4.2. Контроль і ревізія розрахунків з покупцями та замовниками

Перевірка розпочинається, як вище сказано, з інвентаризації розрахунків з покупцями і замовниками. За кожним дебітором слід встановити дату та причини виникнення заборгованості, винних осіб і заходи, що вживаються для стягнення боргів. Крім того, слід перевірити стан справ, переданих до суду або арбітражу, рішення, прийняті щодо них.

Особливу увагу ревізор приділяє випадкам приховування на рахунках дебіторів нестач та крадіжок, псування і браку товарів, віднесення дебіторської заборгованості на інші статті балансу.

У випадках виявлення безнадійної заборгованості, у позові щодо якої суд відмовив, слід з’ясувати мотиви відмови і обґрунтованість позову.

За кожним дебітором слід перевірити, чи дотримується встановлений порядок оцінювання дебіторської заборгованості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237.

Під час перевірки розрахунків з рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» слід уточнити правильність ведення аналітичного обліку і повноту відображення всіх проведених операцій щодо розрахунків з покупцями й замовниками (журнал 3, відомість 3.1 Додаток Г).

4.3. Контроль і ревізія розрахунків з різними дебіторами

Ревізія розрахунків із підзвітними особами.

Ревізія розрахунків із підзвітними особами має на меті встановити цільове використання підзвітних сум і виявити незаконні і господарсько недоцільні витрати.

При ревізії  розрахунків з підзвітними особами слід керуватись Податковим кодексом України, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, наказ Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 р. N 362., Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів», Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні№, затвердженим постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 р. № 637 . 

Ревізію розрахунків з підзвітними особами проводиться суцільним способом у такій послідовності, перевіряють:

• правильність видачі грошей під звіт;

• цільове використання підзвітних сум;

• законність і доцільність витрачання підзвітних сум;

• правильність оформлення авансових звітів і прикладених до них документів та своєчасність подання їх у бухгалтерію підприємства;

• стан обліку розрахунків з підзвітними особами.

Джерелами ревізії є: накази й розпорядження по підприємству про направлення у відряддження, звіти про використання коштів з прикладеними документами, дані аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» (журнал-ордер, оборотна відомість, головна книга), баланс тощо.

В кінцевому результаті важливо з’ясувати, чи всі авансові звіти затверджені керівником, чи вносить  бухгалтер необхідні виправлення, за відсутності виправдувальних документів, а також за наявності арифметичних помилок, неправильно оформлених документів; з’ясовують  чи на всіх авансових звітах є підпис бухгалтера. Коли в процесі ревізії виникне необхідність, слід зробити зустрічні перевірки а  їх результати обов’язково відобразити в   акті ревізії.

Ревізія розрахунків за претензіями. Заборгованість за претензіями перевіряється суцільним способом. Перевірці підлягають розрахунки за претензіями:

• до постачальників і транспортних організацій за виявлену в їхніх рахунках невідповідність цін, тарифів, розрахунків; за низьку якість і нестачу товарів; за брак продукції; за завищення обсягу виконаних робіт; за недопоставку товарно-матеріальних цінностей, штрафи, пеню, неустойку тощо;

• до установ банку за сумами, помилково списаними і перерахованими через рахунки в банках.

Джерелами ревізії з рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» є: журнал реєстрації претензійних, судових і арбітражних справ, договори на поставку продукції (товарів), разові угоди, комерційні акти, акти на приймання вантажу, рішення судових органів (арбітражу), письмова угода постачальника (підрядника) на пред'явлені претензії, виписки установ банку, платіжні доручення, претензії, позови до арбітражного суду тощо.

За дебетом рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» відображаються суми належних підприємству платежів, за кредитом – надходження, використання й повернення сум. Дебетове сальдо показує суму дебіторської заборгованості.

Таким чином, реальність заборгованості з рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» повинна бути підтверджена за кожним дебітором документами, обґрунтованими претензіями, рекламаціями, пред’явленими до стягнення. Ретельно перевіряються випадки відмови суду або арбітражу в задоволенні позову і з’ясовуються причини відмови. Ревізор може провести звірку розрахунків за претензіями і оформити її відповідним актом. Розрахунки за претензіями ревізор перевіряє разом з юрисконсультом. Вони переглядають кожну претензійну справу, її рух і стан на день ревізії.

Ревізія розрахунків за відшкодуванням завданих збитків. На рахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» ведуться розрахункові операції з працюючими. На цьому рахунку ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків внаслідок нестачі втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

Ревізія таких розрахунків здійснюється суцільним способом. Завдання ревізора полягає в тому, щоб вивчити причини виникнення заборгованості і її реальність. Основними причинами утворення нестач, розтрат і крадіжок є: відсутність оперативного (профілактичного) контролю за збереженням грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей з боку керівників підприємств, несвоєчасне й формальне проведення інвентаризації, недотримання умов зберігання цінностей.

Щодо нестач і втрат, які виникли внаслідок зловживань або недбалого ставлення працівників до виконання службових обов’язків, справи спрямовуються до судово-слідчих органів і подаються цивільні позови не пізніше трьох днів після виявлення нестач, крадіжок і втрат.

Крім того, ревізор повинен також вжити невідкладних заходів для стягнення і відшкодування матеріальних збитків, надіслати судово-слідчим органам клопотання про накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу (знаходяться у нього або у інших осіб).