- •Перелік небезпечних чинників на автотранспорті.
- •Перелік шкідливих чинників на автотранспорті.
- •Основні небезпечні та шкідливі чинники під час то та ремонтування атз.
- •Перелік робіт з підвищеною небезпекою на атп.
- •Перелік робіт з підвищеною небезпекою на атп, на які оформлюють наряд допуск перед їх виконанням.
- •7. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •12. У службі охорони праці автотранспортного підприємства зберігають наступні
- •9. До основних функцій суоп на автотранспортному підприємстві належать:
- •10. Основні функції служби охорони праці автотранспортного підприємства такі:
- •11. Служба охорони праці підприємства має вести такі журнали з охорони праці:
- •13. Служба охорони праці автотранспортного підприємства повинна організувати
- •25Перелік професій, пов’язаних з виконанням важких робіт і робіт зі шкідливими
- •26 Види та порядок медичних оглядів водіїв транспортних засобів
- •27 Порядок проходження перед рейсового щозмінного мед огляду
- •23 Забезпечення оптимальних режимів праці на автотранспортному
- •22 Порядок забезпечення працівників автотранспортe засобами
- •28 Порядок розслідування нещасних випадків та професійних захворювань
- •29 Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
- •30 Засади розрахунку розмірів одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат у разі стійкої витрати працездатності …..
- •35. Питання організації роботи охорони праці, які перевіряють під час контролю у виробничих підрозділах атп
- •36. Класифікація видів ураження людини електричним струмом
- •37. Чинники, які впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом
- •38. Величини не відпускного та фібриляційного струму, що проходить через тіло людини
- •39. Характеристика чинників, що визначають величину електричного опору людини
- •40. Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження людей електричним струмом
- •41. Основні причини електротравматизму на автротранспортному підприємстві
- •43. Кваліфікаційні вимоги до працівників , яких залучають до виконання робіт з електроустановками.
- •46. Характеристика захисного заземлення.
- •47. Принцип дії захисного занулення.
- •48. Перелік основних електрозахисних засобів. Терміни їх використання.
- •52. Перелік питань у загальнообє’ктній інструкції з пожежної безпеки
38. Величини не відпускного та фібриляційного струму, що проходить через тіло людини
У разі дії змінного електричного струму на людину його величини у діапазоні від
струму відчуття (Івідч ≈ 0,5 мА) до 5 мА можна вважати безпечними. Визначальним у
електробезпеці вважають невідпускний струм (Іневідпуск ≈ 10–15 мА), коли у людини
корцюбить пальці рук і вона не може їх відірвати від струмопровідної поверхні
(електроду).
Відчувши сильний біль у руках і миттєво усвідомивши, що їх відірвати від
електродів неможливо, людина неодмінно, на рівні підсвідомості, лякається, що одразу
позначається на стані організму – з’являються краплинки поту на долонях, знижується
електричний опір людини. А отже збільшується струм, який проходить через тіло людини,
і настає загроза фібриляції серця.
Фібриляція – це тремтіння м’язів серця, що настає внаслідок проходження великого
струму через серце. Тоді припиняється циркуляція крові в організмі і настає кисневе
голодування головного мозку людини. Зняти фібриляцію вдається лише за допомогою
спеціального приладу – дефібрилятора, пропустивши через серце короткий імпульс
постійного струму напругою у кілька тисяч вольт.
Чим більше часу людина перебуває під дією електричного струму, тим тяжчі
ушкодження можуть статися, зокрема з часом збільшується ймовірність настання
фібриляції серця. Тому потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму і
надати йому дієву домедичну допомогу.__
39. Характеристика чинників, що визначають величину електричного опору людини
На величину електричного опору людини впливає багато чинників: стан шкіри
людини (без дрібних ранок чи подряпин, суха, спітніла, волога, забруднена), стан одягу
(сухий, чистий, вологий, забруднений), стан підошви взуття (ціла чи пошкоджена,
забруднена, волога), загальний стан організму (здорова людина, бадьора чи втомлена, з
ознаками хвороби) та ін.
40. Класифікація приміщень щодо небезпеки ураження людей електричним струмом
За ступенем небезпеки ураження електричним струмом усі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку: висока відносна вологість повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); висока температура (перевищує 35 °С протягом тривалого часу); струмопровідний пил; струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна та ін.); можливість одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею, та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровід-них частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.