких має місце діалогічне спілкування, наявності вербального стимулу, визначення ролей, в яких комуніканти виступатимуть, стосунків між ними тощо.

Підходи до навчання діалогічного мовлення.

Етапи навчання ДМ Система вправ

-Нульовий/підготовчий - вправи для навчання реплікування

-Перший етап - вправи на засвоєння ДЄ певних типів

-Другий етап - вправи на створення мікродіалогів

-Третій етап - вправи на створення діалогів різних функціональних типів

Навчання “реплікування включають в себе

  • Вправа на імітацію ЗМ.

  • Вправи на трансформацію ЗМ:

  • Вправи на самостійне вживання зразка мовлення.

Навчання самостійного вживання різних видів ДЄ. Ця група включає умовно-комунікативні рецептивно-продуктивні вправи на обмін репліками. Режим роботи –учень1 –учень2. Учні працюють одночасно на місцях та в русі, використовуються прийоми “каруселі” “рухомі шеренги”, “натовп”.

Навчання об’єднувати засвоєні ДЄ у мікродіалоги. Сюди входять комунікативні рецептивно-продуктивні вправи нижчого рівня, які допускають використання штучних опор (підстановка таблиця, структурно-мовленнєва схема мікро діалогу, функціональна схема мікро діалогу).

Перед виконанням вправ цієї групи доцільно дати прослухати учням мікродіалог-зразок.