35. Питання організації роботи охорони праці, які перевіряють під час контролю у виробничих підрозділах атп

Керівник, посадові особи та спеціаліст служба охорони праці автотранспортного

підприємства повинні періодично перевіряти організацію роботи з охорони праці у

структурних (виробничих підрозділах). Зокрема перевіряють:

– наявність та функціонування служби охорони праці, укомплектованість

кваліфікованими спеціалістами;

– підпорядкованість служби охорони праці керівникові підприємства (на

правах як і основні виробничо-технічні служби підприємства);

– наявність Положення про службу охорони праці;

– накази про затвердження інструкцій з охорони праці за професіями та

видами робіт;

– функціонування системи управління охороною праці на підприємстві;

– періодичність перевірки знань з питань охорони праці відповідальних

(посадових) осіб;

– проведення попереднього (у разі прийняття на роботу) та періодичних

медоглядів працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами

праці, зокрема працівників віком до 21 року;

– чи проінформовані працівники про причини ДТП, аварій та нещасних

випадків (наявність наказів за результатами розслідування ДТП, аварій та нещасних

випадків);

– наявність даних щодо обставин та причин нещасних випадків, які сталися

під час експлуатації та обслуговування автотранспортних засобів;

– забезпеченість працівників, які обслуговують автотранспортні засоби,

спецодягом та іншими ЗІЗ згідно з чинними нормами (фактичну забезпеченість ЗІЗ);

– проходження керівником та посадовими особами підприємства навчання з

питань охорони праці;

– наявність затвердженої програми вступного інструктажу з охорони праці;

– стан і ведення журналу реєстрації вступного інструктажу з охорони праці;

– стан і ведення журналу реєстрації первинних та повторних інструктажів з

охорони праці на робочому місці;

– стан і ведення журналу реєстрації та видавання інструкцій з охорони праці;

– як проводять та оформляють стажування на робочих місцях, зокрема водіїв.__

36. Класифікація видів ураження людини електричним струмом

Класифікацію видів ураження людини електричним струмом представлено на

рис. 11.1. До них належать:

– місцеві електротравми (електричні опіки, металізація шкіри, електричні

знаки на шкірі, електроофтальмія від ультрафіолетового проміння електродуги, механічні

ушкодження);

– електричні удари, що виявляються у судомних скороченнях м’язів без

втрати свідомості (І-й ступінь) і з втратою свідомості (ІІ-й ступінь), у втраті свідомості з

порушенням серцевої діяльності і (чи) дихання (ІІІ-й ступінь), настанні клінічної смерті

(ІV-й ступінь);

– електричний психофізіологічний шок (І фаза – сильне нервове збудження; ІІ

фаза – глибоке нервове знесилення).

37. Чинники, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом

Чинники, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом,

можуть бути безпосередньо пов’язані з характеристиками електричного струму або

залежати від інших обставин. До основних чинників електричного характеру належать:

величина струму, який проходить через тіло людини; величина напруги в електричному

колі, до якого потрапила людина; тривалість дії електричного струму на людину;

електричний опір тіла людини; шляхи проходження струму в тілі людини; вид

електричного струму (змінний чи постійний); частота змінного струму.