- •Аудит якості
- •1. Загальні відомості
- •2. Загальні вимоги щодо аудитів систем якості та, зокрема, внутрішнього аудиту
- •3. Специфіка зовнішнього аудиту систем якості
- •4. Керівні принципи та вимоги щодо аудиту згідно з iso 19011
- •4.1. Принципи здійснення аудиту
- •4.2. Управління програмою аудиту
- •4.2.1. Формування програми аудиту
- •4.2.2. Виконання програми аудиту
- •4.2.3. Моніторинг програми аудиту
- •4.2.4. Критичний аналіз і поліпшення програми аудиту
- •4.3. Реалізація аудиторської діяльності
- •4.3.1. Розпочинання аудиту
- •4.3.2. Підготовка до здійснення аудиту
- •4.3.3. Здійснення аудиту
- •4.3.4. Підготовка і представлення звіту про аудит
- •4.3.5. Завершення аудиту
- •4.3.6. Виконання подальших дій за наслідками аудиту
- •4.4. Компетентність і оцінювання аудиторів
- •4.4.1. Загальні положення
- •4.4.2. Визначення компетентності аудиторів, необхідної для задоволення потреб па
- •4.4.3 Встановлення критеріїв, вибір належного методу, проведення оцінювання та підвищення компетентності аудитора
- •4.4.4 Ілюстративні приклади знань і вмінь аудиторів в певних сферах спеціалізації
- •5. Аудитори з сертифікації в Україні
- •5.1. Вимоги до аудиторів
- •5.2. Порядок підготовки аудиторів
4.2.3. Моніторинг програми аудиту
ОКПА слід здійснювати моніторинг виконання ПА, який базується на оцінюванні:
дотримання ПА, графіків і цілей аудиту;
дієвості членів групи аудиту;
здатності членів групи виконувати план аудиту;
відгуків від вищого керівництва, об'єктів аудиту, аудиторів і інших зацікавлених сторін.
Деякі чинники можуть визначати потребу у внесенні змін до ПА, наприклад, такі:
дані аудиту;
продемонстрований рівень результативності системи управління;
зміни в системі управління замовника аудиту або об'єкту аудиту;
зміни в стандартах, правових і контрактних вимогах та інших вимогах, які організація зобов'язується дотримувати;
зміна постачальника.
4.2.4. Критичний аналіз і поліпшення програми аудиту
ОКПА повинна критично проаналізувати ПА, щоб оцінити досягнення цілей. Досвід, придбаний з критичного аналізу ПА, треба використовувати як вхідні дані в процес постійного поліпшення програми аудиту.
Для критичного аналізу програми аудиту треба розглянути:
результати моніторингу програми аудиту і виявлені в ході аудиту тенденції;
відповідність програми аудиту методикам;
змінні з часом потреби і очікування зацікавлених сторін;
записи (звіти, протоколи) за програмою аудиту;
альтернативні або нові методи аудиту;
результативність заходів щодо усунення ризиків, пов'язаних з програмою аудиту;
питання конфіденційності і захисту інформації, пов'язані з ПА.
ОКПА повинна критично проаналізувати загальне виконання ПА, визначити сферу покращення, внести, при необхідності, зміни в програму, а також:
критично проаналізувати постійне підвищення професійної кваліфікації аудиторів;
відзвітувати перед вищим керівництвом про результати аналізу ПА.
4.3. Реалізація аудиторської діяльності
На рис. 2 приведено типова послідовність дій, що виконуються під час реалізації аудиторської діяльності. Доцільність застосування кожного з вказаних пунктів визначається специфікою підприємства, цілями і сферою конкретного аудиту.
Рис. 2. Загальний опис типової аудиторської діяльності
4.3.1. Розпочинання аудиту
Загальні правила. Після моменту розпочинання аудиту відповідальність покладається на призначеного керівника групи аудиту до того моменту поки аудит не буде завершено.
Запропонована послідовність кроків може бути змінена в залежності від об’єкту аудиту, процесів і конкретних обставин аудиту.
Встановлення зв’язку з об’єктом аудиту. Початковий зв’язок з об’єктом аудиту може мати формальний або неформальний характер і налагоджується керівником групи аудиту. Метою налагодження початкового зв’язку з об’єктом аудиту є:
встановлення способів обміну інформацією з представниками сторони, що перевіряється;
підтвердження повноважень щодо проведення аудиту;
представлення інформації про цілі, сферу, методи аудиту, складу групи аудиту, зокрема технічних експертів;
запит щодо доступу до відповідних документів та протоколів з метою планування;
визначення правових та контрактних вимог, що будуть застосовуватися, а також інших вимог, властивих діяльності та продукції об’єкту аудиту;
підтвердження узгодження з стороною, що перевіряється, ступеня розголошення конфіденційної інформації, а також поводження з такою інформацією;
здійснення організаційних заходів щодо аудиту, зокрема формування календарного графіка;
визначення будь-яких вимог щодо доступу, режиму секретності, гігієни, безпеки праці та інших вимог, що застосовуються на конкретних дільницях;
погодження присутності спостерігачів і потреби в супроводжуючих особах для групи аудиту;
визначення питань, що стосуються конкретного аудиту і можуть бути предметом особливої уваги (зацікавлення) об’єкт аудиту.
Встановлення можливості здійснення аудиту полягає в підтвердженні того, що цілі аудиту можуть бути досягнуті. Встановлюючи цю можливість, потрібно враховувати наступне:
- достатність і відповідність інформації для планування і проведення аудиту;
- адекватність співпраці з об'єктом аудиту;
- достатність часу і ресурсів для проведення аудиту.
Якщо аудит здійснити неможливо, то потрібно, за погодженням з стороною, що перевіряється, запропонувати замовникові аудиту альтернативний варіант.
