- •Тема 4. Контроль і ревізія розрахункових операцій
- •4.1. Завдання, напрями, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
- •4.2. Контроль і ревізія розрахунків з покупцями та замовниками
- •4.3. Контроль і ревізія розрахунків з різними дебіторами
- •4.4. Контроль і ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •4.5. Ревізія розрахунків за податками і платежами.
- •4.2. Контроль і ревізія розрахунків з покупцями та замовниками
- •4.3. Контроль і ревізія розрахунків з різними дебіторами
- •4.5. Ревізія розрахунків за податками і платежами.
- •4.4. Контроль і ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •Журнал реєстрації відряджень
4.4. Контроль і ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками
Джерелами для контролю розрахунків з постачальниками і підрядниками є накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, пакувальні листи, акти прийнятих робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні іноземних постачальників, документи про сплату мита, зборів і податків), а також договори купівлі-продажу, вантажні митні декларації, довідки бухгалтерії про курсові різниці, рекламаційні акти тощо.
Під час ревізії застосовують спосіб вибіркової перевірки документів і записі у облікових регістрах. Однак рахунки з обліку доходів і витрат, зносу, резервів, торгової націнки перевіряють суцільним методом, оскільки зловживання переважно бувають на зазначених рахунках.
Основним документом, який визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин постачальників і підприємств-споживачів щодо поставки товарів, є договір. Тому перевірці розрахунків з кожним постачальником і підрядником має передувати вивчення договірних відносин, зокрема, правильності оформлення договорів, проектно-кошторисної документації, титульних списків.
Шляхом перевірки записів у журналі 3 з рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» й у розрахунково-платіжних документах виявляють дату виникнення та характер кожної операції, правильність застосування цін, тарифів і торгових націнок, своєчасність і повноту оприбуткування матеріальних цінностей, своєчасність розрахунків і обґрунтування пред’явлених претензій. У разі необхідності застосовують контрольну інвентаризацію матеріальних цінностей, що надійшли, зустрічну звірку розрахунково-платіжних документів і документів щодо оприбуткування цінностей. Таку саму зустрічну звірку документів і облікових записів можна зробити й у постачальників.
У всіх випадках слід встановити реальність кредиторської заборгованості постачальниками, її відповідність даним фінансової звітності. Щодо заборгованості за кожним постачальником і підрядником виявляють дотримання строків позовної давності.
Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку з залишками за синтетичним рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», Головною книгою, балансом. У випадку розбіжностей слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним постачальником і підрядником зокрема. Такі розбіжності можуть виникати внаслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або зловживань.
4.5. Ревізія розрахунків за податками і платежами.
Рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в доход бюджету.
У кредит цього рахунку записують суми, які підлягають внесенню в доход бюджету, а в дебет - внесені платежі.
Рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» має такі субрахунки:
641 «Розрахунки за податками» (ПДВ та ін.);
642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» (збори, обов’язкові платежі);
643 «Податкові зобов’язання» (сума ПДВ, визначена із суми попередньої оплати);
644 «Податковий кредит» (сума ПДВ, на яку зменшується податкове зобов’язання).
Кредитове сальдо показує заборгованість перед бюджетом, дебетове - переплату бюджету.
Оскільки аналітичний облік на рахунку 64 здійснюють за видами платежів, це дає змогу ревізору перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежів.
Ревізійна служба покликана в процесі перевірки допомогти підприємству уникнути фінансових санкцій з причини неправильного вирахування і несвоєчасної сплати податків і платежів, тобто вжити профілактичні заходи.
Основним завданням ревізії є перевірка правильності проведення відповідних розрахунків платежів у бюджет і державні цільові фонди та своєчасності їх перерахування відповідно до чинного законодавства.
Основними джерелами ревізії є: декларації, довідки й розрахунки за окремим видами платежів, виписки банку з прикладеними до них документами про перерахування належних сум у бюджет і в державні цільові фонди, бухгалтерські записи з рахунків 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 70 «Доходи від реалізації», 79 «Фінансові результати», 80 «Матеріальні витрати», 90 «Собівартість реалізації», журнали, відомості, Головна книга і баланс з рахунка 64 «Розрахунки за податками і платежами», акти перевірок тощо.
Насамперед ревізор перевіряє якість постановки й ведення бухгалтерського обліку розрахунків за податками і платежами. Для цього ревізор повинен з’ясувати:
чи забезпечує постановка бухгалтерського обліку на підприємстві перевірку достовірності звітних даних про доходи (прибуток) підприємства;
правильність відображення в бухгалтерського обліку результатів попередньої перевірки (з боку ревізора, податкового інспектора та ін.);
відповідність показників балансу даним Головної книги, регістрів синтетичного і аналітичного обліку, а також даним, відображеним у деклараціях і розрахунках, поданих у державну податкову адміністрацію (ДПА);
правильність визначення валового доходу, валових видатків, прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), прибутку від іншої реалізації;
правильність проведення інвентаризацій розрахунків за податками і платежами і відображення їх результатів в обліку і звітності;
реальність даних обліку про затрати на виробництво, які відносяться на валові витрати (амортвідрахування, матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, видатки майбутніх періодів, поза виробничі видатки, інші витрати);
правильність реалізації готової продукції;
об’єктивність визначення валових затрат з метою оподаткування;
правильність складання декларацій, розрахунків за податками і платежами на підставі перевіреної фактичної інформації й реально відображеної в обліку і звітності (за податком на прибуток, податком на додану вартість, акцизним збором, прибутковим податком, місцевими податками і зборами);
своєчасність і повноту стягнення пені за несвоєчасність внесення в бюджет податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
Ревізор перевіряє правильність здійснених бухгалтерських записів щодо розрахунків за податками. Зокрема:
внески з прибутку до бюджету відображаються щомісяця шляхом запису в дебет рахунка 98 «Податок на прибуток» і в кредит рахунка 641 «Розрахунки за податками»;
суму ПДВ, що підлягає сплати в бюджет, записують у дебет рахунка 70 «Доходи від реалізації» з кредиту рахунка 64 «Розрахунки за податками і платежами»;
розрахунки з інших платежів показують за дебетом рахунків 66 «Розрахунки з оплати праці» (на суму податків, утриманих із заробітної плати працівників підприємства), 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на суму простроченої кредиторської заборгованості) і кредитом рахунка 64 «Розрахунки за податками».
Слід також уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку зіставляють із записами в журналах і Головної книзі за рахунками синтетичного обліку.
Тема 4. Контроль і ревізія розрахункових операцій
4.1. Завдання, напрями, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
4.2. Контроль і ревізія розрахунків з покупцями та замовниками
4.3. Контроль і ревізія розрахунків з різними дебіторами
4.4. Контроль і ревізія розрахунків з постачальниками та підрядниками
4.5. Ревізія розрахунків за податками і платежами.
4.1. Завдання, напрями, джерела інформації і методичні прийоми контролю розрахунків
До основних завдань ревізії розрахунків належать:
оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни по всіх видах розрахунків з дебіторами і кредиторами підприємства;
встановлення наявності фактів порушень чинних нормативно-правових актів щодо правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних працівників при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, покупцями, бюджетом, працівниками підприємства, іншими дебіторами і кредиторами;
розробка заходів з реалізації результатів контролю стосовно попередження зловживань і порушень, відшкодування збитків і нарахування штрафних санкцій до бюджету, притягнення до відповідальності винних службових осіб.
Напрями ревізії — це перевірка:
розрахунків з покупцями і замовниками;
контроль і ревізія розрахунків з різними дебіторами: з підзвітними особами; за претензіями; за відшкодуванням завданих збитків;
розрахунків з постачальниками та підрядниками;
розрахунків за податками і платежами
Основними джерелами ревізії є первинні документи по розрахункових операціях, облікові реєстри поточного синтетичного та аналітичного обліку з рахунків 36, 37, 63, 64, 65, 66, 68 (журнали 3, 5, 5А, відомості до них (Додаток Г, Д), Головна книга, оборотно-сальдова відомість (табл. 4.1, додаток Б), баланс).
Перевірка стану розрахунків доцільно починати з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках.
В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої й простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості й безнадійних боргів. За вказаними видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має додаватися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що вона числиться, з якого часу і на підставі яких документів.
Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість ревізору зосередити увагу на більш аргументованій перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розбіжності.
