Витяги з протоколу:

Витяг з протоколу – це частина протоколу, оформлена належним чином на загальному, спеціальному або чистому аркуші паперу. Реквізити:

– назва виду документа (ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ),

– дата (переноситься з оригіналу протоколу),

– місце складання чи видання ( з оригіналу),

– заголовок до тексту ( з оригіналу),

– текст (із вступної частини беруть пункти «Голова», «Секретар», «Присутні, » потрібний номер питання порядку денного, з основної – цитують пункти, що стосуються потрібного питання порядку денного,

– підпис (переноситься реквізит з оригіналу, але голова і секретар не підписуються),

– позначка про завірення копії (оформляється без слова «копія» у правому верхньому кутку аркуша).

37.Укладання документів з господарсько-договірної діяльності (договір, трудова угода, контракт).

Договір - це письмова угода між приватними особами або організаціями про встановлення чи припинення господарських взаємовідносин. Договір повинен містити такі відомості: зазначення місця укладання й дату; точні й повні назви сторін, їх представників (прізвище, ім'я, по батькові), повноважень, на підставі яких вони діють; зміст договору; строки виконання договору; кількісні та якісні показники; ціну робіт (продукції) і загальну суму; порядок виконання роботи; порядок розрахунків між сторонами; майнову відповідальність сторін за повне або часткове невиконання договору; порядок і місце розв'язання суперечок; власноручні підписи сторін; печатку установи або обох установ, які укладають договір. Договір уважається укладеним, коли сторони дійшли згоди і належним чином оформили його письмово. Договір може бути укладеним між приватними особами й організацією та між організаціями. Є такі договори: поставок, купівлі, продажу, обміну приміщень, є господарський договір, про матеріальну відповідальність, договір про науково-технічне співробітництво. Основною формою законності документа і відповідальності за його зміст є затвердження і печатка.

Трудова угода укладається між організацією й людиною, яка не працює в цій організації. Коли в організації чи установі бракує 1. 2. 133 фахівців з певної галузі, вона залучає для виконання деяких видів робіт працівників з інших установ. Трудова угода містить такі реквізити: назва документа; дата й місце його складання; перелік сторін, що уклали угоду; зміст угоди із зазначенням обов'язків виконавця і замовника.; юридичні адреси сторін; підписи сторін.; печатка підприємства або організації. Трудова угода складається у кількох примірниках, один - виконавцеві, інші зберігаються у справах організації-замовника. Контракт – це особлива форма трудового договору, в якому термін його дії, права й обов’язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору встановлюються угодою сторін. Сторонами в контракті є підприємство (роботодавець) в особі керівника та працівник. Положення про порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників, затверджене Кабінетом Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170, визначає порядок укладання контрактів з працівниками незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності підприємства, установи. Реквізити контракту такі: 1. Назва документа із стислим обґрунтуванням його призначення (на виконання обов’язків, на управління підприємством тощо). 2. Дата і місце підписання. 3. Орган, що наймає керівника. 4. Посада, прізвище, ім’я та по батькові того, кого наймають. 5. Текст. 6. Підписи сторін – укладачів контракту. 7. Печатка. Контракт може укладатися як з ініціативи керівника підприємства, установи, так і особи, яка наймається на роботу. Відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України контракт укладається у письмовій формі й підписується роботодавцем та працівником, якого наймають на роботу за контрактом. Усі умови контракту обов’язково мають погоджуватись сторонами. Оформляється він у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, і зберігаються у кожної із сторін контракту. 3. 135 Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, обумовленої сторонами у контракті. Контракт може бути змінений тільки за угодою сторін, складеною у письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу. Структура тексту контракту: 1. Загальні положення. 2. Обов’язки сторін, де зазначаються: основні характеристики роботи, яку виконуватиме працівник, та вимоги до рівня й терміну її виконання, дотримання правил охорони праці; зобов’язання підприємства щодо організації виробничого процесу, обладнання робочого місця, організації підвищення рівня кваліфікації працівника; окремим пунктом може бути передбачено додаткові пільги, компенсації, якщо умови роботи шкідливі. 3. Робочий час, де визначено умови роботи (неповний робочий день, погодинна робота, неповний робочий тиждень тощо). Може наводитися конкретний графік роботи на певний термін. 4.Оплата праці та соціально–побутове забезпечення працівника, де зазначаються: посадовий оклад (тарифна ставка) за певний період; надбавка та інші виплати; компенсація у разі використання працівником власного автомобіля для службових поїздок; щорічна оплачувана відпустка (кількість робочих днів): основна та додаткова; може вказуватися матеріальна допомога до щорічної відпустки; додаткові пільги, гарантії, компенсації. 5. Відповідальність сторін, вирішення суперечок, де зазначається: яку відповідальність несуть сторони у разі невиконання чи неналежного виконання обов’язків; порядок вирішення суперечок відповідно до чинного законодавства. 6. Зміни, припинення та розірвання контракту, де зазначається: як можуть вноситися зміни та доповнення до контракту; дострокове розірвання контракту; припинення дії контракту. 7. Термін дії та інші умови контракту. Контракт може бути укладено на термін до 5 років, але не менше, ніж на 1 рік.

38. 39. Особливості складання розпорядчих документів. Поняття про наказ. Реквізити та структура тексту наказу.

Поняття про наказ, його реквізити. Структура тексту наказу Це розпорядчий документ, який видається керівником установи і стосується організаційних та кадрових питань. Розрізняють накази щодо особового складу (кадрові) і накази із загальних питань (організаційні). Кадровими наказами оформляють 1. 151 призначення, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, заохочення, стягнення. У заголовку такого наказу зазначають: "Щодо особового складу". Кожний пункт наказу починається з дієслова у наказовій формі (ПРИЗНАЧИТИ, ПЕРЕВЕСТИ, ЗВІЛЬНИТИ, ОГОЛОСИТИ), яке пишеться великими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання. До викладу тексту наказу існують певні вимоги: 1. У наказах про прийняття на роботу обов'язково зазначають: на яку посаду; до якого структурного підрозділу; з якого числа оформляється на роботу; вид прийняття на роботу (на постійну, тимчасову, за сумісництвом); особливі умови роботи (з прийняттям матеріальної відповідальності, зі скороченим робочим днем). 2. У наказах про переведення на іншу роботу вказують вид і мотивування переведення. 3.У наказах про надання відпустки зазначають: вид відпустки (основна, додаткова, за тривалий стаж роботи на одному підприємстві, навчальна, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, без збереження заробітної плати, за сімейними обставинами); загальна кількість робочих днів; дата виходу у відпустку і повернення; період, за який надано відпустку. 4. У наказах про звільнення працівників зазначають: дату звільнення; мотивування. Наказ набуває чинності з моменту його підписання. Керівник відділу кадрів зобов'язаний ознайомити зі змістом наказу згаданих осіб, які розписуються в оригіналі. Реквізити: назва виду документа; назва установи, що видає наказ; місце видання; номер; дата; заголовок; текст; підпис керівника установи; печатка.

Інструкція, її реквізити, види Інструкція (від лат. Instruction – настанова, упорядкування, зведення) – правовий акт, який створюється органом державного управління або утверджується його керівником та визначає правила організаційності, фінансової, науково-технічної діяльності підприємств, установ, організацій і певних підрозділів та служб, посадових осіб, окремих громадян чи поведінку працівників (посадові інструкції) під час виконання службових обов’язків. Це приписи керівного органу або керівної особи організаціям чи службовцям, які і є обов’язковмими для виконання. Інструкція розрахована на тривалий строк дії або одноразове виконання. Розрізняють інструкції організаційні, посадові, технологічні, фінансові, відомчі й міжвідомчі. Інструкції відомчі поширюються в системі одного відомства (міністерства) і є додатком до наказу. Міжвідомчі інструкції видаються спільно кількома організаціями різних систем, тому обов’язкові для їхніх організацій і систем. Посадові інструкції визначають організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі й забезпечують умови його ефективної праці. Посадова інструкція призначена для службовців, інженерно-технічних працівників і має такі розділи: загальна частина, визначення функцій (перелік видів робіт), прав, взаємовідносин, відповідальності працівника; порядок обіймання посади, професійні вимоги до нього; його підпорядкування; основні документи, якими треба керуватися в роботі. Інструкція набуває юридичної сили з часу затвердження вищою інстанцією або підписання керівником установи. Інструкції найчастіше викладають від третьої особи чи в безособовій формі. Викладаючи зміст, добирають розпорядчі слова: зобов’язаний, повинен, має право, забороняється, не дозволяється, слід. Окрему групу становлять посадові інструкції. Вони містять: загальну частину; обов’язки працівника; права працівника; взаємини (посадові зв’язки); оцінку роботи; відповідальність працівника. Затверджує посадову інструкцію керівник підрозділу.